Справа: № 826/14564/15
11 березня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Хрімлі О.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року, звернулася з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови отримано апелянтом 09 грудня 2016 року, що підтверджується розпискою представника відповідача, наявною в матеріалах справи.
Апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року до суду першої інстанції відповідачем подано 04 березня 2016 року, тобто поза межами встановленого законом десятиденного строку.
Апелянтом порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, проте не надано жодних доказів поважності причин пропуску десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
У відповідності до ст. 187 КАС України, апеляційна скарга подається у письмовій формі.
В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; 4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; 5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо; 6) перелік матеріалів, які додаються.
В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання.
До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
До апеляційної скарги апелянтом долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 88 КАС України, у зв'язку з відсутністю фінансової можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Водночас, відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставин про відсутність станом на час звернення до суду з апеляційною скаргою коштів для сплати судового збору.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890, від 25 вересня 2015 року № 51554263).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про звільнення від сплати судового збору .
У зв'язку з викладеним, апелянту необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал відповідної квитанції, або ж надати належні документи, які б свідчили про неспроможність його оплати для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру дорівнює 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4 872,00 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1 218,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2015 року.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. КАС України, на відміну від Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, не регулює питання визначення ціни позову для різних видів позовів, що заявляються до адміністративного суду.
До вирішення цього питання на законодавчому рівні пропонуємо питання про розподіл вимог на майнові та немайнові вирішувати з урахуванням практики Верховного Суду України. Зокрема, в ухвалах від 13 січня 2016 року (55159722), від 15 січня 2016 року (55160036) цей суд вказав, що орган державної податкової інспекції у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу.
Таким чином, звернені до суду вимоги є майновими.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) - 820019, Рахунок отримувача - 31211206781007, Код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду у справі за адміністративним позовом майнового характеру підлягає сплаті відповідачем у розмірі 5 359,20 (4 872,00 * 110 %) грн.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не відповідає вимогам, визначеним ст.187 КАС України, а саме: апелянтом не додано оригіналу документу про сплату судового збору чи за наявності пільг щодо його сплати - відповідних доказів.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху для надання можливості апелянту усунути наведені недоліки апеляційної скарги та звернутися до суду з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, до якого додати достатні та обґрунтовані докази поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 108, 186, 187, 189 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя О.Г. Хрімлі