01 березня 2016 року Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сіпаки А.В. при секретарі судового засідання Горбовій І.С. Справа № 808/3098/14 м.Запоріжжя
розглянувши матеріали адміністративної справи в м. Запоріжжі
за позовом ОСОБА_1
до Запорізького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області
третя особа ОСОБА_2
третя особа Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області
третя особа публічне акціонерне товариство “Фінбанк”
про зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача у встановлено законом порядку здійснити реєстрацію місця проживання позивача, оскільки при зверненні відповідач відмовив позивачу у задоволенні її заяви про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розташований в Обслуговуючому садово - городному кооперативі “Мостобуд - 5.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслала до суду заяву, в якій просить дану справу розглянути за її відсутності, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
Представник третьої особи Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з'явився, просив дану справу розглянути за його відсутності, проти задоволення позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях.
Третя особа ОСОБА_2 та представник третьої особи публічного акціонерного товариства “Фінбанк” в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були належним чином повідомлені.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши та дослідивши надані документи судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2013, постійно проживає в садовому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який належить її чоловіку - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29.09.2010 та витягом про державну реєстрацію прав №27531017 від 05.10.2010.
22.04.2014 у зв'язку із зняттям з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 звернулася до Відповідача із заявою, в якій просила зареєструвати її за постійним місцем проживання: АДРЕСА_2 , до якої були долучені наступні документи:
§ паспорт на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданий Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області 07.06.2007;
§ докази сплати державного мита у розмірі 0,85 грн. - банківську квитанцію №ПН558646 від 22.04.2014;
§ талон зняття з реєстрації з відміткою від 01.02.2013;
§ заповнену картку «Відомості про реєстрацію місця проживання особи»;
§ нотаріально засвідчені копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29.09.2010 та витягу про державну реєстрацію прав №27531017 від 05.10.2010.
Листом Запорізького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області №2328/708 від 24.04.2014 позивачу було відмовлено у реєстрації місця проживання з посиланням на відсутність оригіналів документів, що підтверджують право на проживання в садовому будинку.
Вважає, що такі дії Відповідача є протиправними, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.
Основними завданнями Державної міграційної служби України є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з вимогами частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливим наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і випадки їх обмеження визначено Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
За визначенням статті з Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Крім того, виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», даний закон не містить посилань на поняття житлового фонду та не встановлює обмежень у реєстрації за адресою приміщення, яке не відноситься до житлового фонду.
Відповідно до статті 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Садовий будинок, у якому Позивач постійно проживає більше року, є придатним для постійного проживання в ньому людей. В підтвердження цього до суду були надані наступні документи:
- довідку про присвоєння кооперативу вулиці Дніпрова;
- акт готовності об?єкта до експлуатації;
- сертифікат відповідності, виданий інспекцією держархбудконтролю у Запорізькій області
- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
- експертний висновок протипожежного стану об?єкта;
- рахунки «Укртелекома», «Запоріжгазу» та інші, які підтверджують що будинок придатний до житла і є житловим, у якому існує центральна каналізація, водопровід, газ, електропостачання, міський телефон, інтернет, охоронна сигналізація та централізований вивіз сміття.
Згідно вимог частини 2 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації особа або її законний представник подає:
§ письмову заяву;
§ документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;
§ квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
§ талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
§ документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
§ військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів (частина 5 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Як встановлено у абзаці 7 пункту 2.2. розділу ІІ Наказу Міністерства Внутрішніх справ України від 22.11.2012 №1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2109/22421, документами, що підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених вище документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласника житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.
Надані з боку позивача документи, а саме свідоцтво про право власності на садовий будинок та витягу про державну реєстрацію прав, на думку суду, підтверджують право на реєстрацію в садовому будинку.
Реєстрація місця проживання є лише фактом, підтверджуючим місцезнаходження особи і по суті внесенням відомостей до відповідного реєстру та паспортного документу про будинок, у якому позивач фактично проживає, оскільки власником садового будинку було надано згоду на реєстрацію місця проживання позивача.
Таким чином, дії Відповідача щодо відмови у реєстрації ОСОБА_1 у садовому будинку суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки реєстрація у садовому будинку є можливою та повністю узгоджується зі статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та закону №1673-VІІ, де зазначено, що громадяни - мають право, але не зобов??язані змінювати назву в документах з «садового» на «житловий».
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Запорізький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, буд. 12-Б, код ЄДРПОУ 37834773) у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 , з внесенням відомостей до паспортного документа та Єдиного державного демографічного реєстру.
Присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) з бюджетних асигнувань Запорізького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області судові витрати у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака