Ухвала від 10.03.2016 по справі 736/1620/15-ц

Справа № 736/1620/15-ц Провадження № 22-ц/795/522/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Синько О. О. Доповідач - Бечко Є. М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,

суддів:Хромець Н.С., Шевченка В.М.

при секретарі:Мартиновій А.В.

за участю:ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2016 року в частині відмови в стягненні повного розміру неустойки (пені) через неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітніх дітей, дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, за виконавчим листом № 2-149 від 09.04.2009 р. - у розмірі 20000 грн., в задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави 200 грн. судового збору.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що наявні в матеріалах справи квитанції не стосуються сплати саме аліментів та оскаржуються в суді. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції не витребував у відповідача довідку про доходи, довідку з центру зайнятості про перебування відповідача на обліку, яка б підтверджувала, що він безробітний. Апелянт також посилається на те, що відповідач має нелегальний дохід, а діти живуть з апелянтом та перебувають на її утриманні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 16,03,2007 р. (а.с. 7,11).

Сторони по справі є батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 25.03.2009 р. з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 03.03.2009 р. і до повноліття дітей .

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах по виконавчому листу № 2-149 від 25.03.2009 р. станом на 09.12.2015 р. утворилась заборгованість в розмірі 50781,31 грн. (а.с 9 зворот).

У зв'язку з виниклою заборгованістю по аліментах позивачка просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментах в розмірі 50789,31 грн. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з грудня 2010 р. по 09 грудня 2015 р. у розмірі 485406, грн..

Задовольняючи позов частково та стягуючи суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було допущено прострочення сплати аліментів у період з грудня 2010 року по 09 грудня 2015 року, що у відповідності з вимогами ст. 196 СК України, є підставою для стягнення неустойки у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Разом з цим, суд дійшов висновку про можливість зменшення пені у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 196 СК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 196 СК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Посилання апелянта на те, що наявні в матеріалах справи квитанції не стосуються сплати саме аліментів та оскаржуються в суді не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування вірного по суті судового рішення

Стосовно посилань апелянта на те, що суд не витребував у відповідача довідку про доходи, довідку з центру зайнятості про перебування відповідача на обліку, яка б підтверджувала, що він безробітний не можуть братись до уваги так, як матеріали справи містять довідку з Корюківського центру зайнятості на підтвердження перебування відповідача на обліку, як безробітного (а.с 40) та довідки Корюківського районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс» і цивільно-правовий договір на виконання робіт № 663/12-14 від 01.09.2014 р. (а.с. 48,49,60), що свідчать про отримання доходу та перерахування аліментів.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 21.01.2016 р по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 було визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_7, а тому посилання апелянта на те, що діти живуть з нею та перебувають на її утриманні не можуть братись до уваги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції, застосувавши приписи ч. 2 ст. 196 СК України, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру пені у зв'язку з несплатою аліментів, врахувавши відсутність у відповідача постійного місця роботи, стабільного доходу.

З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції правомірно зменшив розмір пені до 20 000 грн., який, з огляду на встановлені фактичні обставини справи та майновий стан сторін, є справедливим і співмірним.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді:

Попередній документ
56419619
Наступний документ
56419621
Інформація про рішення:
№ рішення: 56419620
№ справи: 736/1620/15-ц
Дата рішення: 10.03.2016
Дата публікації: 16.03.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.03.2016)
Дата надходження: 28.12.2015
Предмет позову: про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів