ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.03.2016
Справа № 910/3716/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл"
2) Командитного товариства “Д-Груп”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес парк”
про визнання договору недійсним
Суддя Пригунова А.Б.
Представники: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 15.08.2000 р.. укладеного між Командитним товариством «Корпорація «Веда», правонаступником якого є Командитне товариство “Д-Груп”, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромейл", предметом якого є нежиле приміщення корпус № 2, літ «Р», розташоване вздовж вул. Металістів за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33. загальною площею 4 705, 0 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані набуттям позивачем права власності на вказане майно на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2011 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес парк”, в той час, як 26.02.2016 р. здійснено державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" на нежиле приміщення літ «Р», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33. загальною площею 4 242, 4 кв.м. на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 р. 910/22897/14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2016 р. порушено провадження у справі № 910/3716/16, залучено до участі у розгляді справи іншим відповідачем - Командитне товариство “Д-Груп”, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес парк” та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.03.2016 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Одночасно з поданням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення (літ «Р») загальною площею 4 242, 4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" зазначає, що незважаючи на наявність судових спорів щодо вказаного майна, 26.02.2016 р. здійснено реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" на нерухоме майно загальною площею 4 242, 4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, в той час, як у разі визнання недійсним договору фінансового лізингу від 15.08.2000 р., який є предметом позову у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" не матиме жодних прав на вказане майно.
В той же час, за твердженням позивача, наразі існує імовірність відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромейл" нежилих приміщень загальною площею 4 242, 4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, що фактично унеможливить повернення такого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" та у подальшому ускладнить реалізацію рішення у даній справі у разі задоволення позову.
При цьому, позивачем надано роздруківку з Інтернет-сайту http://olx.ua, на якому розміщено оголошення про продаж нежилого приміщення площею 4 242, 4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" про вжиття заходів забезпечення позову, здійснивши оцінку наведених позивачем обґрунтувань та наданих ним доказів, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 16 від 26.12.2011 р. заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
За приписами п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 16 від 26.12.2011 р. умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 16 від 26.12.2011 р. адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
За змістом ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.
Як вбачається з довідки з Державного реєстру речових права на нерухоме майно, власником нежилого приміщення літ «Р», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33. загальною площею 4 242, 4 кв.м. є Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" та державну реєстрацію права власності проведено 26.02.2016 р. на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 р. 910/22897/14.
Як випливає зі змісту позовної заяви, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору фінансового лізингу від 15.08.2000 р. укладеного між Командитним товариством «Корпорація «Веда», правонаступником якого є Командитне товариство “Д-Груп”, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромейл".
Предметом вказаного договору є нежиле приміщення корпус № 2, літ «Р», розташоване вздовж вул. Металістів за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33. загальною площею 4 705, 0 кв.м. та, відповідно у разі задоволення позову у даній справі та визнання недійсним договору фінансового лізингу від 15.08.2000 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" не матиме майнових прав на таке нерухоме майно, а державна реєстрація права власності на нього підлягатиме скасуванню у встановленому законом порядку.
При цьому, суд враховує, що у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" зазначає про наявність у нього певних прав на нежиле приміщення площею 4 242, 4 кв.м. літ «Р», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2011 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес парк”, в той час як з матеріалів справи вбачається ризик відчуження вказаного майна.
Тож, за висновком суду, накладення арешту на вищевказане нерухоме майно є заходом, спрямованим на його збереження та гарантією реалізації судового рішення у даній справі - у разі задоволення позову.
При цьому, суд відзначає, що вищенаведений захід до забезпечення позову є адекватним по відношенню до заявлених позовних вимог та не може призвести до припинення господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл".
Тож, з огляду на те, що нормами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість вжиття заходів забезпечення позову на будь-якій стадії провадження у справі, приймаючи до уваги, що із наданих позивачем документів та встановлених судом обставин вбачається ймовірність ускладнення виконання (реалізацію) рішення у даній справі у разі задоволення позову, беручи до уваги, що обраний позивачем захід до забезпечення позову, а саме: накладення арешту на нерухоме майно відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичну реалізацію (виконання) судового рішення, як правозахисного акту, в той час як невжиття такого заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості такої реалізації - у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту на нежиле приміщення (літ «Р») загальною площею 4 242, 4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.
Наразі, приймаючи до уваги збалансованість інтересів сторін, за висновками суду, вжиття вказаних заходів забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову у розглядуваній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на нежиле приміщення (літ «Р») загальною площею 4 242, 4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 6, код ЄДРПОУ 36309527)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 25661620).
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і дійсна для пред'явлення до виконання до 10.03.2017 р.
Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому чинним законодавством України
Суддя Пригунова А.Б.