18 лютого 2015 р. Справа № 804/1382/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Станчевої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 13.11.2014р. №0021471703.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про заниження останнім податку на доходи фізичних осіб через ніби то неналежним чином (не в повному обсязі) здійснену сплату цього податку за правочином з продажу 100% статутного капіталу (фонду) ТОВ «Фаворит-Груп» 01.10.2012р. і невірне оподаткування інвестиційного прибутку від такого правочину. Однак, грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб нараховане відповідачем без урахування приписів ст.170 Податкового кодексу України, імперативні норми якої чітко пов'язують розрахунок інвестиційного прибутку з позитивною різницею між доходом та вартістю інвестиційного активу. Застосовуючи вищевказані норми, до правовідносин, які мали місце за участю позивача, очевидним є той факт, що інвестиційним прибутком повинна являтися позитивна різниця між сумою продажу 100% статутного капіталу ТОВ «Фаворит-Груп» та вартістю такого активу, що визначається із суми витрат на придбання такого активу. В супереч вказаним нормам, податковим органом визначено інвестиційний прибуток, який підлягає оподаткуванню, лише враховуючи суму виплачених грошових коштів за продаж корпоративних прав в розмірі 88552,80грн., без врахування понесених позивачем витрат на придбання такого активу. Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в порушення приписів ст.58 Податкового кодексу України було направлено на адресу позивача без додавання відповідного розрахунку. Також позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення воно було в частині скасоване, а донараховане відповідачем грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - зменшено. Проте, нове податкове повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов'язання було складено відповідачем з порушенням встановленого чинним законодавством триденного терміну.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити.
Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено порушення останнім приписів абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 10411,74грн. Таке заниження виникло у зв'язку із невірним визначенням позивачем бази оподаткування у вигляді інвестиційного прибутку, отриманого ОСОБА_3 від операції з продажу ТОВ «Ксіл-Україна» 100% статутного капіталу (фонду) ТОВ «Фаворит-Груп», що була здійснена 01.10.2012р., та за результатами якої позивачем фактично було отримано від ТОВ «Ксіл-Україна» інвестиційний прибуток (ознака доходу 112) у сумі 88552,80грн. При цьому відповідно до пояснення ОСОБА_3, наданого до контролюючого органу листом (вх. №11216/10 від 16.07.2014р.), у нього не збереглися документи, що підтверджують суму витрат на придбання вказаного інвестиційного активу (доля в статутному капіталі (фонді)ТОВ «Фаворит-Груп»), у зв'язку з давністю здійснення даної операції. Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що не має можливості отримати дублікати даних документів чи підтверджуючу інформацію, так як з моменту відчуження 100% статутного капіталу ТОВ «Фаворит-Груп» перестав бути його учасником. Отже, у позивача відсутнє документальне підтвердження витрат на придбання вказаного інвестиційного активу. Тому оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від продажу цього активу саме у сумі 88552,80грн. Оскільки перевіркою встановлено, що 01.10.2012р. позивачем самостійно сплачено до бюджету податок на доходи з фізичних осіб від вищевказаної операції у сумі 4427,64грн., донарахування грошового зобов'язання було здійснено згідно приписів ст.170 ПК України на суму 10411,74грн. (з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.10.2014р. №7585/10/04-36-10-08-09 про часткове скасування податкового повідомлення-рішення).
Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України та наказу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) від 03.0.2014р. №383 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Черненком В.Т. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з платником податків ТОВ «Ксіл-Україна», дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.
За результатами означеної перевірки складено акт від 25.07.2014р. №357/173/НОМЕР_1, яким зафіксовано встановлені в ході перевірки порушення позивачем, зокрема, приписів абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 ПК України, в наслідок чого ОСОБА_3 було занижено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 10411,74грн. (а.с.12-19).
Висновки акту перевірки від 25.07.2014р. №357/173/НОМЕР_1 обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 невірно визначено базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб у вигляді інвестиційного прибутку, отриманого позивачем від операції з продажу ТОВ «Ксіл-Україна» 100% статутного капіталу (фонду) ТОВ «Фаворит-Груп», що була здійснена 01.10.2012р., та за результатами якої позивачем фактично було отримано від ТОВ «Ксіл-Україна» інвестиційний прибуток (ознака доходу 112) у сумі 88552,80грн. Так, згідно з листом ДПІ у Солом'янському районі у м. Києві ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.05.2014 року № 3365/7/26-58-22-05-08 (за місцем податкового обліку ТОВ «Ксіл-Україна»), фізична особа ОСОБА_3 за договором від 01.10.2012р. купівлі-продажу 100% статутного капіталу (фонду) ТОВ «Фаворит-Груп» продав свою долю та отримав кошти в розмірі 88552,80грн., які перераховані ТОВ «Ксіл-Україна» платіжним дорученням від 03.10.2012 року №1257. В бухгалтерському обліку ТОВ «Ксіл-Україна» операція купівлі продажу статутного капіталу була відображена на рахунку бухгалтерського обліку 672 «Розрахунки за іншими виплатами». Згідно з відомостями Центральної бази даних Міністерства доходів і зборів України, в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, платник податку - фізична особа ОСОБА_3 фактично отримував доходи від ТОВ «Ксіл-Україна» у вигляді інвестиційного прибутку (ознака доходу 112) у сумі 88 552.80 грн. При цьому відповідно до пояснення ОСОБА_3, наданого до контролюючого органу листом (вх. №11216/10 від 16.07.2014р.), у нього не збереглися документи, що підтверджують суму витрат на придбання вказаного інвестиційного активу (доля в статутному капіталі (фонді)ТОВ «Фаворит-Груп»), у зв'язку з давністю здійснення даної операції. Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що не має можливості отримати дублікати даних документів чи підтверджуючу інформацію, так як з моменту відчуження 100% статутного капіталу ТОВ «Фаворит-Груп» перестав бути його учасником. Отже, у позивача відсутнє документальне підтвердження витрат на придбання вказаного інвестиційного активу. Тому оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від продажу цього активу саме у сумі 88552,80грн.
На підставі акту перевірки від 25.07.2014р. №357/173/НОМЕР_1 Новомосковською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 14.07.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення №0013491703, яким ОСОБА_3 збільшене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 15617,62грн., в тому числі за основним платежем на суму 13014,68грн. та за штрафними санкціями на суму 2602,94грн.
Означене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ОСОБА_3 в адміністративному порядку.
Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.10.2014р. №7585/10/04-36-10-08-09 скарга позивача була задоволена частково, а податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.07.2014р. №0013491703 скасоване в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 2602,94грн. через допущення помилки при складанні цього податкового повідомлення-рішення, так як згідно акту перевірки від 25.07.2014р. №357/173/НОМЕР_1 позивачем допущено заниження податку на доходи фізичних осіб саме на суму 10411,74грн., а не на 13014,68грн., як було вказано у податковому повідомленні-рішенні. В іншій частині податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.07.2014р. №0013491703 залишено без змін.
У зв'язку із зменшенням суми донарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання за результатами адміністративного оскарження, 13.11.2014р. Новомосковською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0021471703, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 13014,68грн., в тому числі за основним платежем на суму 10411,74грн. та за штрафними санкціями на суму 2602,94грн. (а.с.10).
Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012р. між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, як продавцями, та ТОВ «Ксіл-Україна», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу 100% статутного капіталу (фонду) ТОВ «Фаворит-Груп», вартість якого за домовленістю сторін договору становила 368970,00грн., з яких вартість долі ОСОБА_3 - 88552,80грн. (а.с.32-33).
Зазначений договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дідок В.В. та зареєстровано в реєстрі за №1637.
За результатами укладання цього договору позивачем було отримано прибуток у сумі 88552,80грн., який у розумінні приписів п.170.2 ст.170 ПК України є інвестиційним прибутком ОСОБА_3
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлений пунктом 170.2 статті 170 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
За змістом приписів підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з абзацом 1 пункту 167.1 статті 167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Абзацом 2 пункту 167.1 статті 167 ПК України передбачено, що у разі коли загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, у тому числі і за цивільно-правовими угодами, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків.
Відповідно до підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 ПК України, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації в органах державної податкової служби; б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв); в) в інших випадках - за її податковою адресою.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 у день укладення договору купівлі-продажу від 01.10.2012р. з ТОВ «Ксіл-Україна» через ПАТ КБ «Приватбанк» Київського ГРУ було сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 4427,64грн. (а.с.34).
Як пояснив представник позивача, зазначена сума податку була вирахувана ОСОБА_3 на підставі порад нотаріуса, що посвідчував договір купівлі-продажу, та з огляду на приписи ст.170 ПК України, виходячи з того, що базою оподаткування (інвестиційним прибутком) у даному випадку є саме позитивна різниця між доходом та вартістю інвестиційного активу.
Разом з тим, як станом на час проведення перевірки позивача, так і станом на час розгляду справи судом, у ОСОБА_3 відсутнє документальне підтвердження його витрат на придбання долі у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Фаворит-Груп», що продана ним ТОВ «Ксіл-Україна» за договором купівлі-продажу від 01.10.2012р.
Так, під час проведення перевірки позивачем було надано до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області пояснення (вх. №11216/10 від 16.07.2014р.), в яких зазначалося, що у нього не збереглися документи, які підтверджують суму витрат на придбання вищевказаного інвестиційного активу (доля в статутному капіталі (фонді) ТОВ «Фаворит-Груп»), у зв'язку з давністю здійснення даної операції. Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що не має можливості отримати дублікати даних документів чи підтверджуючу інформацію, так як з моменту відчуження 100% статутного капіталу ТОВ «Фаворит-Груп» перестав бути його учасником.
Зважаючи на надані пояснення та відсутність у позивача доказів розміру понесених ним витрат на придбання вищевказаного інвестиційного активу, відповідач дійшов висновку про те, що інвестиційний прибуток, який підлягає оподаткуванню, складається лише з суми виплачених грошових коштів за продаж корпоративних прав у розмірі 88552,80грн.
Однак, суд не погоджується з такою позицією контролюючого органу, з огляду на наступне.
Так, з вищенаведених приписів п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПК України вбачається, що інвестиційний прибуток розраховується саме як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
При цьому за змістом приписів абзаців 9 та 10 п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПК України придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Отже, витратами платника податку на придбання інвестиційного активу можуть бути і кошти, сплачені за таке придбання, і вартість коштів або майна, внесених цим платником податку до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, і вартість, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з даруванням чи успадкуванням інвестиційного активу.
І такі витрати обов'язково підлягають врахуванню при визначенні інвестиційного прибутку згідно приписів п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПК України.
Таким чином, визначення відповідачем розміру інвестиційного прибутку виходячи лише з суми доходу, отриманого позивачем від продажу інвестиційного активу, не відповідає вимогам вищенаведених законодавчих норм.
Крім того, суд зазначає, що контролюючий орган не був позбавлений можливості з'ясувати розмір витрат ОСОБА_3, понесених на придбання інвестиційного активу, яке мало місце в період, що не охоплювався перевіркою, шляхом здійснення відповідних запитів, не обмежуючись запитом лише до позивача.
З огляду на означене, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не з'ясував всіх обставин, що мають значення для правильного вирахування інвестиційного прибутку позивача та невірно застосував положення п.170.2 ст.170 ПК України, отже, це податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 182,70грн., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с.3), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 182,70грн.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 13.11.2014р. №0021471703.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Турова