04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" березня 2016 р. Справа№ 927/1382/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Отрюха Б.В.
За участю представників:
від прокуратури: Винник О.О. - прокурор відділу
від позивача: не з'явився
від відповідача: Помаз А.П. - за дов.
Петренко В.М. - за дов.
від третіх осіб -1,-2: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015
у справі №927/1382/13 (суддя Репех В.М.)
за позовом Прокурора Корюківського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області
до Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області;
2) Корюківська районна державна адміністрація Чернігівської області
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки 50413,63 грн.
Прокурор Корюківського району Чернігівської області (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Чернігівській області (далі, позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» (далі, відповідач або СФГ «Урожай») про стягнення 50413,63 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку (землі сільськогосподарського призначення) загальною площею 68 2551 га на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області без правовстановлюючих документів, внаслідок чого державі заподіяно шкоду у розмірі 50 413,63 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2013 залучено до участі у справі Державну інспекцію сільського господарства в Чернігівській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі, третя особа-1).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013 залучено до участі у справі Корюківську районну державну адміністрацію Чернігівської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі, третя особа-2).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2014 у справі №927/1382/13 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» в дохід державного бюджету 50 413,63 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки та 1827,00 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2014 у справі №927/1382/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2014 у справі №927/1382/13, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №927/1382/13, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено той факт, що розрахунок розміру шкоди, який було здійснено інспектором державної інспекції сільського господарства у Чернігівській області Журавльовим В.М. є неправомірно обчислений, адже нарахований виходячи із загальної площі земельної ділянки у розмірі 68 2551 га, у той час, як відповідач використовує лише частину земельної ділянки. Крім того, судами не було з'ясовано питання фактичного самовільного використання земельної ділянки Сільськогосподарським (фермерським) господарством «Урожай», а також не надано правової оцінки діям відповідача щодо вчинення заходів, спрямованих на оформлення договору оренди землі та заходів, спрямованих на усунення збитків.
Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Після передачі справи на новий розгляд ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2015 справу №927/1382/13 прийнято до провадження суддею Репех В.М.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 замінено позивача у справі Головне управління Держземагентства у Чернігівській області його правонаступником - Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 у справі №927/1382/13 позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» в дохід державного бюджету 27 328,42 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки. В решті позову відмовлено.
Присуджено до стягнення з Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» до державного бюджету 1 218,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Сільськогосподарське (фермерське) господарство «Урожай» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 у справі №927/1382/13 скасувати частково та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора про стягнення з відповідача шкоди, завданої державі самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 27 328,42 грн., відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що прокурором та позивачем не доведено розміру шкоди, заявленої у позовних вимогах.
На думку скаржника, розмір збитків повинен був розраховуватись комісією, створеною Корюківською районною державною адміністрацією Чернігівської області, згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, а не згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.
Апелянт наголосив на тому, що місцевий господарський суд під час нового розгляду справи не взяв до уваги ту обставину, що у матеріалах справи є докази вчинення відповідачем дій, направлених на оформлення права на земельну ділянку, та неодержання ним правовстановлюючих документів виключно через обставини, що не залежали від його волі.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В. і Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 (головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В. і Тарасенко К.В.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.11.2015.
17.11.2015 розгляд справи не відбувався у зв'язку з перебуванням головуючої судді Іоннікової І.А. на лікарняному.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 (головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В. та Тарасенко К.В.) апеляційну скаргу призначено до розгляду на 08.12.2015.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 розгляд справи відкладено на 23.12.2015.
21.12.2015 прокурор подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що відповідач вчинив дії, які є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду. Зокрема, протиправна поведінка відповідача полягає у самовільному, без відповідних підстав зайнятті земельної ділянки. Прокурор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
23.12.2015 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення, у яких наголосив на тому, що розпорядженням голови Корюківської РДА Чернігівської області від 03.03.2009 №170 відповідачу було надано дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації для оформлення права користування земельними ділянками площею 68 га на умовах оренди. Також, розпорядженням Корюківської РДА Чернігівської області від 20.07.2010 №251 відповідачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 60 га.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Іоннікової І.А. на лікарняному, розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 № 09-52/1486/15 призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 09.02.2016.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у зв'язку з неявкою у судове засідання представників позивача та третіх осіб -1, -2 розгляд справи відкладено на 18.02.2016.
Представники позивача та третіх осіб -1, -2 у судове засідання, призначене на 18.02.2016, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача подав у судовому засіданні 18.02.2016 клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 03.03.2016.
22.02.2016 третя особа-1 подала через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просила залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення; справу розглядати без участі її представника.
Представники позивача та третіх осіб у судове засідання 03.03.2016 не з'явились. Представники третіх осіб про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та витягом із сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, у зв'язку з чим колегія суддів, з огляду на встановлені статтями 69 та 102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третіх осіб.
Представник прокуратури у судових засіданнях просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представники відповідача у судових засіданнях підтримували доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити, у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзиви на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:
Як підтверджується матеріалами справи, головним спеціалістом - державним інспектором відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Журавльовим В.М. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства СФГ «Урожай», за результатами якої складено Акт перевірки від 26.06.2013 (том 1, а.с.16-21). Згідно із вказаним Актом перевірки, відповідач використовує самовільно, без оформлення правовстановлюючих документів, 68,2551 га в урочищі «Ріг» Олександрівської сільської ради. Під посіви гречки використовується 37 га та під паром знаходиться 31,2551 га.
Також, інспектором Журавльовим В.М. було складено акт обстеження земельної ділянки від 26.06.2013 №5 (том 1, а.с. 22) та винесено припис від 27.06.2013 №000371 про усунення у 30-дений термін СФГ «Урожай» порушень земельного законодавства (том 1, а.с. 25).
27.06.2013 було складено протокол про адміністративне правопорушення №000304 (том 1, а.с. 26) та винесено постанову від 27.06.2013 №000304 про накладення адміністративного стягнення на голову СФГ «Урожай» Петренка В.М. у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (том 1, а.с. 27).
Крім того, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, інспектором було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту), розмір якої складає 50 413,63 грн. (том 1, а.с. 13).
При проведенні повторної перевірки було встановлено, що відповідачем порушень вимог земельного законодавства усунуто не було (том 1, а.с. 29-32).
Вищезазначені матеріали справи про адміністративне правопорушення, на думку прокурора, підтверджують факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 68,2551 га.
У добровільному порядку збитки у розмірі 50 413,63 грн., розраховані на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, відповідачем відшкодовані не були, у зв'язку з чим прокурор і звернувся до суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» вказаних збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 68,2551 га.
Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог прокурора мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами не доведено факту самовільного зайняття земельної ділянки площею 31,2551 га, яка перебувала під паром і безпідставно була врахована як самовільно зайнята при розрахунку розміру шкоди. Водночас, факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 37 га підтверджується матеріалами справи, в тому числі і сплатою орендної плати за самовільно зайняту земельну ділянку, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора в частині стягнення збитків за самовільно зайняту земельну ділянку площею 37 га під посівом гречки на суму 27 328,42 грн. було задоволено.
Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне:
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) визначені статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України. Ними, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, заподіяння шкоди суб'єкту господарювання.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (пункт 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів МОЖЕ свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).
Згідно статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Відповідно до абзацу 2 пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.
Так, статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з частиною 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Для притягнення особи до відповідальності необхідно, аби її дія/бездіяльність була протиправною. Протиправність звичайно визначається як суперечність поведінки вимогам норм права з одночасним порушенням прав іншої особи. Протиправність є юридичним вираженням шкідливості дій (бездіяльності) правопорушника.
Дійсно, матеріалами справи підтверджується, що станом на дату проведення перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, у останнього були відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.
Водночас, згідно абз.2 пункту 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Так, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що спірна земельна ділянка, яка розташована на території Олександрівської сільської ради в урочищі «Ріг», не розроблялась з 2000 року по 2012 рік включно. Дана обставина підтверджується довідкою Олександрівської сільської ради від 18.02.2015 №141 (том 2, а.с. 54).
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що 10.03.2009 відповідач звертався до Виконувача обов'язків голови Корюківської райдержадміністрації листом з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, розташованої на землях Олександрівської сільської ради біля с.Піски урочище Ріг, в оренду із земель запасу державної власності (том 1, а.с. 244).
11.06.2010 СФГ «Урожай» зверталось до Голови Корюківської райдержадміністрації листом №21 (том 1, а.с. 245) з проханням надати землю, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради в урочищі «Ріг», для ведення фермерського господарства.
Корюківська районна державна адміністрація Чернігівської області, розглянувши клопотання СФГ «Урожай» від 11.06.2010 №21, своїм розпорядженням від 20.07.2010 №251 (том 1, а.с. 246) надала дозвіл СФГ «Урожай» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 60 га в урочищі «Ріг» на території Олександрівської сільської ради на умовах оренди для ведення селянського фермерського господарства.
Натомість, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» від 05.07.2012, законодавцем було визначено, що визначення орендаря земель здійснюється шляхом проведення аукціону.
З огляду на це, відповідач заявами від 25.12.2012 та 28.08.2014 (том 1, а.с. 242-243) звертався до Головного управління Держземагентства в Чернігівській області з проханнями надати в користування земельну ділянку площею 110 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та повідомляв, що при умові проведення аукціону з продажу права оренди на спірну земельну ділянку, буде приймати участь в аукціоні.
Однак, як зазначає відповідач у наданих начальнику Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області поясненнях від 25.06.2013 (том 1, а.с. 24), за відсутності коштів у бюджеті аукціон проведений не був.
Зазначене підтверджується також письмовими поясненнями Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області від 28.11.2013 №02-16/3000 (том 1, а.с. 92), згідно яких включення спірної земельної ділянки до інвестиційно-привабливої території та розроблення проекту землеустрою потребує бюджетних коштів на даний вид робіт, які були відсутні, що перешкодило своєчасному оформленню користування земельною ділянкою з дотриманням визначеної законодавством процедури на конкурентних засадах (земельних торгах).
Отже, наявні у матеріалах справи докази в сукупності доводять наявність у відповідача права на отримання земельної ділянки в користування, вжиття останнім усіх залежних від нього заходів для оформлення такого права у встановленому законом порядку та несвоєчасного одержання відповідачем правовстановлюючих документів виключно через обставини, що не залежали від його волі, а саме, у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів на проведення аукціону з продажу права оренди спірної земельної ділянки.
Зазначене свідчить про відсутність у діях відповідача вини як необхідного елементу складу цивільного правопорушення.
Суд зазначає, що чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності та розмір понесених збитків покладено на позивача.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, заявлений прокурором до стягнення розмір збитків був розрахований у відповідності до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007, згідно якої розрахунок розміру шкоди здійснюється за відповідною формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі. Де Пс це площа самовільно зайнятої земельної ділянки, Нп - середньорічний дохід який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, а Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.
Аналіз положень вказаної Методики свідчить про те, що для даного розрахунку розміру шкоди, обов'язковим є середньорічний дохід, який можна отримати від використання самовільно зайнятої земельної ділянки за цільовим призначенням. Тобто дохід, який можна було б отримати в разі, якби конкретна земельна ділянка не була зайнята самовільно.
Однак, колегія суддів зазначає, що СФГ «Урожай» за час користування спірною земельною ділянкою сплачувало фіксований сільськогосподарський податок та плату за оренду землі (том 1, а.с. 49-57; 199-212), що також було підтверджено письмовими поясненнями Корюківської райдержадміністрації (том 1, а.с. 92-94). Дана обставина свідчить про вчинення відповідачем заходів, спрямованих на уникнення збитків.
Таким чином, оскільки відповідачем вчинялись дії для оформлення права користування спірною земельною ділянкою та сплачувались відповідні платежі за користування нею, колегія суддів приходить до висновку, що прокурор належними та допустимими доказами не довів, що в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України з боку відповідача було завдано матеріальної шкоди у розмірі 50 413,63 грн. в результаті самовільного зайняття земельної ділянки. Відповідач не вчиняв неправомірних дій, які могли б мати своїм наслідком спричинення шкоди у заявленому до стягнення розмірі.
Отже, відсутність у відповідача станом на дату проведення перевірки дотримання ним вимог земельного законодавства правовстановлюючих документів на земельну ділянку за обставин, що не залежали від нього, в даному випадку не свідчить про її самовільне зайняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.01.2013 у справі №5023/1861/12.
Водночас, як підтверджується матеріалами справи, за наслідками звернень відповідача до Корюківської райдержадміністрації 23 грудня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Чернігівській області та СФГ «Урожай» було укладено договір оренди землі (спірної земельної ділянки) (том 1, а.с. 190-193). Право оренди земельної ділянки зареєстровано за відповідачем 29 грудня 2014 року, що підтверджується відповідним витягом (том 1, а.с. 198).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у діях відповідача відсутні усі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення збитків, розмір заявлених прокурором до стягнення збитків недоведений, а тому позовні вимоги прокурора є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у даній постанові.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 у справі №927/1382/13 задовольнити.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 у справі №927/1382/13 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, пр. Миру,14; код ЄДРПОУ 39764881) на користь Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Урожай» (15300, Чернігівська обл., м. Корюківка, вул. Галини Костюк, 22; код ЄДРПОУ 32230925) 2 009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №927/1382/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
Б.В. Отрюх