ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
02 березня 2016 року місто Київ №826/3077/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до третя особаТімкова Олексія Сергійовича слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві Державна прикордонна служба України
провизнання протиправним та скасування доручення від 23.01.2016 в частині та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Тімкова Олексія Сергійовича слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа - Державна прикордонна служба України про:
визнання протиправним та скасування доручення слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві Тімкова Олексія Сергійовича від 23.01.2016 в частині що стосується ОСОБА_1;
стягнення з слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві Тімкова Олексія Сергійовича на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду стала незгода позивача з дорученням слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві Тімкова Олексія Сергійовича від 23.01.2016, адресованого генерал-лейтенанту Державної прикордонної служби України Серватюку В.М.. Відповідно до зазначеного доручення, співробітникам Державної прикордонної служби України доручено вжити заходи спрямовані на детальну перевірку документів, які надають підстави для перетину Державного кордону України ОСОБА_1 та доручення поставити на облік ОСОБА_1 на облік з метою повідомлення уповноважених осіб слідчого відділу Печерського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві про спробу перетину кордону України у зв'язку з підозрою ОСОБА_1 в скоєнні особливо тяжкого злочину у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060007565 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Так, відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас, згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України, провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства, відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України, є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що фактично позивач у своїй позовній заяві оскаржує дії слідчого, які здійснені в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060007565, у зв'язку з чим, подана позовна заява повинна розглядатися в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, а не в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд наголошує на тому, що в силу приписів частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочиснтва України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зазначений спір відноситься до юрисдикції районного суду у порядку кримінального провадження.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статті 17, пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.