Вирок від 01.03.2016 по справі 607/18236/14-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2016 Справа №607/18236/14-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12014210010001934 від 13 липня 2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24 червня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. 28 лютого 2014 року звільнений по відбуттю покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_10 -

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченого ОСОБА_5 , 18 червня 2014 року, який перебував у найманій ОСОБА_11 кімнаті будинку АДРЕСА_2 , що належить на праві власності вітчиму ОСОБА_5 , виник злочинний намір направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_9 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, 19 червня 2014 року, близько 3 год. обвинувачений ОСОБА_5 , виходячи разом із ОСОБА_9 із будинку АДРЕСА_2 та отримавши від останнього ключі від вхідних дверей вказаного будинку з проханням ОСОБА_9 зачинити ці двері, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені ОСОБА_9 , вхідні двері будинку не зачинив з метою пізніше повернутися та викрасти майно з найманої ОСОБА_9 кімнати у вказаному будинку. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_5 19 червня 2014 року близько 5 год., перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми особами, через попередньо залишені відчиненими ним вхідні двері будинку АДРЕСА_2 , проник в цей будинок та скориставшись вільним доступом до найманої ОСОБА_9 кімнати у даному будинку, таємно з корисливих мотивів викрав з цієї кімнати монітор торгової марки «Samsung S19A10N», вартістю 1000 гривень, клавіатуру торгової марки «А4ТЕСН KL-45MU», вартістю 50 гривень, комп'ютерну мишу, акумулятора торгової марки «А4ТЕСН N-600X», вартістю 35 гривень та системний блок з серійним № GC57A20002210, вартістю 675 гривень. З викраденим майном обвинувачений ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 1760 гривень.

Крім цього, 15 серпня 2014 року близько 22 години, в обвинуваченого ОСОБА_5 , який перебував біля зупинки громадського транспорту, що по вул. Довженка, 17 в м. Тернополі, виник злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, 15 серпня 2014 року близько 22 години ОСОБА_5 , який знаходився біля зупинки громадського транспорту по вул. Довженка, 17 в м. Тернополі, в ході словесного конфлікту, перебуваючи в притул біля ОСОБА_8 , умисно наніс кулаком правої руки удар в область лівого ока ОСОБА_8 , який був в окулярах, внаслідок чого спричинив йому травму лівого ока, яка за ступенем тяжкості належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю та суду показав, що обставини вчинення злочинів на даний час пригадати не може, однак у вчиненому розкаюється. Потерпілому ОСОБА_9 ним шкода відшкодована, потерпілому ОСОБА_8 - не відшкодована. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди обвинувачений ОСОБА_5 визнав, в частині стягнення моральної шкоди не визнав. Обвинувачений ОСОБА_5 просить суд його суворо не карати.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України, його винуватість доводиться показаннями потерпілих та свідків, а також оголошеними, дослідженими та проаналізованими під час судового розгляду документами, висновками експертів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що він проживає у будинку по АДРЕСА_2 , який винаймає у вітчима обвинуваченого ОСОБА_5 . 18 червня 2014 року ОСОБА_5 попросив переночувати у нього одну ніч, на що він погодився. В будинку вони разом вживали спиртні напої. На наступний день, йому, потерпілому, необхідно було їхати в м. Миколаїв, тому він, разом із ОСОБА_5 вийшли з будинку по АДРЕСА_2 , при цьому він особисто замкнув вхідні двері та залишив ключі в себе. Повернувшись через тиждень, він виявив, що вікно в його кімнаті відчинене, і відсутні його речі, а саме: монітор, системний блок, клавіатура, мишка, акумулятор та шкіряна куртка. Після цього, він зателефонував до ОСОБА_5 , на що останній йому повідомив, що взяв вказаний комп'ютер, щоб його ніхто не викрав та обіцяв вказані речі повернути.

Завдана злочином шкода відшкодована частково, на даний час йому повернуто системний блок від комп'ютера, клавіатуру та мишку. Щодо міри покарання обвинуваченого ОСОБА_5 покладається на думку суду.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що 15 серпня 2015 року близько 19 год. до нього додому прийшов обвинувачений ОСОБА_5 і вони разом вживали спирті напої. Біля 20 год. додому прийшла його мати і вигнала їх. Після цього, він разом із обвинуваченим пішли на зупинку по вул. К. Савури в м. Тернополі, щоб зустрітися із знайомим ОСОБА_5 , який взяв в нього телефон та повинен був повернути його. Однак, знайомий ОСОБА_5 на зустріч не прийшов. В цей час на зупинці стояли дві жінки і ОСОБА_5 почав «залицятися» до одної з них. Він зробив йому зауваження і в цей час ОСОБА_5 , який стояв навпроти нього, наніс йому удар в обличчя, а саме в ділянку ока. Як саме обвинувачений наніс удар пригадати не може. Від удару розбилися окуляри, які були на ньому і порізали йому око. Після цього, обвинувачений і дві жінки втекли, а невідомі люди викликали швидку допомогу яка відвезла його, потерпілого, у травмпункт.

Цивільний позов потерпілий ОСОБА_8 підтримує повністю. Матеріальна шкода складає вартість придбаних ліків, моральна шкода полягає в тому, що йому потрібна операція, вартість якої 12 тис. грн. На даний час він не може спати, нормально спілкуватися з людьми, оскільки з ока сльозиться, він повинен постійно відвідувати лікарів та стояти в чергах.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що потерпілий ОСОБА_9 орендує в нього приватний одноповерховий будинок по АДРЕСА_2 . Одного дня, після повернення із м. Миклаєва, ОСОБА_9 прийшов до нього та повідомив, що в нього зник комп'ютер та що його забрав ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_5 зізнався, що вони разом з потерпілим ОСОБА_9 були в будинку, обвинувачений провів його на вокзал, коли той їхав з міста Тернополя, а повернувшись в будинок, він вчинив крадіжку комп'ютера. Як обвинувачений проник в житловий будинок і з якою метою викрав комп'ютер, ОСОБА_5 не повідомляв.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що він працює лікарем бригади швидкої допомоги. 15 серпня 2014 року близько 23 год. на диспетчерський пост поступило повідомлення, що на автобусній зупинці по вул. Довженка, 17 лежить чоловік. Коли автомобіль швидкої допомоги приїхав на місце події, він побачив, що на лавці сидить чоловік. При огляді та опитуванні було встановлено, що це ОСОБА_8 . Від потерпілого було чути запах алкоголю. При огляді потерпілого було встановлено наявність травми лівої повіки, рана кровоточила. Інших тілесних ушкоджень в потерпілого не виявлено. На місці йому обробили рану, при обробці якої сторонніх предметів значного розміру не було, перев'язали та доставили його у травмпункт очного відділу університетської лікарні з діагнозом "Забійна рана" та ознаки порізу. При з'ясуванні обставин, потерпілий спочатку вказував, що травму йому наніс невідомий чоловік під час бійки, а потім вказував, що удар наніс ОСОБА_15 . На місці події потерпілий просив знайти його окуляри, однак він, оглянувши територію, окулярів не знайшов. Про вказану події було повідомлено в міліцію.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що 15 серпня 2014 року на диспетчерський пост надійшло повідомлення, що на зупинці по вул. Довженка лежить чоловік. Виїхавши на місце події, вони виявили потерпілого ОСОБА_8 , який сидів на лавці. При огляді у потерпілого було виявлено травму лівого ока. На місці ОСОБА_8 надано допомогу, після чого його доставлено в травмпункт. Під час розмови ОСОБА_8 повідомляв, що його побив чоловік на ім'я ОСОБА_15 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що до нього зателефонував знайомий його батька ОСОБА_18 та повідомив, що на продаж є системний блок і монітор. Характеристики та ціна його влаштовували, тому він зустрівся з ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , якого він побачив вперше. При зустрічі вони повідомили, що вказаний комп'ютер потрібно викупити з ломбарду, однак про те, що комп'ютер крадений він не знав. В ломбарді комп'ютер був зареєстрований на іншу людину. За викуп він заплатив близько 546 грн., після чого йому видали чек, а тому підозри про те, що комп'ютер може бути крадений в нього не було. Після викупу комп'ютера з ломбарду він передав обумовлені гроші ОСОБА_5 та користувався цим комп'ютером близько трьох місяців. Після того, як він знову заклав монітор в ломбард виявилося, що куплений ним комп'ютер крадений.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що восени 2014 року, коли вона повернулась з села додому, то застала свого сина ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які сиділи на кухні. На столі стояла пляшка горілки. Вона попросила їх піти з дому. Того ж дня, близько 23 год. до неї зателефонували з обласної лікарні та повідомили, що її сина забрала швидка допомога і йому потрібна негайна операція. Приїхавши в лікарню, вона побачила, що у потерпілого ОСОБА_8 пошкоджене око. Зі слів сина їй відомо, що травму йому спричинив ОСОБА_5 . Всі фінансові витрати на лікування потерпілого покриваються ними самими.

Оголошеним в судовому засіданні протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12 липня 2014 року, згідно якого прийнято усну заяву від ОСОБА_9 , який звернувся до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області по факту крадіжки ОСОБА_5 його комп'ютера торгової марки «Самсунг».

Оголошеною в судовому засіданні карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 12 липня 2014 року, згідно якої ОСОБА_13 повідомив Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про крадіжку, вчинену його прийомним сином ОСОБА_5 у квартирантів, за адресою: АДРЕСА_2 .

Оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 12 липня 2014 року, складеним в присутності понятих, згідно якого, здійснено огляд приміщення будинку АДРЕСА_2 , де було скоєно крадіжку майна, що належить ОСОБА_9 .

Оголошеною в судовому засіданні заявою ОСОБА_9 від 15 жовтня 2014 року про отримання ним від працівників міліції системного блока, комп'ютерних клавіатури та мишки.

Оголошеною в судовому засіданні довідкою ПТ «Ломбард-Скарбниця», згідно якої ОСОБА_20 звертався до них з приводу реалізації системного блоку та монітору, що були викрадені у ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 .

Оголошеним в судовому засіданні висновком комп'ютерно-технічної експертизи №1-856/14 від 25 вересня 2014 року, згідно якого, всі комплектуючі наданого системного блоку персонального комп'ютера, що належить ОСОБА_9 та викраденою за адресою: АДРЕСА_2 , знаходяться у працездатному стані.

Оголошеним в судовому засіданні висновком товарознавчої експертизи №6-436/14 від 02 жовтня 2014 року, згідно якого, залишкова вартість системного блоку серійний №GC57F20002210, станом на червень 2014 року може становити 675,00 грн.; комп'ютерної клавіатури торгової марки «А4ТЕСН КL-45MU» - 50,00 грн., при умові працездатності; комп'ютерної мишки маніпулятора торгової марки «А4ТЕСН N-600Х» - 35,00 грн.; монітора торгової марки «SAMSUNG» - встановити не виявилось можливим.

Оголошеною в судовому засіданні довідкою СПД-ФО ОСОБА_21 , згідно якої, вартість монітора марки «Самунг» S19A10N, станом на червень 2014 року бувшого у вжитку становила 1000 грн.

Оголошеними в судовому засіданні картками первинного обліку інформації, які надійшли по телефону від 16 серпня 2014 року, згідно яких: ОСОБА_8 повідомив Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про заподіяння йому тілесних ушкоджень; лікар БШД-6 повідомив Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про поступлення до закладу ОСОБА_8 з тілесними ушкодженнями.

Оголошеним в судовому засіданні протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16 серпня 2014 року, згідно якого прийнято усну заяву від ОСОБА_8 по факту заподіяння йому тілесних ушкоджень 15 серпня 2014 року близько 21 год. 00 хв. по вул. Довженка, його знайомим на ім'я ОСОБА_15 .

Оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 16 серпня 2014 року, складеним в присутності понятих, згідно якого, здійснено огляд зупинки громадського транспорту, що по вул. Довженка в м. Тернополі, біля будинку №17 - місця де було заподіяно ОСОБА_8 тілесні ушкодження.

Оголошеними в судовому засіданні довідкою про виїзд швидкої медичної допомоги № 42230 від 15 серпня 2014 року та випискою із медичної картки стаціонарного хворого, згідно яких: ОСОБА_8 прийнятий в медичний заклад Тернопільська університетська лікарня, з діагнозом - забійна рана лівої повіки.

Оголошеним в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи №109 від 03 жовтня 2014 року, згідно якого, у ОСОБА_8 виявлені та описанні у медичній карті №02/08572 рана верхньої повіки та садна нижньої повіки лівого ока, проникаюче поранення рогівки з випадінням оболонок лівого очного яблука, з приводу чого проведено первинну хірургічну обробку поранень - ушивання рани верхньої повіки та рогівки із вправленням випавших оболонок очного яблука. Не виключно, що вказані ушкодження отриманні внаслідок одного травматичного впливу уламками скла пошкоджених від нанесеного удару в обличчя окулярів. Вони не властиві для утворння при падінні «з висоти власного росту на поверхню землі». Заподіяна ОСОБА_8 травма лівого ока не була небезпечною для життя в момент спричинення, але призвела до тривалого (більше 21 дня) розладу здоров'я і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середньої тяжкості.

Оголошеним в судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 30 жовтня 2014 року, складеним в присутності понятих та захисника-адвоката ОСОБА_10 , згідно якого ОСОБА_5 відтворив дії, які він вчинив, а саме нанесення удару правою рукою в область лівого ока ОСОБА_8 , що мало місце 15 серпня 2014 року близько 22 год. 00 хв.

Документи, що надані стороною обвинувачення, як докази на доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.3 ст. 185 КК України, а саме: проїзний документ виданий на ім'я ОСОБА_22 ; чек № 10935 від 20 червня 2014 року; висновок дактилоскопічної експертизи №01-63/14 від 10 вересня 2014 року - згідно якої три сліди папілярних узорів, вилучені під час огляду, по факту крадіжки майна з будинку АДРЕСА_2 - не придатні для ідентифікації особи; ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2014 року про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не беруться судом до уваги, оскільки вони не містять жодних даних, які б вказували на вчинення останнім крадіжки майна ОСОБА_9 чи заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку з іншими наявними доказами.

Суд вважає недоведеним та таким, що підлягає виключенню із пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення твердження сторони обвинувачення про те, що потерпілий ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 ключі від вхідних дверей в будинок по АДРЕСА_2 щоб останній їх замкнув, оскільки таке спростовується показами потерпілого ОСОБА_9 . Інших доказів на доведення такого твердження стороною обвинувачення суду надано не було.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно:

-за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в житло;

-за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, зокрема його молодий вік, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, конкретні обставини справи. До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд відносить визнання ним своєї вини та часткове відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_9 . До обставин, які обтяжують його покарання, суд відносить вчинення злочину повторно.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 йому слід призначити покарання в межах санкції статей обвинувачення у виді позбавлення волі.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 , а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

По справі є цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1000 (одна тисяча) гривень та моральної шкоди на суму 40000 (сорок тисяч) гривень в користь потерпілого, який підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних міркувань.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1000 (одна тисяча) гривеньпотерпілий обґрунтовує тим, що він поніс витрати на придбання медикаментів, призначених для лікування здоров'я, про що свідчать розрахункові документи - товарні чеки. Зважаючи на вищевикладене, цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1000 грн. підлягає до задоволення, оскільки в цій частині цивільний позов визнаний обвинуваченим ОСОБА_5 та відповідно до наданих доказів в межах заявлених вимог - підтверджено факт спричинення потерпілому матеріальних збитків внаслідок протиправних дій обвинуваченого, а тому суд вважає, належними та допустимими доказами - товарні чеки про понесені витрати на лікування та прийшов до переконання, що із обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути 1000 грн. завданої матеріальної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує стан здоров'я потерпілого, тривалість порушення його прав, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, необхідність вживати додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав, пережитий стрес, настання негативних наслідків за результатами неправомірних дій обвинуваченого, а саме встановлення потерпілому групи інвалідності, враховуючи майновий стан обвинуваченого, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позову в цій частині та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь ОСОБА_8 завданої моральної шкоди на суму 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

Речові докази відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_8 - 1000 (одну тисячу) гривень завданої матеріальної шкоди та 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення комп'ютерно-технічної експертизи №1-856/14 від 25 вересня 2014 рокув розмірі 245 грн. 96 коп. (двісті сорок п'ять гривень 68 коп.) та товарознавчої експертизи №6-436/14 від 02 жовтня 2014 року в розмірі 343 грн. 98 коп. (триста сорок три гривні 98 коп.), на загальну суму 589 грн. 94 коп. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 94 коп.).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
56355889
Наступний документ
56355891
Інформація про рішення:
№ рішення: 56355890
№ справи: 607/18236/14-к
Дата рішення: 01.03.2016
Дата публікації: 10.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка