ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09 березня 2016 р. Справа № 909/1377/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,
секретар судового засідання Попович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", вул. Незалежності, 161, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76002,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Бельведерська, 25А/17, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018,
про визнання договору "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" між комунальним підприємством Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладеним на умовах типового договору, запропонованого позивачем,
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 - предствник, довіреність № 01-10/119 від 11.12.2015,
від відповідача: представники не з"явилися,
встановив:
комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" між комунальним підприємством "Єдиний розрахунковий центр" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладеним на умовах типового договору, запропонованого позивачем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача, оскільки запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2015 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2016.
Ухвалою суду від 12.01.2016 відкладено розгляд справи на 02.02.2016.
Ухвалою суду від 02.02.2016 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.02.2016.
Ухвалою суду від 16.02.2016 змінено найменування позивача з комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" на комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" та відкладено розгляд справи на 03.03.2016.
Представник позивача, в судовому засіданні 03.03.2016, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідач отримує від позивача послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а тому сторони фактично знаходяться у договірних відносинах, мають взаємні права та обов'язки, зокрема, відповідач зобов'язаний сплачувати кошти за отримані послуги. Вказує, що перед початком надання послуг позивачем здійснювалися заходи щодо укладення договору "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", зокрема, відповідно до ст. 634 ЦК України було опубліковано договір в офіційному виданні та на офіційному сайті позивача, а також два примірники договору направлялися відповідачу для підписання, проте такий договір підписано не було, хоча жодних претензій чи протоколу розбіжностей від відповідача не надходило. Вважає, що відповідач отримує послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" є споживачем таких послуг, проте ухиляється від підписання типового договору "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". Зазначає, що відмова споживача послуг від укладення договору суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Просить визнати договір "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" між комунальним підприємством Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладеним на умовах типового договору, запропонованого позивачем та покласти на відповідача судові витрати в сумі 1218 грн. судового збору.
Представник відповідача, в судове засідання 03.03.2016, повторно не з"явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
12.01.2016 на адресу суду надійшло клопотання про припинення провадження у справі вх. № 304/16, дане клопотання суд вважає відзивом на позовну заяву.
Окрім цього згідно відзиву на позовну заяву від 26.02.2016 (вх. № 2830/16 від 01.03.2016) відповідач просить відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що претензії направлялись на адресу магазину "Югос", а не на ім"я та адресу відповідача, крім того до всіх претензій не долучено проекту договору та доказів надсилання претензій.
Суд звертає увагу на те, що клопотання вх. № 304/16 від 12.01.2016 та відзив вх. № 2830/16 від 01.03.2016 підписані представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_3, а довіреність від 11.01.2016, яка підписана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не підтверджує повноважень ОСОБА_4, оскільки не відповідає вимогам ч. 5 ст. 28 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у нежитловому приміщенні житловому будинку на першому поверсі, яке використовується під магазин "Югос" за адресою: вул. Бельведерська, 39, м. Івано-Франківськ, що підтверджується актом огляду жилого будинку № 03-13/07-49 від 28.07.2014.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 27.10.2011 ОСОБА_1 є власником крамниці продтоварів "Югос", загальна площа 40,9 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 39.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 25А/17.
Рішенням Івано-Франківської міської ради № 212-Х від 02.06.2011 "Про організацію та забезпечення роботи комунального підприємства Єдиний розрахунковий центр" визначено з 01.11.2011 для житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків; з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд. Управлінню житлово-комунального господарства, фонду комунальної власності, керівникам житлово-експлуатаційних організацій, директору КП "Івано-Франківськліфт" здійснити передачу нерухомого майна (в тому числі житлового фонду), що перебуває на балансах ЖЕО та КП "Івано-Франківськліфт", на баланс КП "Єдиний розрахунковий центр" у строк до 01.11.2011.
Згідно рішення Івано-Франківської міської ради № 383-14 від 15.09.2011 затверджено структуру, періодичність і строки та основні умови надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Івано-Франківську.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 842 від 27.12.2011 затверджено побудинкові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Івано-Франківську, встановлено граничні тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Івано-Франківську; встановлено граничну місячну вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що включається за фактом надання.
Відповідно до акту прийняття-передачі об'єкта в управління з управління (з балансу) від 01.12.2011 спеціальна контрольна комісія провела обстеження об'єкта за адресою вул. Бельведерська, 39, що передається з управління (з балансу) житлово-експлуатаційної організації № 7 в управління КП "Єдиний розрахунковий центр".
Згідно рішення Івано-Франківської міської ради № 66-2 від 25.12.2015 змінено найменування комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" на комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", при цьому, код ЄДРЮОФОП, адреса, банківські реквізити не змінились.
Відповідач з часу взяття позивачем будинку по вул. Бельведерська, 39, в управління та утримання, отримує від нього послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а тому сторони фактично знаходяться у договірних відносинах, мають взаємні права та обов'язки, зокрема, відповідач зобов'язаний сплачувати кошти за отримані послуги. Перед початком надання послуг позивачем здійснювалися заходи щодо укладення договору "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", зокрема, відповідно до ст. 634 ЦК України було опубліковано договір в офіційному виданні та на офіційному сайті позивача.
Окрім цього, позивачем надіслано відповідачу листи № 04-20/659 від 26.08.2013, № 04-20/745 від 18.10.2013 та № 01-03/956 від 28.05.2015 на адресу вул. Бельведерська, 39, у яких зазначено про обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору і надано два примірники договору. Надсилання зазначених листів підтверджується фіскальним чеком від 29.05.2015 та списком згрупованих поштових відправлень листів № 6239.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
Проте такий договір підписано не було, жодних претензій чи протоколу розбіжностей від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст.ст. 642-643 ЦК України.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 179 ГК України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч. 3 ст.179 ГК України). Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).
Згідно ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Частиною 1 ст. 187 ГК України визначено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
До повноважень органу місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, які визначені в ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", віднесено, зокрема, визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (п. 4).
Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону Україгни "Про житлово-комунальні послуги" передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.
У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторонни не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Так, ст.ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.
З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19- 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
У разі такої відмови, виходячи з положень ст.ст. 3, 6, 12- 15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин вимоги позивача щодо визнання договору "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" між комунальним підприємством Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладеним на умовах типового договору, запропонованого позивачем задовольнити, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 1218 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" між комунальним підприємством Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладеним на умовах типового договору, запропонованого позивачем задовольнити.
Визнати договір "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" між комунальним підприємством Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладеним на умовах типового договору, запропонованого позивачем.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Бельведерська, 25А/17, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", вул. Незалежності, 161, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76002, (ідентифікаційний код 35277442), 1218 (тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.02.16
Суддя Деделюк Б.В.