Справа № 748/3007/15-ц Провадження № 22-ц/795/384/2016 Суддя у I інстанції Криворученко Д. П.
Категорія: цивільна Доповідач-суддя Кузюра Л. В.
10 березня 2016 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,
суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.
за участю секретаря судового засідання Шкарупи Ю.В.,
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання кредитного договору недійсним,
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого спір було вирішено неправильно. Вказує, що кредитний договір, укладений між ним та банком суперечить вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанові Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що є підставою для визнання даного договору недійсним у відповідності до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
В запереченні ПАТ «Банк Форум» просило апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни, посилаючись на пропущення строків позовної давності, адже кредитний договір було укладено 22.09.2008 року, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, банк зазначав, що твердження позивача, на які останній посилається як на підстави для задоволення його позовних вимог, є необґрунтованими, оскільки суперечать узгодженим між сторонами умовам кредитного договору та вимогам закону.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів даної справи, судом першої інстанції було з'ясовано, що 22.09.2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0037/08/27/1-EZkvW, відповідно до умов якого позивач отримав кредит на споживчі цілі в сумі 22 000 доларів США, з кінцевою датою погашення 21 вересня 2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі LIBOR+6% річних, яка є змінною, встановлюється кожні півроку і переглядається 12 лютого та 12 серпня.
В забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки було укладено договір іпотеки двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 (а.с. 6).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов, з якими позивач погодився, про що свідчить його підпис на кредитному договорі. Відтак, відповідно до приписів ст. 627-629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших положень чинного цивільного законодавства під час укладення кредитного договору з боку відповідача, здійснення ним агресивної, нечесної чи дискримінаційної підприємницької діяльності, тому укладений між сторонами 22 вересня 2008 року кредитний договір відповідає вимогам ст. 203 ЦК України й підстав для його недійсності не встановлено.
Посилання позивача на невизначеність умов договору в частині розміру щомісячних платежів через застосування за умовами договору ставки LIBOR+6% річних для визначення відсотків за користування кредитом, судом першої інстанції обґрунтовано було оцінено критично, оскільки включення до договору зазначеної умови відповідає положенням ст. 6, 627 ЦК України.
З наведеними висновками погоджується апеляційний суд, оскільки вони в повній мірі узгоджуються з матеріалами справи на нормами закону.
Доводи позивача про те, що дружина позивача не давала згоди на отримання кредиту та не знала умов кредитного договору, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи є копія заяви, що підтверджує згоду останньої на одержання позивачем кредиту (а.с.31).
Твердження позивача про те, що відповідач не надав позивачу оригіналу кредитного договору, а також про те, що позивача було введено в оману щодо обставин, що мають істотне значення, обґрунтовано не були враховані судом, оскільки вони перевірялись судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Зокрема, з дослідженої судом першої інстанції кредитної справи, було встановлено, що на примірнику кредитного договору, що міститься в ній, мається підпис позивача про отримання оригіналу кредитного договору
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2015 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Голова судового засідання: Судді: