Іменем України
02 березня 2016 р. Справа № 814/3801/15
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Никос-Центр",
до за участю представників: від позивача: Гусак О.М. від відповідача: Скляров Д.В.Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС Миколаївської області,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015р. № 0000232202,
ТОВ фірма «Нікос Центр» звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000232202, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 191565 гривень.
Свої позовні вимоги товариство обґрунтувало тим, що має всі необхідні документи по взаємовідносинам з підрядником ТОВ «Даммара», за рахунок якого був сформований податковий кредит, а зняття податковим органом з податкового обліку коштів, сплачених на користь цього контрагента, є безпідставне.
Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що ТОВ «Нікос Центр» не має право на податковий кредит на суму 127710 гривень за рахунок ТОВ «Даммара», оскільки правовідносини між цими підприємствами не носили реальний та товарний характер, а відбулось лише обмін первинними документами з метою створення податкової вигоди. На це вказує неспівпадіння асортименту, придбаного та проданого товару (послуг) ТОВ «Даммара», недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, невідповідність дат актів виконаних робіт.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ТОВ фірма «Нікос Центр» зареєстровано в якості юридичної особи 24.03.98. Основним видом діяльності ТОВ фірма «Нікос Центр» є ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, виробництво інших, готових металевих виробів, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового значення та ін.
В 2014 році ТОВ фірма «Нікос Центр» відповідно до договорів з ТОВ «Електросервіс-Південь», ТОВ «Сандора», ТОВ «Молочная компанія «Дружба», ТОВ «Українська пивна компанія - Арматура», ТОВ «Нио Холод» виконувала роботи з поставки пересувних столів для лінії розливу, роботи з із олії трубопроводів, монтажні, електромонтажні, ізоляційні роботи електрообігріву трубопроводів та ін.
З метою виконання зобов'язань з зазначеними договорами, ТОВ фірма «Нікос Центр» уклав три договори підряду з ТОВ «Даммара» від 11.06.14 №11/06, від 20.06.14 №20/06 та від 04.07.14 №04/07, на виготовлення металоконструкцій, вузлів, трубопроводів та деталей ізоляції.
За зазначеними договорами за виготовлення металоконструкцій та вузлів ізоляції ТОВ фірма «Нікос Центр» сплатила на користь ТОВ «Даммара» 766260,00 гривень, з них ПДВ 127710 гривень.
На підтвердження зазначених операцій ТОВ «Даммара» видало на адресу позивача податкові накладні, які ТОВ фірма «Нікос Центр» врахував у податковому обліку в липні та серпні 2014 року.
В період з 24.12.14 по 30.12.14 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва провело документальну перевірку ТОВ фірма «Нікос Центр», про що було складено Акт від 13.10.15 за №27/14-04-22-02/25375540.
Під час перевірки ревізор дійшов висновку, що ТОВ фірма «Нікос Центр» не має права на податковий кредит в сумі 127710 гривень за рахунок ТОВ «Даммара», оскільки в товарно-транспортних накладних виявлені пропущення щодо конкретної адреси пункту навантаження-розвантаження; дати підписання актів здачі-прийняття робіт не співпадають з датами товарно-транспортних накладних; відповідно до аналізу податкових зобов'язань ТОВ «Даммара» вони включають взяття, штани, сорочки, джинси, светри, футболки, костюми, сумки дитячі та ін., натомість позивачу поставлено - роботи по виготовленню вузлів металоконструкцій, допоміжні роботи по укладці піску, виробництво гідротехнічних робіт та ін.
03.03.15 уповноваженою особою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232202 про визначення ТОВ фірма «Нікос Центр» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 191565 гривень, з яких 127710 гривень основного зобов'язання та 63855 гривень штраф.
Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.
Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.
Досліджуючи реальність та товарність цих договорів, відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціям будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем (договори, товарні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт), бути не може.
У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обов'язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.
Жодного переконливого доказу безтоварності та нереальності господарських операцій між ТОВ фірма «Нікос Центр» та ТОВ «Даммара» податковим органом не надано. Посилання на недоліки товарно-транспортних накладних та актів приймання-здачі виконаних робіт, є дрібними та недостатніми для висновків про безтоварність операцій.
Товарно-транспортна накладна є обов'язковим первинним документом для підтвердження надання експедиційних послуг, чи послуг з перевезення вантажів. У цьому ж випадку, позивач сплачував не за перевезення, а за роботи та послуги. Товарно-транспорті накладні лише фіксували переміщення металу від замовника до виконавця робіт, а також повернення до замовника виготовленні металоконструкції. Саме у цьому випадку, товарно-транспортні накладні є факультативними, а не обов'язковими документами, оскільки позивач не замовляв у контрагента транспортні послуги.
Так само, взагалі не може вказувати на безтоварність операцій різні дати зазначені в товарно-транспортних накладних та актах виконаних робіт, оскільки приймання робіт замовником залежить не лише від надходження виготовлених металоконструкцій, а і від інших факторів.
Щодо відмінності асортименту товару та послуг, за рахунок яких сформовані зобов'язання ТОВ «Даммара», та проданих послуг позивачу, то це взагалі безпідставне твердження, оскільки у цьому випадку надавалися послуги (виготовлення металоконструкцій), які безпосередньо виконувалися підрядником, а тому вони і не могли бути відображені у податкових зобов'язань ТОВ «Даммара».
Навіть якщо погодитись, з тим, що контрагент позивача по договорам підряду від 11.06.14 №11/06, від 20.06.14 №20/06 та від 04.07.14 №04/07 мав якісь сумнівні правовідносини з іншими несумлінними платниками податків, це ніяким чином не може ставити під сумнів товарність саме цих операцій позивача.
Законодавством України не передбачено солідарної відповідальності для всього ланцюга постачальників. Кожний суб'єкт господарювання несе відповідальність за дотримання юридичної чистоти лише власної господарської операції, і не може відповідати за дії інших учасників.
На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та витрат, тим, що, на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.
Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.
Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.
Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Позов задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000232202 від 03.03.2015р.
3.Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Никос-Центр" (код ЄДРПОУ 25375540) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 1915,65 гривень (одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять грн. шістдесят п'ять коп.).
4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04.03.16
Суддя В.В. Біоносенко