01 березня 2016 року Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сіпаки А.В. при секретарі Горбовій І.С. Справа № 808/2545/15 м.Запоріжжя
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області
до відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області
третя особа ОСОБА_1
про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії
У травні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа ОСОБА_1, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.04.2015 № 47349216 протиправними;
- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.04.2015 № 47349216;
- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області відкрити виконавче провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області.
У судове засідання представник позивача з'явилась, на фіксації судового процесу не наполягала.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.04.2015 повторно було направлено заяву позивачем на адресу відповідача про відкриття виконавчого провадження № 1008/21.1/913 щодо примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253.
28.04.2015 на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця від 24.04.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження № 47349216 з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253 з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме передчасне направлення виконавчого документу до примусового виконання у зв'язку з тим, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2014 по справі № 808/8840/13-а про визнання дій протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження задоволено апеляційну скаргу відповідача на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2013.
Вважає дії державного виконавця протиправними та зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253 набрала законної сили 18.05.2013. Посилається на п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та вказує, що підстави, викладені у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.04.2015 № 47349216, є підставами для обов'язкового зупинення виконавчого провадження, а не підставами для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить суд дану справу розглянути за його відсутності та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час ті місце слухання справи була належним чином повідомлена, заяв на адресу суду про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши та дослідивши надані документи судом встановлені наступні обставини.
07.05.2013 заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Оверчуком О.В. винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 253, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.
24.04.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції Косинською Є.В. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 47349216 з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", а саме постанова по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253 не набрала законної сили.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2013 відкрито провадження у справі № 2-а/331/84/13 331/4498/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Оверчука Олександра Володимировича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (ч. 2 ст. 2 Закону № 606-XIV).
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
Підпунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV передбачено, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягають постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається зі змісту спірної постанови, державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, керуючись приписами пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанова по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253 не набрала законної сили.
Зі змісту ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження у разі якщо постанова по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253 не набрала законної сили є п. 3 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", а не п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253 вбачається, що вона набрала законної сили 18.05.2013 року.
Відповідно до п. 5. ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачами не доведено законність винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 24.04.2015 ВП № 47349216 з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо позовних вимог про зобов'язання відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції відкрити виконавче провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Отже, суд приходить до висновку, що вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами згідно Закону України "Про виконавче провадження" є виключною компетенцією державних виконавців відділів Державної виконавчої служби, а відтак відсутні повноваження суду щодо зобов'язання відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції відкрити виконавче провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253 без вчинення певного порядку дій.
Проте, суд вважає за доцільним, з урахуванням вимог ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції розглянути заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції Косинської Є.В. з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.04.2015 № 47349216.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 47349216 від 24.04.2015 року.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції розглянути заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака