Справа 688/1256/16-ц
№ 2/688/350/16
Рішення
Іменем України
09 березня 2016 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі :
головуючої - судді Козачук С.В.,
секретаря с/з - Гаврилової Н.К.,
з участю позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 з 05.12.1997 року. Від шлюбу у них є неповнолітня донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з ним. Спільне життя між ними складалось добре, вони жили в злагоді, ростили доньку. Він працював у м. Києві та утримував сім'ю. Однак, з часом стосунки між ними погіршились, вони перестали розуміти один одного. В сім'ї створились нестерпні умови для спільного проживання. В даний час вони разом не проживають, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Вважає, що сім'я існує лише формально і зберегти її неможливо, а тому, просить суд шлюб між ними розірвати.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав, з підстав викладених у ньому. Крім того, суду пояснив, що з лютого 2016 року разом з відповідачем не проживає, спільного господарства не веде. Донька виявила бажання залишитись проживати із ним, спору про поділ спільного майна між ними не має. Просив термін на примирення не надавати, оскільки відносини між ними зіпсувались вже давно і неодноразові спроби налагодити сімейні відносини результатів не дали. Судові витрати просив залишити за ним.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнала. Підтвердила, що відносини між ними зіпсувались давно, неодноразові спроби налагодити відносини результату не дали. Вказувала, що вони перестали розуміти один одного, втратили почуття любові, не можуть разом проживати в одному помешканні, а тому з лютого 2016 року стали проживати окремо. Крім того, підтвердила, що донька виявила бажання проживати разом з батьком, вона проти цього не заперечує. Спору з приводу поділу майна між ними немає. Просила строк на примирення не надавати і шлюб між ними розірвати.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружились 05 грудня 1997 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний запис за № 415. Прізвище після одруження чоловіка - ОСОБА_2, дружини - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1, виданим 05.12.1997 року Шепетівським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану.
Від спільного проживання у сторін є неповнолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 27.03.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.
Згідно довідки № 74 від 21.02.2016 року, виданої головою квартального комітету №14 виконавчого комітету Шепетівської міської ради, дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачем ОСОБА_2 в АДРЕСА_1
Судом встановлено, що сторони сімейні відносини не підтримують, з лютого 2016 року разом не проживають. Також встановлено, що взаємини між ними зіпсувалися, внаслідок чого вони втратили взаєморозуміння, а згодом почуття любові та поваги один до одного.
Факт окремого проживання позивача та відповідача та відсутність спільного побуту суд розцінює як підтвердження розладів шлюбних відносин, формального існування шлюбу між ними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, їхньої дитини, являється порушенням їх права на повагу до сімейного життя, що розцінюється судом як таке, що має істотне значення.
Аналізуючи вищевказане, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати.
Оскільки позивач ОСОБА_2 просив судові витрати, понесені ним та документально підтверджені, залишити за ним, то суд вважає за необхідне залишити їх за останнім.
Керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 56, ст. 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 05 грудня 1997 року Шепетівським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 415 - розірвати.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя С.В. Козачук