09 грудня 2015 року 810/3077/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до ДПІ в Києво-Святошинського району ГУ ДФС у Київській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.10.2013 №0021601702 та від 23.05.2014 №0012711701 та №0012721701.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення протиправними.
Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, згідно яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими.
На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Посадовими особами Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства щодо формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за травень 2013 р.
За наслідками перевірки складено Акт від 27.08.2013 року № 91/17-2/НОМЕР_1, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п. 201.15, ст. 201 ПК України у зв'язку із заниженням суми податку на додатну вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету за травень 2013 року на суму 86 912, 00 грн.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року №0021601702, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 86 912, 00 грн. та штрафні санкції в розмірі 43 456, 00 грн.
Відповідачем 23 травня 2014 року у зв'язку із порушенням граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, винесені: податкове повідомлення-рішення №0012711701, яким зобов'язано сплатити ФОП ОСОБА_1 5 920,00 грн. та штраф в розмірі 20 % - 1 184,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким зобов'язано сплатити ФОП ОСОБА_1 733,50 грн. та штраф в розмірі 10 % - 7335 грн. Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються на тому, що ним протиправно внесено до податкового кредиту суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджених податковими накладними.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивачем не було отримано письмового запиту про надання пояснень та документального підтвердження щодо законності формування податкового кредиту за травень 2013 р.
Як слідує з п.3 Акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 25.07.2013 рекомендованим листом направлено запит від 16.07.2013 за №20В/10-13-17-02 про надання пояснення та документального підтвердження формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за травень 2013р.
Однак, на підтвердження таких доводів представником відповідача не було надано доказів направлення вищевказаного запиту позивачу.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть" пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно положень п.79.2 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової службі виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Разом з тим, судом встановлено, що письмовий запит, який повинен був передувати перевірці ФОП ОСОБА_1, відповідачем не направлявся. Відповідно, податковим органом не витребовувались та не досліджувались первинні документи, які могла б надати позивачка у відповідь на запит.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку; який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як слідує з податкових накладних, вони були виписані на виконання договорів між позивачем (покупцем) та його контрагентами - товариствами з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ДіТрейд", "Експансія", "Дистриб'юторська Компанія "Славутич", "Комюкрейнторг", "ЄВРО АКВА", "Сандора", "ЛАРЕВ", "ОЛГА-Логістік", "Укрпродукт", "Торговий дім "Еталон", "ЛиСа", "Асканія Дістріб'юшн", "Укрпродпереробка", "ОРБІКА", "Вічунай-Україна", "Партнер Дистриб'юшн", "Дистриб'юторська компанія "Дельта-Київ", "СКС", "Профмастер", "Медком МП Україна", "Бізнес Груп 2", "Савсервіс-Мова", "Браво Сервіс", "ЛАСКА КИЇВ ", приватними підприємствами (далі - ПП) "Купава", "Лагуна Торговий Дом БМК", "МАРІАМ-С", "Санта Бремор", "ТВІН", дочірніми підприємствами (далі - ДП) "СПРИНТЕР К", "Конріл", спільним підприємством (далі - СП) "Вітмарк-Україна", філією "Л.К.О. № 1" ТОВ "Л.К.О.", іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", спільним українсько-польським підприємством "Контекс", фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (продавцями).
Так, податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 ПК України, містять всі необхідні реквізити які передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ФОП ОСОБА_1 відсутні порушення податкового законодавства: п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п. 201.15, ст. 201 ПК України щодо нарахування та сплати податку на додану вартість у зв'язку із наявністю всіх податкових накладних за травень 2013 року.
В частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2014 №0012711701 та №0012721701, суд зазначає наступне.
Позивачем були сплачені авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, на підтвердження чого були надані копії платіжного доручення від 23.04.2014 № 1530 на суму 2 920,00 грн. та копію платіжного доручення від 26.03.2014 №1332 на суму 3 000,00 грн.
Представник відповідача стверджував, що на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 №0021601702 у позивача виник податковий борг, сума якого була узгоджена, але не сплачена платником податків.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 ПК України, або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Таким чином, відповідач зараховував сплачені позивачем авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб в рахунок погашення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року №0021601702, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість.
У свою чергу, у платника податків по авансових платежах з податку на доходи фізичних осіб утворилась недоїмка, у зв'язку із чим відповідачем були винесені податкові повідомлення від 23.05.2014 №0012711701 та №0012721701, про стягнення штрафу у розмірі 10% та 20%, за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання відповідного податку.
Суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки сума податкового боргу по основному грошовому зобов'язанню не виникла у зв'язку із оскарженням платником податків податкового повідомлення рішення від 15.10.2013 №0021601702 в судовому порядку.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно п.п 56.18 ст. 58 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно абз. 3 п.п 56.18 ст. 58 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, сума узгодженого грошового зобов'язання набуває статус податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк з наступного дня після граничного строку її сплати.
У зв'язку з тим, що податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 №0021601702 було оскаржено в судовому порядку, сума зобов'язання за основним платежем у сумі 86 912,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 43 456,00 грн. не була узгоджена та не набула статусу податкового боргу.
У зв'язку з відсутністю податкового боргу у позивача відповідач не мав права зараховувати кошти на його погашення з цільового рахунку, на який позивачем були сплачені авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб відповідно до платіжних доручень від 23.04.2014 № 1530 та від 26.03.2014 №1332 . Такі авансові платежі здійснені позивачем вчасно.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 487,20 грн. (квитанція від 08.07.2015 № 3474).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 487,20 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 15.10.2013 №0021601702, від 23.05.2014 №0012711701 та №0012721701.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ в Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на користь ФОП ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.