Іменем України
01 березня 2016 р. Справа № 814/248/16
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1,
доВідділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області,
треті особи за участю: представника позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідач: надав клопотання про розгляд справи за його відсутності від третіх осіб: не з'явисяВідділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго"
прозобов'язати зняти арешт з майна,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про зняття арешту з усього його майна, накладений постановою відділом державної виконавчої служби Вознесенського МРУЮ в 2001 році.
Свою позицію позивач обґрунтував тим, що в 2001 році мав заборгованість зі сплати за електроенергію. Рішенням Вознесенського міського суду з нього було стягнуто 71,45 гривень. На його думку, саме за цим рішенням суду було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, за яким було арештоване все майно.
В теперішній час існування зазначеного арешту порушує його права в користуванні своєї власністю.
Відповідач просив розглянути справу за його відсутністю, з приводу накладеного арешту в 2001 році пояснень надати не зміг за відсутністю таких відомостей у Єдиному державному реєстру виконавчих проваджень. Разом з тим, відповідач повідомив, що в теперішній час відносно позивача жодних виконавчих проваджень не має.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, заперечень не надала.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
08.06.01 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського МРУЮ накладено арешт на все майно ОСОБА_1
30.06.06 відомості про арешт майна ОСОБА_1 були внесені в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (вівся до 01.01.13).
10.06.13 у зв'язку з перенесенням відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, запис про арешт майна ОСОБА_1 був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна.
В 2014 році ОСОБА_1 в порядку спадкування отримав у власність ? частину житлового будинку за адресою: м. Вознесенськ, вул. Космонавтів, 44.
Наявність в Державного реєстру речових прав на нерухоме майна запису про арешт всього його майна на підставі постанови державного виконавця від 08.06.01 перешкоджає ОСОБА_1 розпорядитися своє власністю.
В Вознесенському відділі ДВС МРУЮ виконавче провадження, в межах якого в 2001 році був накладений арешт на майно ОСОБА_1 відсутнє, оскільки згідно п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, виконавчі провадження та журнали обліку виконавчих провадження зберігаються три роки.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.
В теперішній час відомо, що у Єдиному державному реєстру виконавчих проваджень не знаходиться жодних виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1
Обставини накладення арешту на його майно в 2001 році неможливо з'ясувати за давністю часу (15 років) та відсутності будь-яких документів з цього приводу.
За таких обставин, жодних правових підстав для арешту власності ОСОБА_1 на теперішній час не існує, а відомості про арешт цього майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушують права позивачки, як власника.
Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, якій має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначене судове рішення ухвалюється не з підстав протиправності рішень чи дій відповідача, а з підстав неможливості поновити права позивача в інший спосіб ніж через судове рішення.
Також, використовуючи повноваження передбачені ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту правам, свободам та інтересам позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідним визнати нечинним арешт майна позивача, накладений постановою державного виконавця від 08.06.01 та скасувати запис в Державному реєстрів речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речових прав та їх обтяжень №1248864 від 30.06.06, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав ті їх обтяжень №3025933 від 10.06.13.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним арешт майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладений постановою державного виконавця Вознесенської державної виконавчої служби про арешт майна боржника від 08.06.2001 р. та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речових прав та їх обтяжень №1248864 від 30.06.06р., внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3025933 від 10.06.13р.
3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04.03.16
Суддя В.В. Біоносенко