ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 березня 2016 року місто Київ №826/13293/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс»
додержавної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2015 №0000712202,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2015 №0000712202.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 19.01.2015 №12/26-59-22-01/39187651 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» та товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2015 №0000712202. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 19.01.2015 №12/26-59-22-01/39187651 та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 04.02.2015 №0000712202 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Справу №826/13293/15 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» та товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» за період 01.08.2014 по 31.08.2014.
Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2015 року в сумі 573 500,00 грн.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 19.01.2015 №12/26-59-22-01/39187651 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2015 №0000712202, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 716 875 грн., у тому числі: 573 500,00 грн. - основний платіж, 143 375,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19.01.2015 №12/26-59-22-01/39187651 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» та приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» та товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал».
Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» (замовник) та його контрагентами - приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» (підрядник), товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» (підрядник) укладено типові договори підряду від 06.06.2014 №0106 та від 06.06.2014 №0306, відповідно до яких замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми або залученими силами та засобами, в установлений строк по завданню та проектній документації замовника виконати будівельні роботи по об'єкту, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи відповідно до умов даного договору.
На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів від 06.06.2014 №0106; від 06.06.2014 №0306; додатку №1 до договору від 06.06.2014 №0306; актів приймання виконаних будівельних робіт; договірної вартості на будівництво; локальних кошторисів на будівельні роботи; платіжних доручень із відмітками банківської установи; податкових накладних; акту приймання-передачі будівельної площадки; ліцензій приватного підприємства «Пром-Тех-Снаб» серії АЕ №280744 від 13.12.2013 та товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» серії АЕ №289915 від 04.04.2013, виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; фотозвіти будівельних робіт; акти приймання-передачі давальницьких матеріалів.
Крім того, позивачем надано суду письмові пояснення приватного підприємства «Пром-Тех-Снаб» щодо виконання умов договору від 06.06.2014 №0106 та письмові пояснення товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» щодо виконання умов договору від 06.06.2014 №0306, докази наявності у останніх трудових ресурсів для виконання договірних зобов'язань, на підтвердження чого надано податкові розрахунки за 2 квартал 2014 року сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.
На підтвердження наявності юридичної дієздатності у своїх контрагентів, позивачем надано суду витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо приватного підприємства «Пром-Тех-Снаб» та товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал».
Також, на обгрунтування ділової доцільності та мети, позивачем вказано на договір від 01.06.2014 №С08\07 між товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» (субпідрядник) та об'єднанням «Сембол Улуслараси Ятирим Тарим Пейзаж Иншаат Туризм Санайи Ве Тиджрет Аноним Ширкети» (генпідрядник) та лист генпідрядника щодо не заперечення проти долучення товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» для виконання умов договору №С08\07 субпідрядників на розсуд останнього.
У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» та його контрагентами, вказано на:
- акт державної податкової інспекції у Голосіївському районі Державної фіскальної служби у місті Києві від 31.12.2014 №1847/26-59-22-08/38007002 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Пром-Тех-Снаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 30.09.2014»;
- акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міндоходів у місті Києві від 08.12.2014 №1760/26-59-22-08/38124130 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдбор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 30.09.2014»;
- акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі Шевченківському районі головного управління Міндоходів від 08.12.2014 №1758/26-59-22-08/38517072 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпромгруп «Діоніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 30.09.2014».
Отже, як вбачається із матеріалів справи, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем податкового законодавства України зроблені по ланцюгу контрагентів позивача.
В свою чергу, позивачем наголошено на тому, що за наслідками оскарження приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» дій щодо складання державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Державної фіскальної служби у місті Києві акту перевірки від 31.12.2014 №1847/26-59-22-08/38007002, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015 в адміністративній справі №826/1907/15 зобов'язано державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" - "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок" дані, які вносились за результатами документальної позапланової виїзної перевірки згідно з актом від 31.12.2014 №1847/26-59-22-08/38007002 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Пром-Тех-Снаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 30.09.2014».
Судове рішення в адміністративній справі в цій частині набрало законної сили і не скасовано, чого відповідачем під час с удового розгляду справи не спростовано.
Також, відповідачем під час розгляду даної справи, не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів, які б свідчили про відсутність факту реального здійснення операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» та його контрагентами - приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» та товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал».
Фактично рух активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами контролюючим органом не перевірявся та не встановлювався. Висновки зроблені на припущеннях, по ланцюгу контрагента контрагентів позивача, без належних доказів.
Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 10.02.2015 №К/800/60809/14, від 17.02.2015 №К/800/11240/14, від 10.03.2015 №К/800/22500/14, від 17.06.2015 №К/800/17269/13, від 30.07.2015 №К/9991/11391/12, 12.11.2015 №К/9991/71691/12.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не надано належних доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.02.2015 №0000712202 прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Сервіс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2015 №0000712202 підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04.02.2015 №0000712202.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.