04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" лютого 2016 р. Справа№ 910/20215/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко О.В.
Яковлєва М.Л.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Тимко В.В. - посвідчення № 036200 від 10.11.2015р.
від позивача: Ковальчук І.В. - дов. № 220/826/д від 30.12.2015р.
від відповідача: Величко М.М. - дов. № 46 від 27.01.2016р.
Гвоздиков А.О. - дов. № 20 від 12.01.2016р.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р.
у справі № 910/20215/14 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави
в особі Міністерства оборони України
до Державного підприємства «Конструкторське бюро
«Артилерійське озброєння»
про стягнення 1 300 000, 00 грн.
В судовому засіданні 24.02.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
У вересні 2014р. Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» про стягнення 1 300 000, 00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр «Бліндаж» № 117539 від 08.08.1997р., а саме щодо виконання робіт по етапу № 2, а тому просив стягнути з відповідача на користь позивача 1 300 000, 00 грн., наданих підприємству у якості авансу на виконання роботи етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. у справі № 910/20215/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015р., позов задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на користь Міністерства оборони України 1 300 000, 00 грн. наданих підприємству у якості авансу на виконання роботи етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань.
Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 11, 526, 527, 530, 599, 629, 892, 897 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України та пункту 12 додаткової угоди № 2 від 20.12.2006р. до Договору мотивовано невиконанням відповідачем (з його вини) робіт, передбачених Договором (етап № 2), у встановлений Договором строк.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015р. рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015р. у справі №910/20215/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Скасовуючи рішення та постанову господарських судів, Вищий господарський суд України виходив з того, що судами попередніх інстанцій не уточнено підстави заявленого позову: чи йдеться про стягнення боргу або про відшкодування шкоди; чи підлягали застосуванню відповідно до змісту позовної заяви згадані положення пункту 12 Додаткової угоди № 2; не встановлено дійсного стану (обсягу) виконання робіт за Договором; не досліджено фактичних обставин, пов'язаних із станом виконання робіт за Договором, з урахуванням чинного та обов'язкового для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. у справі № 910/8780/13, яким відповідача зобов'язано ці роботи виконати; не дано повної оцінки доводам відповідача щодо причин невиконання робіт у визначені договором строки; не перевірено, чи повідомляв відповідач позивача про неможливість виконання етапу № 2, а якщо так, то коли саме, які причини наводив та яких заходів вдалося Міністерство; не встановлено, чи має місце в даному випадку порушення строків виконання робіт, або припинення їх виконання; чи втрачений сторонами інтерес до виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі № 910/20215/14 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на користь Міністерства оборони України 1 300 000, 00 грн. авансу.
Стягнуто з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» в дохід Державного бюджету 26 000, 00 грн. судового збору.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що з урахуванням абз. 3 п. 12 додаткової угоди № 2 до контракту, роботи по етапу № 2 припинені з вини виконавця, тому є підстави для повернення відповідачем коштів, отриманих від замовника.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки судом в всупереч вимогам постанови Вищого господарського суду України не було досліджено питання припинення виконання робіт у зв'язку з неможливістю виконання. Судом не надано оцінки та не досліджено лист відповідача від 19.03.2012р. № 172/1, яким позивача було повідомлено про неможливість отримання позитивного висновку та недоцільність продовження робіт за договором.
Крім того, апелянт зазначав про те, що 06.04.2015р. відбулася спільна нарада, в якій взяли участь замовник (Міністерство оборони України), виконавець (ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння») та співвиконавці договору, за результатами якої було вирішено продовжити виконання робіт за спірним договором та провести попередні випробування.
Апелянт вказував на те, що на даний час були проведені попередні випробування дослідного зразка за участю представника замовника (позивача), що свідчить про зацікавленість замовника у виконанні робіт, останній від виконання робіт не відмовлявся, роботи були виконані відповідачем, проте не в повному обсязі, у зв'язку з чим підстави для повернення авансу відсутні.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» 16.09.2015р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2015р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.11.2015р.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладався, останній раз на 24.02.2016р.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 24.02.2016р. підтримали вимоги апеляційної скарги, доповнень та додаткових обґрунтувань до неї, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 24.02.2016р. заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, доповненнях та додаткових обґрунтуваннях до неї, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому, представник позивача підтвердив проведення попередніх випробувань дослідного зразка за участю позивача та зазначив про те, що на даний момент МОУ не втратило інтерес до робіт по етапу № 2, передбачених спірним договором, які було зобов'язано відповідача виконати рішенням суду у справі № 910/8780/13 від 22.07.2013р.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 08.08.1997р. між Міністерством оборони України (позивач, замовник за договором) та Державним підприємством «Науково-технічний центр «Артилерійсько-стрілецького озброєння», правонаступником якого є Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (відповідач, виконавець за договором) укладено Договір на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр «Бліндаж» № 117539, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов'язується виконати та здати замовнику, а останній зобов'язується прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі «Бліндаж». Повний обсяг роботи та окремі її етапи вказані в доданій до Договору відомості, яка є невід'ємною частиною даного Договору.
20.12.2006р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої в додаток до основного договору головний виконавець відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 28.10.2005р. № 405 зобов'язується виконати й здати генеральному замовнику, а останній зобов'язується прийняти та оплатити роботу по темі: Участь у створенні дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини БМП-1 з удосконаленою системою керування вогнем «Тандем» та участь у державних випробуваннях дослідних зразків № 1 та № 2 модернізованої БМП-1.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 2 терміни виконання роботи або її етапів, що визначені відомістю виконання, можуть змінюватись за письмовою домовленістю сторін з оформленням узгоджувального протоколу.
Згідно пункту 4 Додаткової угоди № 2 датою виконання обов'язків за етапами 1, 2 вважається дата затвердження акта про прийняття етапу. Датою виконання обов'язків за етапами 3, 4 вважається дата затвердження акта державних випробувань. Представник генерального замовника протягом наступного дня після отримання головним виконавцем затверджених актів видає посвідчення за встановленою Міністерством формою, яке після затвердження сторонами протоколу договірної (твердої фіксованої) ціни, є підставою для пред'явлення головним виконавцем рахунку на оплату прийнятих робіт.
Додатком № 1 до Додаткової угоди № 2 до Договору затверджено відомість виконання дослідно-конструкторської роботи, а саме: етапи роботи, терміни виконання етапів та ціну.
Пунктом 23 Договору сторони передбачили сплату авансу в розмірі 80% від узгодженої попередньої ціни етапу, а протоколом, затвердженим 10.07.2009р., узгоджено попередню ціну етапу № 2, яка становить 1 742 400, 12 грн.
Додатковими угодами до Договору термін дії останнього подовжувався, зокрема, додатковою угодою від 27.12.2012р. № 5 встановлено термін дії Договору - 31.12.2013р.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно з статтею 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Статтею 893 Цивільного кодексу України встановлено, зокрема, що виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.
Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Статтею 897 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначав про те, що роботи щодо завершення етапу №2 з виготовлення дослідного зразка №2 модернізованої бойової машини піхоти БМП -1 з системою керування вогнем «Тандем» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань виконавцем не виконані. Міністерство постійно додатковими угодами № № 3, 4, 5 постійно переносились строки виконання етапу №2, однак виконавець вже протягом чотирьох років не виконує свої зобов'язання за контрактом.
Прокурор зазначав, що кошти заявлені до стягнення у розмірі 1 300 000,00 грн. є заборгованістю, яку відповідач має сплатити на користь позивача, у зв'язку з не виконанням робіт по етапу 2.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору та Додаткової угоди № 2 позивачем перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 1 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №247/2/74 від 14.07.2009р.
Узгоджувальним протоколом № 15 від 14.07.2009р. сторони встановили, що за рішенням замовника розрахунки за роботи можуть здійснюватись шляхом попередньої оплати у розмірі до 100% від суми етапу, та погодили обов'язковість подання звітних документів по використанню авансу.
18.05.2010р. відповідачем (виконавцем) було подано, а замовником в особі заступника Міністра оборони України затверджено звіт про використання наданого авансу на етап 2 по Додатковій угоді № 2 до договору № 117539 від 08.08.1997р. ДКР шифр «Бліндаж»», відповідно до якого станом на 20.12.2009р. відповідачем були виконані роботи по етапу 2 на суму 750 502, 76 грн., в тому числі витрати на роботи, що виконують сторонні підприємства (533 778, 78 грн.) (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а. с. 101, т. 1).
Узгоджувальним протоколом № 16 від 10.03.2010р. сторони погодили, що виконання робіт за додатковою угодою № 2 до Договору завершується участю у проведенні державних випробувань дослідного зразка № 2 у строк 01.05.2010р. - 30.11.2010р., термін дії додаткової угоди № 2 до Договору - до 28.02.2011р.
Відповідно до частини другої статті 899 Цивільного кодексу України, якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.
19.03.2012р. листом № 172/1 відповідач повідомив позивача про неможливість отримання позитивного результату та недоцільність продовження робіт згідно додаткової угоди № 2 до договору не з вини відповідача.
На підтвердження виконання робіт згідно додаткової угоди № 2 до договору та витрат отриманого від позивача авансу, відповідачем до матеріалів справи долучено копію договору № 13 від 25.05.2009р. (а. с. 120-121, т. 2), укладеного між відповідачем та ДП «Житомирський ремонтно-механічний завод», на виконання якого відповідачем перераховано 66 831, 63 грн., копію договору на виконання дослідно-конструкторської ради № К672 від 01.06.2009р. (а. с. 126-131, т. 2), укладеного між відповідачем та ДП «Державне Київське конструкторське бюро «ЛУЧ», на виконання якого відповідачем було перераховано 471 564, 00 грн., копію банківської виписки по рахунку відповідача, що підтверджує перерахування вказаних коштів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. у справі №910/8780/13 зобов'язано Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» виконати роботи етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка №2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань (рішення набрало законної сили 20.08.2013р.).
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Так, колегія суддів акцентує увагу на тому, що під час тривалого розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, за участю сторін проводились спільні наради та приймались рішення щодо продовження виконання робіт за спірним договором, в тому числі по етапу №2.
Питання про завершення ДКР з модернізації БМП-1, організації та постачання модернізованих БМП-1, тобто продовження виконання робіт за спірним договором та додатковою угодою № 2 було вирішено, зокрема, 18.02.2015р. на міжвідомчій нараді з питання забезпечення Збройних Сил України бронетанковим озброєнням і технікою у 2015 році. За наслідками проведення наради за участю керівників РНБО, Міністерства оборони України (позивача), ДК «Укроборонпром» та інш. було вирішено продовжити роботи за спірним договором.
27.03.2015р. в Департаменті розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України відбулась спільна нарада, в якій взяли участь Міністерство оборони України (позивач, замовник за договором) та ДП «Конструкторське бюро артилерійського озброєння» (відповідач, виконавець за договором), за наслідками якої було вирішено продовжити виконання робіт за спірним договором та провести попередні випробування, що оформлено протоколом наради з визначення стану та проблемних питань виконання дослідно-конструкторської роботи «Бліндаж», затвердженим 06.04.2015р. директором Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України (належним чином завірена копія протоколу наявна в матеріалах справи (а. с. 17-18, т. 2).
За наслідками наради було внесено зміни до тактико-технічного завдання та 08.05.2015р. поновлено попередні випробування дослідного зразка за участю відповідача як виконавця, ДП ««Житомирський ремонтно-механічний завод», ДП «Державне Київське конструкторське бюро «ЛУЧ» як співвиконавців, а також Головного представника замовника № 1285 та Збройних Сил України як замовника, що оформлено наказом відповідача № 155 від 08.05.2015р. (а. с. 19, т. 2).
Відповідно до наказу № 201 від 03.06.2015р. (а. с. 21, т. 2) відповідачем продовжено термін проведення попередніх випробувань дослідного зразка модернізованої БМП-1 з прицільним комплексом «Тандем-2» і ПТРК «Бар'єр» до 10.06.2015р.
Були проведені попередні випробування дослідного зразка, що підтверджується актом від 29.07.2015р. попередніх випробувань дослідного зразка модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з ПТРК «Бар'єр» і прицілом «Тандем-2».
З вищевикладеного вбачається, що на даний час як замовник, так і виконавець продовжують вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення суду у справі № 910/8780/13 від 22.07.2013р. та робіт етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти з системою коригування вогнем «Тандем-2» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередній випробувань, що свідчить про наявність у замовника (позивача) інтересу до виконання спірних робіт.
Крім того, з наданого відповідачем суду апеляційної інстанції спільного рішення від 17.02.2016р., прийнятого за участю як позивача, так і відповідача, вбачається, що сторони домовились про продовження строку дії Додаткової угоди № 2 до договору № 117539 від 08.08.1997р., а також про складання акту прийому-передачі виконаних відповідачем робіт та їх вартість, що дасть можливість здійснити остаточні розрахунки між позивачем та відповідачем в межах сплаченого авансу та дебіторської заборгованості.
При цьому причини невиконання робіт відповідачем у визначені договором строки пов'язані з залученням інших співвиконавців робіт, а належні повідомлення відповідача про неможливість виконання етапу № 2 та їх причини в 2012р. містяться в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене та враховуючи рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. у справі №910/8780/13, яким відповідача зобов'язано виконати роботи етапу № 2, вчинення сторонами дій, спрямованих на виконання робіт по етапу № 2, та наявність інтересу позивача до виконання рішення суду та даних робіт, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 1 300 000, 00 грн., наданих у якості авансу на виконання роботи етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем «Тандем» та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань.
З огляду на відсутність належних та допустимих доказів призупинення виконання робіт по етапу № 2 з вини відповідача (при тому, що до виконання робіт були залучені співвиконавці), а позивач не втратив інтерес до виконання даних робіт, у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для застосування абз. 3 пункту 12 додаткової угоди № 2 та стягнення 1 300 000, 00 грн. авансу.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи відповідача, викладеній в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі № 910/20215/14, прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягнення 13 000, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі № 910/20215/14 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі №910/20215/14 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в позові Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити повністю.
4. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, будинок 6, код ЄДРПОУ 34297075) 13 000, 00 судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Матеріали справи № 910/20215/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді О.В. Тищенко
М.Л. Яковлєв