"10" березня 2016 р. Справа № 922/5260/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Івакіна В.О.
при секретарі Євтушенку Є.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 08-11/7816/2-15 від 30 грудня 2015 року;
відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 01 грудня 2015 року;
третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5673 Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 25 листопада 2015 року у справі № 922/5260/14
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна", м. Харків
про внесення змін до договору оренди землі
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" про внесення змін до договору оренди землі від 11 серпня 2003 року № 8220/03, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у редакції, викладеній у позовній заяві.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2015 року у справі № 922/5260/14 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволені частково.
Внесені зміни до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 “ 04” серпня 2003 року та зареєстрованого у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру від “11” серпня 2003 року за №8220/03 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у наступній редакції: «
ОСОБА_4 угода
до договору оренди земельної ділянки,
посвідченого приватним нотаріусом
Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3
“ 04” серпня 2003 року та зареєстровано в реєстрі за № 1383,
зареєстрованого у Харківському регіональному центрі державного земельного
кадастру від “ 11” серпня 2003 року за № 8220/03
"____"______________20
Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови ОСОБА_5 з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю "Міранна" (Орендар) з другого боку, домовились про нижченаведене:
І. Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України “Про оренду землі”, рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 “Про затвердження “Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013”, рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 “Про затвердження “Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013”, рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 “Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові” (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 “Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові” доповнити пунктами 1.3., 1.4., назви і пункти розділу 2. "ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ" договору оренди землі, зареєстрованого “ 11” серпня 2003 року за № 8220/03 змінити і викласти у такій редакції:
“ 1.3. Кадастровий номер земельної ділянки 6310138200:02:007:0002.”
“ 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 113 від 31.10.2013 становить 7221188 грн. (сім мільйонів двісті двадцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень). При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.”
“ 2. ОРЕНДНА ПЛАТА
2.1. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 1426/14 від 09.01.2014 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 216635,64грн. (двісті шістнадцять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень шістдесят чотири копійки), або в місяць - 18052,97 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятдесят дві гривні дев'яносто сім копійок).
ІІ. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 “ 04” серпня 2003 року в реєстрі за № 1383, зареєстрованого у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру від “11” серпня 2003 року за № 8220/03 і складена та підписана в чотирьох примірниках, один з яких зберігається в справах нотаріуса, другий залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.»
Відповідач з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2015 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.
Відповідач в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї (т. 2 а.с. 1-3), посилається, зокрема, на відсутність правових підстав для визнання укладеною спірної додаткової угоди до договору оренди землі через те, що ні вказаним договором, ні законом не передбачено односторонньої зміни його умов чи їх перегляд у зв'язку із прийняттям органом місцевого самоврядування рішення в майбутньому про затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Крім цього, звертає увагу на те, що у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держкомзему завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також на те, що позивачем не враховані інженерно-інфраструктурні фактори земельної ділянки.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 року прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, призначений розгляд справи на 21 січня 2016 року о 09:30 год.
Розпорядженням секретаря першої судової палати від 21 січня 2016 року, у зв'язку із відпусткою судді Пелипенко Н.М., для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Івакіна В.О.
05 лютого 2016 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу та на виконання вимог ухвали від 21 січня 2016 року подано документи, на підставі яких був здійснений розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер: 6310138200:02:007:0002 (вх. 1424).
Розгляд справи відкладався.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2015 року у справі № 922/5260/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
В обґрунтування свої позиції у справі, позивач, зокрема, зазначає, що розмір податку та орендної плати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності знаходиться у прямому відношенні із розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору. Також, вважає доводи заявника щодо невірного застосування коефіцієнту Км3 помилковими та недоведеними належними та допустимими доказами.
У призначене судове засідання представник третьої особи - Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с.30).
Колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності належно повідомленого представника третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах. Враховуючи те, що розмір нормативної грошової оцінки змінився, а відповідно до цього і орендна плата повинна змінитись, місцевий господарський суд визнав доводи позивача підставними та такими, що підлягають задоволенню. Щодо зазначених в позові змін до інших пунктів до договору оренди землі, місцевий господарський суд визнав їх необґрунтованими, такими, що виходять за межі підстав позову.
Між тим повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції неможна, виходячи з наступного.
Згідно статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як убачається з матеріалів справи, 04.08.2003 р. між Харківською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальності "Міранна" (Орендар) був укладений договір оренди землі, зареєстрований 11.08.2003 р. за № 8220/03 у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті Україні по земельних ресурсах, відповідно до п.1 якого Орендодавець на підставі рішення ХІІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 30.04.2003 р. за №107/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку за адресою: м. Харків, проспект Московський, 297-Б, загальною площею1,5869 га, в тому числі: під забудовою - 0,1850, інших угідь 1,4019 га, згідно з планом земельної ділянки, що додається (а.с. 17-19).
Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.03.2028 р. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд (п. 1.2 Договору).
Плата за землю вноситься Орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 2565,49 грн. не пізніше 15 числа наступного місяця (п.2.1 Договору).
В п. 2.2 Договору сторони домовились, що орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.
Відповідно до п.1.1 рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. № 1209/13 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 р.», базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова складає 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 2 Рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01.01.2014 року.
Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 р. № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 р." та була введена в дію з 01.03.2008р.
В пунктах 2,3 рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" зазначено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 р.
Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.
Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.
Згідно витягу № 113 від 31.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 6310138200:02:007:0002 складає 7 221 188 грн. (а.с. 23).
Пунктом 5 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. №1269/13 Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Харківська міська рада рішенням №960/12 від 29.12.2012 р. затвердила Порядок оформлення договорів оренди землі у м. Харкові.
Відповідно до п. 7.5 договору оренди землі від 04.08.2003 р., укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Міранна", у разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спори, пов'язані з орендою землі вирішуються у судовому порядку.
Департамент земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направив на адресу відповідача проект ОСОБА_4 угоди до Договору оренди разом із листом - пропозицією за вих. №1615/0/225-14 від 11.02.2014 р. та № 1616/0/225-14 від 11.02.2014 р. (зворотна сторінка аркуша справи 23 та а.с. 24), проте, відповідач, отримавши листи-пропозиції та проект додаткової угоди, позитивну відповідь не надав, додаткову угоду не підписав, що змусило позивача звернутись до Господарського суду Харківської області з позовом про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеної додаткової угоди до Договору у редакції, запропонованої позивачем в позовній заяві.
Статтею 13 Закону України “Про оренду землі“ встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 15 Закону України “Про оренду землі“ однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або оренду плату (стаття 96 Земельного кодексу України).
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
В статті 13 Закону України “Про оцінку земель“ зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно зі статтею 15 цього Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).
За змістом статті 73 Закону України “Про місцеве самоврядування“ акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно п. 2.1., п. 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. за №1269/13, Департамент земельних відносин на підставі п. 4 статті 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“ є власником програмного комплексу “Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013“, здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. за №1209/13, здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.
Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. зазначеного Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою.
В пунктах 4.1, 7.5. Договору оренди сторін від 04.08.2003 р. та в статті 30 Закону України “Про оренду землі” зазначено, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
З приписів частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
За умовами Договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.
Правові позиції щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки як підстави для перегляду розміру орендної плати, а також законодавча зміна граничного розміру цієї плати також є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору викладені, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року у справі №922/533/14 та постановах Верховного суду України від 20.08.2013 року у справі №5017/781/2012 та від 03.12.2013 року у справі №5009/3430/12.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
До того ж, як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже, нормами чинного законодавства, а також умовами договору сторін передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються.
Колегія суддів зазначає, що рішення Харківської міської ради на момент розгляду справи в судовому порядку не скасовані, є чинними; в матеріалах справи наявні: витяг з технічної документації №113 від 31.10.2013 (а.с.23), розрахунок розміру орендної плати №1426/14 (зворотна сторінка аркуша справи 22); пропозиції щодо змін умов договору здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на наведене колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в частині, яка стосуються кадастрового номеру земельної ділянки та розміру орендної плати, а саме: щодо внесення змін до п.п. 1.3, 1.4 розділу 1 та абзацу 2 п.п. 2.1 розділу 2 договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 11 серпня 2003 року за № 8220/03. Підпункт 1.3 розділу 1 доповнити словами “Кадастровий номер земельної ділянки 6310138200:02:007:0002”. Підпункт 1.4 розділу 1 викласти в наступній редакції: “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №113 від 31.10.2013 р. становить 7 221 188 грн. (сім мільйонів двісті двадцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень)”. Абзац 2 п.2.1. розділу 2 викласти в наступній редакції: “Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 1426/14 від 09.01.2014 р. на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 216 635,64 грн. (двісті шістнадцять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень шістдесят чотири копійки), або в місяць - 18 052,97 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятдесят дві гривні дев'яносто сім копійок)”.
Колегія суддів зазначає, що наведена у позові додаткова угода містить положення щодо зміни інших пунктів договору оренди землі, які не стосуються розміру орендної плати (а.с.8-11).
Такі інші вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки вони частково дублюються з укладеними умовами Договору, та частково зводяться до покладення на відповідача додаткових обов'язків, не передбачених умовами спірного договору.
Так, преамбула до запропонованої позивачем ОСОБА_4 угоди містить посилання на наявність домовленості між відповідачем та Харківською міською радою в особі її голови. Разом з тим, про відсутність таких домовленостей свідчить безпосереднє звернення позивача до суду, а тому наявний між сторонами спір з приводу зазначеного вище. У зв'язку із чим, дана вимога позивача не підлягає задоволенню.
Крім того, позивач в межах підстав позову не обґрунтував необхідність внесення змін до пунктів договору, які не стосуються зміни нормативної грошової оцінки землі.
Пункт 1.4, крім розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, покладає на орендаря додаткові обов'язки, як то виконання за свої кошти розрахунку оновленої грошової оцінки земельної ділянки та направлення екземплярів відповідним органам, тобто зазначення цього в додатковій угоді є недоцільним.
Позивач просить суд врегулювати ОСОБА_4 угодою в договорі відносини, які вже врегульовані нормативними актами, при цьому просить зробити це у інший спосіб, ніж це передбачено цими актами, оскільки згідно частини другій статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
У відповідності до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в т.ч. типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Конкретизувати умови означає визначити ті умови договору, які мають змінюваний характер в залежності від конкретних умов відповідних правовідносин (стосовно договору оренди земельної ділянки, наприклад, це місцезнаходження, цільове призначення, площа та якісні характеристики земель, перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об'єктів інфраструктури, у тому числі доріг, наявність обмежень, ставка та розмір орендної плати, строк дії договору тощо).
Позивач, пропонуючи умови договору, котрих немає у типовому договорі оренди землі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів №220 від 30.03.2004 р. «Про затвердження Типового договору оренди землі», насправді просить не конкретизувати, а змінити і доповнити умови типового договору, що суперечить забороні на відступ від умов типового договору, встановлені частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України.
Такі висновки відповідають правовій позиції Вищого господарського суду України, викладені у постановах від 01.10.2014 р. у справі №922/1209/14 та від 18.02.2015 р. у справі № 922/3871/14.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зміни до розділу І. "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ" п. 1.2. Договору, Розділу 3. "ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН", розділу 4. "ЗМІНА, ПРИПИНЕННЯ, РОЗІРВАННЯ І ПОНОВЛЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ", розділу 5. "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА НЕВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ", розділу 6. "УМОВИ ПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ", розділу 7 "ОСОБЛИВІ УМОВИ" виходять за межі підстав позову.
Разом з цим, колегією суддів встановлено необґрунтованість позовних вимог щодо іншої частини додаткової угоди, як то: преамбули, розділ І щодо підстав укладення додаткової угоди (посилань на рішення органів місцевого самоврядування та нормативно-правові акти), речення другого п. 1.4, абзацу 1 п. 2.1 та розділ ІІ, оскільки, як вже було зазначено вище в цій постанові, такі вимоги позивача не входять до предмету доказування, не стосуються розміру орендної плати та покладають додаткові обов'язки на відповідача.
Враховуючи те, що вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди землі судова колегія визнає частково обґрунтованими, а при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 09 червня 2015 року у справі № 922/2530/15 підлягає зміні.
Крім того, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на безпідставність внесення судом першої інстанції пункт 1.3 щодо кадастрового номеру земельної ділянки, оскільки кадастровий номер вже був визначений на час укладення договору оренди землі.
Проте, як вірно зазначив місцевий господарський суд, така істотна умова договору оренди землі як об'єкт оренди повинна містити відомості, зокрема, про кадастровий номер земельної ділянки.
Щодо посилання відповідача на не врахування позивачем інженерно-інфраструктурних факторів земельної ділянки, яку орендує відповідач, факту не забезпечення земельної ділянки каналізацією, у зв'язку з чим не вірно застосовано коефіцієнт Км3, що призвело до необґрунтованого підвищення розміру орендної плати, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до витягу №113 від 31.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд; за функціональним призначенням - земля транспорту та зв'язку; сукупний коефіцієнт Км3 - 0,93022.
В додатку 3 до рішення Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 р. зазначено, що до земельних ділянок без централізованого водопостачання застосовується Км3: 0,9 - 0,95. Тобто, в даному випадку до відповідача застосовано Км3 - 0,93022, що відповідає встановленому розміру, вимогам чинного законодавства та обставинам справи.
За приписами статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
За частиною 6 пункту 4 зазначеного Положення Держземагентство відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства.
Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів, передбачений Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. №18/15/21/11.
Пунктом 3 даного Порядку визначено формулу, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів.
При цьому, вказана оцінка залежить, зокрема, і від коефіцієнту, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км3).
За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2 (п. 4 Порядку).
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є офіційним документом, що виданий компетентним органом державної влади (Управлінням Держземагенства), на підставі якого Харківська міська рада в межах своїх повноважень розраховує розмір орендної плати.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки № 113 від 31.10.2013 р. оскаржувався відповідачем в судовому порядку.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 р. у справі № 820/20055/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 15.04.2015 р. (т. 1 а.с. 98-107) встановлено, що виданий Управлінням Держземагенством витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №113 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим відмовив ТОВ «Міранна» в позові.
А тому, судова колегія вважає, що посилання заявника апеляційної скарги на те, що Управлінням Держземагенства при видачі витягу з технічної документації земельної ділянки було невірно застосований коефіцієнт Км3, а саме: з перевищенням його максимального значення, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.
Стосовно твердження відповідача в апеляційній скарзі на невірний розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає таке.
Як роз'яснив Вищий господарський суд України в постанові Пленуму № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони.
Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).
Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну (п. 4 постанови Пленуму).
З урахуванням вищенаведеної правової позиції, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про розподіл судових витрат між сторонами порівну.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків, викладених у рішенні суду від 25.11.2015 р. у цій справі.
Щодо розподілу судового збору за подання апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції тоді, коли неправильність рішення можна усунути без його скасування, не змінюючи його суті, і зміна стосується окремих частин рішення.
У зв'язку з тим, що зміни стосуються фактичної сторони справи та окремої частини рішення, то судовий збір сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги покладається на заявника апеляційної скарги та нового розподілу не потребує.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2015 року у справі №922/5260/14 змінити.
Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2015 року в частині внесення змін до договору оренди землі в наступній редакції:
Внести зміни до п.п. 1.3, 1.4 розділу 1 та абзац 2 п.п. 2.1 розділу 2 договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 11 серпня 2003 року за № 8220/03.
Підпункт 1.3 розділу 1 доповнити словами “Кадастровий номер земельної ділянки 6310138200:02:007:0002”.
Підпункт 1.4 розділу 1 викласти в наступній редакції: “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №113 від 31.10.2013 р. становить 7 221 188 грн. (сім мільйонів двісті двадцять одна тисяча сто вісімдесят вісім )”.
Абзац 2 п.2.1. розділу 2 викласти в наступній редакції: “Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 1426/14 від 09.01.2014 р. на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 216 635,64 грн. (двісті шістнадцять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень шістдесят чотири копійки), або в місяць - 18 052,97 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятдесят дві гривні дев'яносто сім копійок)”.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повна постанова складена 12.03.2016р.
Головуючий суддя Камишева Л.М.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Івакіна В.О.