Справа № 682/3375/15-ц
Провадження № 2/682/73/2016
05.02.2016 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :
головуючого судді Тончук Р.І.
при секретарі Придачук Г.Л.,
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
представника територіальної громади с. Старий Кривин в особі Старокриванської сільської ради ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа територіальна громада с. Старий Кривин Славутського району в особі Старокривинкої сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Посилається на те, що він є власником 1\2 частини житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1, яку він успадкував після смерті батька, який помер у 1992 році. Власником другої половини цього будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.08.1998 року є його сестра ОСОБА_4Після смерта батька він повністю утримує будинок, а з 2004 року по теперішній час постійно проживає в ньому. З ОСОБА_4 з 2008 року не бачився і не спілкується з нею, жодних стосунків не підтримує. Участі в утриманні будинку вона ніколи не брала і не бере, хоча зобов»язана була це робити. Оскільки він відкрито, безперервно володіє будинком протягом понад 10 років, то набув на нього право власності за набувальною давністю. Просить визнати за ним таке право у судовому порядку.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав.
Представник третьої особи не заперечує проти задоволення позову.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилась. Місце її проживання та реєстрації невідоме. Про день та час розгляду справи двічі повідомлялась в порядку, встановленому ст. 74 ч. 9 ЦПК України.
Позивач та його представник не заперечують проти заочного розгляду справи з постановленням заочного рішення.
Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є власником 1\2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 17.11.1995 року Славутською державною нотаріальною конторою за реєстром №11-4170(а.с.11). Власником другої половини цього ж будинку та надвірних будівель, тобто ? частини, є його сестра ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 18.08.1998 року Славутською державною нотаріальною конторою за реєстром №2533(а.с.14). Як вбачається з пояснень позивача , представника третьої особи,довідки Старокривинської сільської ради від 17.09.2008 року № 584 після смерті батька, який був власником будинку, ОСОБА_1 доглядав будинок, здійснював ремонт, а з 2004 року проживає у цьому будинку і користується цілим будинком.
Відповідно до ст. 344 ч. 1 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п»яти років, набуває право власності на це майно(набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно зазначеної норми закону однією з обов»язкових ознак володіння, які є необхідними для набуття права власності за набувальною давністю ,є те, що володіння повинно бути добросовісним, тобто, якщо володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю. В даному ж випадку позивачу було достовірно відомо, що він володіє частиною будинку, власником якої є його сестра ОСОБА_4, оскільки сам особисто за довіреністю сестри оформляв спадщину на її імя(а.с.6) і та надав суду свідоцтво про право на спадщину на ім»я сестри.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуми Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власност і та інших речових прав» відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. Пред"явивши позов до ОСОБА_4, позивач не вказав її точного місця проживання чи реєстрації, що унеможливило її виклик до суду для з»ясування її позиції по справі, дійсних обставин справи. Визнанням за позивачем права власності на нерухоме майно, що належить іншій особі, буде порушено права останньої як власника.
За таких обставин позов не може бути задоволений.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321,344 ЦК України, ст..ст. 8,10, 212, 213, 223-224 ЦПК України, суд
вирішив:
ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю на 1\2 частину житлового будинку та надвірних будівель, що розташовані у АДРЕСА_1, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: