Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 березня 2016 р. Справа №805/2294/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 10 година 40 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І. за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги зі сплати єдиного податку № Ф-411-9 від 11.03.2014 року на суму 2 113,25 грн.,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги зі сплати єдиного податку № Ф-411-9 від 11.03.2014 року на суму 2 113,25 грн.
Позивач мотивує позовні вимоги тим, що вона звільнена від сплати єдиного внеску в силу п. 9.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.15 р. замінено відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 22, код ЄДРПОУ 39900454).
Відповідач у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Проти позову заперечував, надав заперечення на позовну заяву від 28.07.15 р., відповідно до якого зазначав, що застосування Закону № 1669 є неможливим, оскільки перелік населених пунктів на території яких здійснювалась АТО є невизначеним.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та встановив такі обставини.
Суд застосовує норми матеріального права у редакції, що була чинною станом на момент винесення спірної вимоги (16.02.15 р.).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 6 вказаного закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати ісплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Враховуючи викладене, відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску № Ф-550-25 від 16.02.2015 року. на суму 2113,25 грн.
Згідно з вказаною вимогою недоїмка склала 2113,25, штраф чи пеню нараховано не було. Період, за який виникла вказана недоїмка у спірній вимозі не вказано.
Спірною обставиною у даній справі є те, чи звільнений позивач від обов'язку зі сплати єдиного внеску у період, починаючи з 20.08.14 р.
Відповідно до п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669) територія проведення антитерористичної операції - період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України 2про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275- р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належать м. Краматорськ Донецької області та Алчевськ Луганської області.
Пункт 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464, з врахуванням ст. 1 Закону № 1669, пов'язує звільнення платників єдиного внеску від виконання обов'язку щодо його сплатиз наявністю таких умов:
- перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція ;
- недоїмку нараховано в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), перебуває на обліку у відповідача як платник податків та як платник єдиного податку, місце проживання: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідною довідкою форми 4-ОПП та витягом з реєстру платників єдиного податку.
До 19.01.15 р. позивач була зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_2 та перебувала на обліку у Алчевській ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, що підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Отже, відповідач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операці.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції видано не було.
Таким чином, відповідач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.
На виконання ухвали суду про витребування доказів Алчевською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області надано суду зворотній бік облікової картки позивача щодо єдиного внеску, з якого видно, що недоїмка у сумі 2 113,25 грн., що включено до спірної вимоги, виникла 20.08.14 р.
Отже вказана недоїмка виникла після початку проведення антитерористичної операції та після моменту, з якого позивач є звільненим від обов'язку зі сплати єдиного внеску.
Враховуючи викладені обставини на вказані суми недоїмки розповсюджується у часі норма п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 про звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску.
09.04.15 р. позивачем було подано відповідачу заяву про звільнення від обов'язку зі сплати єдиного внеску, яку відповідачем отримано 10.04.15 р. (а.с. 78).
Суд зазначає, що норма ст. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 не ставить звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від того, що відповідна заява повинна бути подана, наприклад до винесення вимоги, а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Приймаючи до уваги, що станом на момент розгляду даної справи антитерористична операція триває, позивачем виконано умову (подано відповідну заяву у період проведення антитерористичної операції), з якою закон пов'язує звільнення платника єдиного внеску від обов'язку з його сплати.
Враховуючи викладене, спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Державного бюджету України суму сплаченого позивачем судового збору, в розмірі 182, 70 грн.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги зі сплати єдиного податку № Ф-411-9 від 11.03.2014 року на суму 2 113,25 грн. - задовольнити повністю.
Вимогу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-550-25 від 16.02.2015 року. на суму 2113,25 грн. - скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок судового збору.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 03 березня 2016 року.
Постанову складено у повному обсязі 09 березня 2016 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.