ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.03.2016Справа № 910/695/16
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт"
простягнення 2 650 грн 18 коп.
Представники
від позивача:Богушинська В.Л. - представник за довіреністю
від відповідача:не з'явились
18.01.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" про стягнення 2 650 грн 18 коп. заборгованості за типовим договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 12-60024/12 від 01.12.2011, в тому числі: 1 533 грн 61 коп. заборгованості за надані послуги, 296 грн 23 коп. пені, 764 грн 17 коп. інфляційних втрат та 56 грн 17 коп. 3 % річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами типового договорк на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 12-60024/12 від 01.12.2011 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 1 533 грн 61 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 296 грн 23 коп. пені, 764 грн 17 коп. інфляційних втрат та 56 грн 17 коп. 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 порушено провадження у справі № 910/695/16, розгляд справи призначений на 15.02.2016.
12.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.016 розгляд справи відкладено на 10.03.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.
09.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.
Представник відповідача у судове засідання 10.03.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 37623273.
У судове засідання 10.03.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 10.03.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
01.12.2011 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (газопостачальне підприємство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" (замовник за договором) укладено типовий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 12-60024/12, відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
Відповідно до пункту 1.2 статуту Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", затвердженого установчими зборами товариства "Укртрансгаз" (рішення від25.12.2012), товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
У відповідності до пункту 11.1 договору договір набирає чинності з 01.01.2012 і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з пунктом 3.1 договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.
Газотранспорне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства (пункту 3.2 договору).
Пунктом 3.3 договору сторонами погоджено, що замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.4 договору визначено, що акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
За умовами пункту 5.1 договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Газотранспортне підприємство зобов'язується розміщувати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.
Згідно з пунктом 5.3 договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість про транспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору, та податку на додану вартість.
Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (пункт 5.4 договору).
У відповідності до пункту 5.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. У платіжних дорученнях замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях замовника не зазначено номер договору, дати його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що на виконання умов типового договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 12-60024/12 від 01.12.2011 позивачем за період з січня 2014 року по жовтень 2014 року були надані відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами 238,705 тис м3 природного газу на загальну суму 57 524 грн 33 коп.
Як встановлено судом відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг згідно з договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 12-60024/12 від 01.12.2011 за актом наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами від 30.09.2014 та за актом наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами від 31.10.2014, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 533 грн 61 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 1 533 грн 61 коп.
26.05.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією № 3848/02 про виконання грошових зобов'язань за типовим договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 12-60024/12 від 01.12.2011. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за типовим договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 12-60024/12 від 01.12.2011 та факту наявності заборгованості за отримані послуги транспортування магістральними трубопроводами природного газу у вересні та жовтні 2014 року у розмірі 1 533 грн 61 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 1 533 грн 61 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 296 грн 23 коп. пені, 764 грн 17 коп. інфляційних втрат та 56 грн 17 коп. 3 % річних.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 7.3. договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 7.3 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача 296 грн 23 коп. пені, 764 грн 17 коп. інфляційних втрат та 56 грн 17 коп. 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А, ідентифікаційний код 32396857) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код 30019801) заборгованість у розмірі 1 533 (одна тисяча п'ятсот тридцять три) грн 61 коп., 3 % річних у розмірі 56 (п'ятдесят шість) грн 17 коп., інфляційні втрати у розмірі 764 (сімсот шістдесят чотири) грн 17 коп., пеню у розмірі 296 (двісті дев'яносто шість) грн 23 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 14.03.2016
Суддя Н.Б. Плотницька