Справа № 734/580/15-ц Провадження № 22-ц/795/269/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Анохін А. М. Доповідач - Хромець Н. С.
10 березня 2016 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХромець Н.С.
суддів:Бечка Є.М., Скрипки А.А.
при секретарі:Мартиновій А.В.
за участю:позивача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «Нива-В.Ш.», відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області, ОСОБА_7 про визнання недійсним протоколу, акту проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,
Рішенням Козелецького районного суду від 03 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені.
В апеляційній сказі ОСОБА_7 просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість. На думку відповідача, суд неправильно застосував правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 17 грудня 2014 року (справа № 6-143цс14), безпідставно не застосував норми ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 8 ЦПК України, ст. 69 «Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 і не врахував того, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними, якщо не буде встановлено порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу не визнали. Відповідач ОСОБА_7, представник відділу ДВС Козелецького районного управління юстиції та інші особи, що беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду,дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступних обставин.
По справі встановлено, що з прилюдних торгів, які проводились тричі 09 вересня, 30 вересня та 31 жовтня 2013 року, на виконання заочного рішення Козелецького районного суду від 20 червня 2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_8 заборгованості за кредитним договором № Л0011 від 26 лютого 2003 року на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» була реалізована земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1 що належала на праві власності боржнику ОСОБА_5 Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги проведені з порушеннями вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, які є такими, що могли б вплинути на результати торгів і призвели до порушення прав боржника.
Такі висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам і вимогам закону.
Судом правильно застосована правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 24.12.2014 № 6-200цс 14, відповідно до якої у випадку проведення торгів на виконання рішення суду про стягнення заборгованості при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушень встановлених законодавством правил проведення торгів застосовувались загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна, тобто норми Закону України № 606-XIX «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5.
Відповідно до пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація протягом трьох робочих днів з дня публікації інформаційного повідомлення про проведення прилюдних торгів письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту повідомлення боржника про прилюдні торги з реалізації арештованого майна. Доводи апеляційної скарги щодо надсилання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів, утому числі документів 2015 року, не спростовують висновків суду, оскільки відомостей про повідомлення боржника саме про проведення прилюдних торгів в матеріалах справи немає.
За правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 № 6-143цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, при розгляді питання про дотримання при проведенні торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну,за якою майно пропонується до продажу. При цьому, під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.
Суд також прийшов до правильного висновку про порушення пункту 3.3 Тимчасового положення, згідно з яким прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення, договір укладався 09.09.2013, а торги проводились 26.11.2013.
Висновки суду першої інстанції щодо незаконності проведення третіх прилюдних торгів узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 3 червня 2015 року в справі № 6-72цс15, згідно з якою Правила проведення прилюдних торгів встановлені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, яким визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну та передбачено певні правила проведення цих торгів. Пунктом 4.9 Тимчасового положення (у редакції, яка була чинною на момент проведення торгів) визначено, що якщо майно не було продане або прилюдні торги не відбулися, то майно знімається з прилюдних торгів. Пунктом 7.3 Тимчасового положення (у редакції, яка була чинною на момент проведення торгів) визначено, що якщо прилюдні торги не відбулися двічі, то майно знімається з торгів, про що спеціалізована організація в триденний термін повідомляє державного виконавця.
Отже, прилюдні торги, які відбулися 16 травня 2013 року були фактично третіми, що суперечить Тимчасовому положенню (у редакції, яка була чинною на час проведення торгів), яким передбачено виключно перші та повторні торги. Крім того, судами встановлено, що гарантійний внесок за участь у торгах одним з їх учасників було сплачено після закінчення самих прилюдних торгів, що також є порушенням Тимчасового положення. За таких обставин висновки суду про правомірність процедури проведення прилюдних торгів, які відбулися 31 жовтня 2013 року, і на яких відбувся продаж земельної ділянки не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону.
Доводи відповідача про порушення його права власності не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки право власності боржника також підлягає захисту, рівно як і право особи, що придбала майно з прилюдних торгів. До того ж, 04 квітня 2006 року Козелецьким районним судом було видано судовий наказ № 2-р-11/2006 про стягнення з ОСОБА_5 на користь закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № Л0011 від 26 лютого 2003 року. Вказаний кредитний договір цим же наказом було розірвано. Виконавче провадження з виконання вказаного судового наказу закінчене постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 20 лютого 2015року.
ПАТ КБ «ПриватБанк», як стягувач у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим листом № 2/2508/3818/2012 виданим Козелецьким районним судом 24 липня 2012 року на примусове виконання заочного рішення від 20 червня 2012 року, до участі у цій справі залучений не був.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: