18 лютого 2016 року 810/4578/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження заяву про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом 03.09.2014 у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відкритого акціонерного товариства «Євронафтопродукт» про стягнення штрафу, -
Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся до суду із заявою про виправлення описки виконавчому листі, виданому Київським окружним адміністративним судом 03.09.2014 в даній адміністративній справі.
Заява обґрунтовується тим, що виконавчий лист не відповідає вимогам закону, оскільки у ньому не зазначено повне найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду заяви, явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертались.
На підставі ч. 6 ст. 128 та ч. 3 ст. 259 КАС України судом прийнято рішення про розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Заступник прокурора Київської області у серпні 2014 року звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якій просив стягнути із ВАТ «Євронафтопродукт» штраф у сумі 119 000,00 грн.
Ухвалою від 01.08.2014 відкрито скорочене провадження у даній адміністративній справі.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 адміністративний позов задоволено та прийнято рішення про стягнення з ВАТ «Євронафтопродукт» (код ЄДРПОУ 23581844) до Державного бюджету України штрафні санкції у сумі 119 000 (сто дев'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
На виконання вказаного рішення суду 03.09.2014 видано виконавчий лист.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Проте, відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника і можуть сприяти примусовому виконанню, такі як місцезнаходження, ідентифікаційні коди сторін виконавчого провадження, тощо зазначаються у виконавчому документі в тому випадку, якщо вони відомі суду, що видав виконавчий документ.
Як стверджує заявник, органом ДВС відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що у виконавчому листі не зазначено повне найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код.
Дійсно, зі змісту виконавчого листа виданого 03.09.2014 в даній адміністративній справі, слідує, що стягувачем зазначено Державний бюджет України, стосовно місцезнаходження стягувача, його ідентифікаційного коду, реквізитів банківських рахунків, інших відомостей, вказано про їх відсутність.
Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Проте, зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просив стягнути з відповідача суму штрафних санкцій саме в дохід державного бюджету. Будь-яких інших відомостей або реквізитів, за якими належить стягувати з відповідача штраф, матеріали справи не містять.
Отже, у виконавчому листі обґрунтовано вказано стягувачем саме Державний бюджет України та не зазначено інших відомостей, які ідентифікують дану сторону виконавчого провадження.
Крім того, у разі відсутності інформації у матеріалах адміністративної справи, з приводу якої відмовлено у відкритті виконавчого провадження, суд не зможе оформити іншого виконавчого листа, оскільки не наділений повноваженням збирати інформацію після закінчення розгляду справи.
Слід врахувати, що державний виконавець відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Згідно ч. 2 ст. 5 цього ж Закону державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Отже, державний виконавець має право самостійно звернутись до компетентних органів щодо надання інформації, яка необхідна для проведення виконавчих дій.
Оскільки зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду сторони виконавчого провадження, зокрема, стягувача, здійснюється лише за його наявності, тобто, не є обов'язковим, і не внесення цих даних не тягне за собою визнання виконавчого документа таким, що не відповідає вимогам статті 18 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 259 КАС України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про виправлення помилки допущеної при оформленні виконавчого листа у даній справі є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 11, 128, 160, 165, 183-2, 259 КАС України, суд ,-
У задоволенні заяви Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом 03.09.2014 у даній справі відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у розгляді справи.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лапій С.М.