про порушення провадження у справі
12.03.2016 р. Справа № 914/678/16
Суддя господарського суду Львівської області Коссак С.М.
Розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Рентал», м. Львів;
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перком-Інвест», м. Львів;
про розірвання договору, повернення речі та стягнення заборгованості у сумі 550 000, 00 грн.
визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.
Також до позовної заяви позивачем долучено заяву про забезпечення позову якою позивач просить суд накласти арешт на грошову суму в межах суми 550 000,00 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Перком-Інвест» та перебувають на його рахунках або на інших рахунках, виявлених в процесі виконання такої ухвали.
З цього приводу суд зазначає наступне:
Згідно статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивач просить суд про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю “Парком - Інвест»” в межах суми 550 000,00 грн.
Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. Зокрема, арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.
Відповідно до п.8 згаданої постанови у спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. Не можна, наприклад, накладати арешт на автомобіль, не зазначивши його видових ознак, державного реєстраційного номера, номера двигуна та ін., що відрізняло б саме цей автомобіль від будь-якого автомобіля взагалі.
Позивач просить суд про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, однак не навів докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Позивач посилається в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування. Так, у заяві про забезпечення позову він зазначає, що « на нашу думку, існує висока вірогідність того, що Відповідачем вчиняються або будуть вчинятися дії, спрямовані на перерахування наявних у нього коштів лояльним юридичним або фізичним особам для недопущення звернення стягнення на кошти Відповідача у разі винесення судом рішення на користь Позивача».
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Доказів, в обґрунтування правової позиції для забезпечення позову, позивачем не надано.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. За наслідками розгляду виноситься ухвала.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 64, 65, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Порушити провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду.
Справу призначити до розгляду в судовому засіданні на: 28.03.16 р. на 11:10 год.
2. Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх, зал судових засідань №5. Документи, які вимагаються ухвалою господарського суду належить надсилати та/або подавати через канцелярію Господарського суду (1-й поверх) не пізніше ніж за 3 дні до судового засідання, посилання на № справи - обов'язкове.
3. Зобов'язати сторін:
Позивача:
- надати письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;
- звірити взаєморозрахунки з відповідачем по заборгованості, що є предметом даного спору, конкретизований та документально підтверджений оригінал акту звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами надати суду;
- надати суду рахунки що виставлялися за орендну плату та докази їх надсилання наданих відповідачу;
- надати суду доказ часткової або повної оплати сплати заборгованості, що є предметом даної справи;
- надати суду документи, що засвідчують право власності на об'єкт оренди;
- всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору;
- з'явитись в судове засідання чи забезпечити явку уповноваженого представника.
Відповідача:
- надати письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;
- надати суду документально - обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву, копію якого направити позивачу, докази направлення подати суду;
- надати суду докази часткової або повної оплати заборгованості перед позивачем, стягнення якої є предметом позову;
- звірити взаєморозрахунки з позивачем по заборгованості, що є предметом даного спору, конкретизований та документально підтверджений оригінал акту звірки взаєморозрахунків , підписаний сторонами надати суду;
- надати суду всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору;
- з'явитись в судове засідання чи забезпечити явку уповноваженого представника.
У випадку неподані відзиву та витребуваних документів спір буде розглянутий у відповідності до ст.75 ГПК України.
Довести до відома сторін, що згідно з п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від виконання дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони стягується штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя Коссак С.М.