02 березня 2016 року 810/6117/14
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лапія С.М.,
при секретарі судового засідання - Феленюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Київській області та Броварського міського відділу Головного управління МВС України у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління МВС України у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 16.07.2014 № 644 о/с в частині звільнення його з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), поновити його в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектору кримінальної міліції у справах дітей Броварського МВ з 17.07.2014, стягнути на користь свою середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.07.2014.
Позивач та його представник у судовому засіданні даний адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
Судом встановлено, що наказом начальника ГУ МВС України в Київській області від 16.07.2014 № 644 о/с майора міліції ОСОБА_1, начальника сектора кримінальної поліції у справах дітей Броварського міського відділу (з обслуговування міста Бровари та Броварського району) звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) з 17 липня 2014 року.
На обґрунтування наказу ГУ МВС України у Київській області посилається на те, що 30.05.2014 до Головного управління з Броварського MB надійшла інформація про те, що до чергової частини міськвідділу із заявою звернувся гр. ОСОБА_2 щодо нанесення йому тілесних ушкоджень майором міліції ОСОБА_1.
З метою з'ясування обставин даної події та на виконання вимог Дисциплінарного статуту ОВС України керівництвом Головного управління було призначено службове розслідування наказом від 05.06.2014 № 1103, а його проведення доручено заступнику начальника ВІОС УКЗ ГУМВС України з Київській області підполковнику міліції Павлюку Р.В.
На підставі проведеного службового розслідування встановлено, що у діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, неухильного виконання статутів і наказів начальників, порушенні Присяги працівника органів внутрішніх справ України, пп. 3.3. та наказу МВС України № 155-2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ», вимог керівництва МВС України та Головного управління щодо недопущення фактів порушення дисципліни та законності, нетактовної поведінки у побуті, створення конфліктної ситуації та бійки у громадському місці з іншими громадянами у нетверезому стані.
Позивач вважає, що винесений наказ ГУ МВС України у Київській області від 16.07.2014 № 644 о/с є безпідставним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Статтею 20 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено порядок подання та розгляду скарг. Згідно з вимогами згаданої статті особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду. Враховуючи це, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Крім того, позивач зазначає, що за період роботи в Броварському МВ ГУ МВС України в Київській області жодних дисциплінарних проступків не вчиняв, дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України не порушував, до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, а також те, що він був звільнений у період тимчасової непрацездатності.
Згідно Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 p. №3460-IV: «Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень».
Виходячи зі змісту ст. 1 (Службова дисципліна) Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено обов'язки осіб рядового і начальницького складу, зокрема зазначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підгримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Як встановлено судом, накладенню на позивача дисциплінарного стягнення та звільненню його з органів внутрішніх справ передував висновок службового розслідування, як це і передбачено ст. 14 - Порядок накладання дисциплінарних стягнень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Тобто, за фактом порушення службової дисципліни було призначено та проведено службове розслідування. Вказаними матеріалами службового розслідування, вина позивача в грубому порушенні службової дисципліни доведена повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що службовим розслідуванням, досліджувались факт та обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а не доводилась його вина у вчиненні кримінального правопорушення.
В ході службового розслідування встановлено, що 31.05.2014 до Головного управління з Броварського MB надійшла інформація про те, що до чергової частини міськвідділу із заявою звернувся гр. ОСОБА_2 про те, що 30.05.2014 близько 23.30 год. у приміщенні банкетного залу кафе "У лісі", що знаходиться у м. Бровари по вул. Київській, начальник СКМСД Броварського MB ГУМВС України в Київській області майор міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, освіта вища, в органах внутрішніх справ працює з 2000 року, на займаній посаді - з 2013 року, спричинив йому тілесні ушкодження.
Матеріали направлені до Броварської міжрайонної прокуратури за належністю 01.06.2014, а відомості про це внесені до ЄРДР
Як слідує з матеріалів справи, до Прокуратури Київської області з Броварської міжрайонної прокуратури надійшли матеріали кримінального провадження № 42014110130000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 30.05.2014 в кафе «У лісі» у м. Бровари святкували випускний вечір батьки випускників Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10. На святі були присутні: вчитель початкових класів Броварської загальноосвітньої школи I- III ступенів №10 ОСОБА_4 та батьки дітей ОСОБА_5 (голова батьківського комітету), ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9
Також у вказаному кафе, окремо, відпочивав начальник сектору кримінальної міліції у справах дітей Броварського MB ГУМВС України в Київській області ОСОБА_1, оперуповноважений сектору кримінальної міліції у справах дітей Броварського MB ГУМВС України в Київській області ОСОБА_3 та гр- ка ОСОБА_11
У подальшому між ОСОБА_1, який вживав алкоголь, та ОСОБА_5 виникла сварка, яка відбувалася у присутності дітей.
Під час сварки ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців та саден. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №243 від 14.11.2014, всі виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_5 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Постановою Прокуратури Київської області від 14.02.2015 кримінальне провадження № 42014110130000034 закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального порушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Однак, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2015 у справі № 757/25932/15-к скасовано постанову старшого слідчого другого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_12 від 14.02.2015 про закриття кримінального провадження № 42014110130000034 від 04.06.2014 року, а матеріали даного кримінального провадження повернуто до Прокуратури Київської області для продовження досудового розслідування.
Підставою для скасування постанови від 14.02.1015 про закриття кримінального провадження № 42014110130000034 від 04.06.2014 року стало те, що слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, а саме те, що ним було взято до уваги одні докази і при цьому не прийнято до уваги інші.
Станом на день розгляду даної адміністративної справи кримінальне провадження знаходиться у Прокуратурі Київської області.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона, являючись головою батьківського комітету, 30.05.2014 в кафе «У лісі» у м. Бровари разом з батьками дітей та дітьми святкували випускний вечір Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10. Під час святкування між нею та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході, якої їй заподіяно тілесні ушкодження. Під час сварки ОСОБА_1 був у нетверезому стані і своєю поведінкою дуже налякав дітей.
Також свідок ОСОБА_5 пояснила, що після скасування судом постанови слідчого від 14.02.1015 про закриття кримінального провадження № 42014110130000034 від 04.06.2014 року, вона більше ніяких пояснень слідчому не надавала та жодних процесуальних дій з нею не проводилося.
Крім того, зазначила, що на її думку слідчий навмисно затягує розслідування даної справи оскільки, тривалий час жодних дій по кримінальній справі не проводиться, якщо слідчий і викликає її до прокуратури, то повістки про виклик надсилаються із запізненням.
За таких обставин суд вважає, що матеріалами службового розслідування вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена.
За наслідками ж проведеного службового розслідування за грубі порушення службової дисципліни, Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту ОВС України, що призвело до надзвичайної події - розпочатого кримінального провадження, дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ на позивача наказом ГУМВС України в Київській області від 16.07.2014 року № 644 о/с накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. Вказаний висновок службового розслідування затверджено начальником ГУ МВС України у Київській області 17.06.2014 року.
Висновок реалізовано шляхом видання дисциплінарного наказу Головного управління «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Броварського МВ» від 17.06.2014 № 1182.
З даним наказом позивача ознайомлено 15.07.2014, про що свідчить відповідний акт, складений комісією у складі 4 осіб і зареєстрований 15.07.2014 в журналі вхідної кореспонденції Броварського МВ за № 454.
Відповідач посилається на те, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувалась тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання службових обов'язків (характеристика), рівень кваліфікації, тощо.
Як зазначає у свої запереченнях відповідач, згідно службової характеристики ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. Добре підготовлений фахівець, але неініціативний та невимогливий працівник. Свої функціональні обов'язки знає та не завжди сумлінно виконує їх. Відзначається середнім рівнем працездатності та не завжди готовий працювати у самих складних умовах, поступаючись особистим інтересам.
Обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок позивачем, набули суспільного резонансу, підірвали авторитет правоохоронних органів. Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку доведена повністю. Невірним є посилання позивача на те, що його звільнено у зв'язку із вчиненням злочину. При службовому розслідуванні досліджувались факт та обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а не доводилась його вина у вчиненні злочину.
Частиною 8 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Зазначений дисциплінарний наказ було реалізовано шляхом видання наказу по особовому складу від 16.07.2014 № 644 о/с.
Згідно пункту 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
У зв'язку з відсутністю позивача на робочому місці Броварським міським відділом 17.07.2014 позивачу було направлено поштове повідомлення про необхідність прибути до Сектора кадрового забезпечення міського відділу для отримання трудової книжки та витягу з наказу про звільнення. Даний лист позивачем був проігнорований. Також лист з аналогічним змістом був направлений на адресу позивача і 29.07.2014, який був також проігнорований.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що всі дії посадових осіб ГУМВС України в Київській області щодо накладення дисциплінарного стягнення на позивача є правомірними і вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.
Судом також встановлено наступне.
Порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.
Згідно із статтею 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
У відповідності до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Як зазначалося вище, підставою для видання спірного наказу був висновок службового розслідування за зверненням гр. ОСОБА_2 Висновок службового розслідування був затверджений начальником ГУМВС України в Київській області 17.06.2014 року.
У відповідності до п.8.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Згідно з п.8.3 цієї Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:
-обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
-час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
-посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
-наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;
-умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;
-вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено;
-наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Таким чином, матеріалами службового розслідування у чіткій відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України доведена повністю вина позивача в порушенні службової дисципліни. Також службове розслідування проведено в термін та згідно вимог, визначених законодавством.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувалась тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації. Обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок позивачем, є грубим порушенням службової дисципліни, що виразилось у порушенні обов'язків рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, неухильне виконання яких передбачено ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, зокрема, дотримання законодавства, захист від протиправних посягань на права та свободи громадян, дотримання норм професійної та службової етики, що призвело до внесення відомостей про його протиправні дії до Єдиного реєстру досудових розслідувань. набули значного суспільного резонансу, підірвали авторитет правоохоронних органів, і тому суд погоджується з позицією відповідача про те, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення відповідає ступені тяжкості вчиненого порушення .
Посилання позивача, на те, що оскаржуваний наказ від 16.07.2014 є протиправним, оскільки винесений в період його тимчасової непрацездатності, суд оцінює критично, оскільки відповідно до листків непрацездатності серія АГМ № 089310 та серія АВЗ № 749444 він перебував на стаціонарному лікуванні з 24.06.2014 по 03.07.2014 та амбулаторно відвідував лікарню 14.07.2014, 19.07.2014, 24.07.2014.
Проте, рішення про застосування дисциплінарного стягнення прийнято наказом ГУМВС в Київській області від 17.06.2014 № 1182, а застосування дисциплінарного стягнення виконано наказом від 16.07.2014 № 644о/с, отже , не у період тимчасової непрацездатності позивача.
Згідно з п. 6.7 Методичних рекомендації щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ перебування особи рядового і начальницького складу ОВС, стосовно якої проводилося службове розслідування, у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності не перешкоджає виданню відносно неї дисциплінарного наказу.
Відповідно до ст. 18 ЗУ "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконують після їх прибуття до місця проходження служби.
Відповідно до ч.5 ст. 18 ЗУ "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" такі дисциплінарні стягнення як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Таким чином, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності видано відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Решта позовних вимог також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про оскарження наказу від 16.07.2014 № 644 о/с.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.