09 березня 2016 року Справа № 876/3131/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області до Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону про стягнення заборгованості,
встановив:
У лютому 2015 року позивач УПФ України в м. Червонограді Львівської області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону, в якому просив стягнути з відповідача 436765,93 грн. виплачених сум пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на користь позивача.
Відповідач позовних вимог не визнав, подав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону на користь УПФ України в м. Червонограді Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 436765,93 грн..
З цією постановою суду першої інстанції від 26.02.2015 р. не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду є незаконною, прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції незаконно та необгрунтовано розглянув справу в порядку скороченого провадження, оскільки не зазначив конкретно положення ст.183-2 КАС України, відповідно до якого було прийнято рішення про розгляд справи без участі сторін. Також зазначає апелянт, що на момент прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам пільгових пенсій на підставі ст. 13 даного закону. Оскільки Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін за юридичним статусом та характером діяльності відноситься до гірничорятувальних частин, тому витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах повинні здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України.
За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач УПФ України в м. Червонограді Львівської області подав заперечення на апеляційну скаргу, де вказує на безпідставність апеляційних вимог, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 26.02.2015 року залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.
Так, із матеріалів адміністративної справи видно, що дана адміністративна справа була розглянута і постанова суду першої інстанції від 26.02.2015 року винесена у порядку скороченого провадження.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що скорочене провадження застосовується виключно в адміністративних справах, визначених статтею 183-2 КАС України, де не міститься положень про можливість розгляду в порядку скороченого проведження справи за позовом органу ПФ України про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що скорочене провадження є особливим способом судового провадження, із особливостями щодо подання заперечення проти позову, одноособового (без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі) розгляду справи, строків розгляду справи, змісту судового рішення і порядку його оскарження.
Із врахуванням змісту заявлених позовних вимог та характеру судового спору, суд першої інстанції помилково вважав, що розглядувана справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження, що мало наслідком істотне порушенням норм процесуального права і винесення незаконної постанови від 26.02.2015 року.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування оскарженої постанови суду першої інстанції від 26.02.2015 року і прийняття нової постанови по суті позовних вимог.
Матеріалами справи, а саме розрахунком суми позовних вимог та копіями розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень-грудень 2014 р. підтверджується, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій станом на 29.12.2014 р. становить 436765,93 грн. (а.с. 10-11, 12-33).
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цихпенсій, щодіяв до набрання чинності вказаним Законом.
Згідно абз. 4, 5 п.п. 1 п. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її що року на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «є» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вказаного Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Оскільки заборгованість виникла з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), то відповідач зобов'язаний покрити витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.
Порядок покриття витрат на виплату й доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2, визначено в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (№ 21-1).
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, з матеріалів справи видно та не заперечується сторонами по справі, що відповідачу надсилався розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які ним отримані, однак залишені без виконання.
Таким чином, підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 436765,93 грн. за період жовтня-грудня 2014 року.
З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції від 26.02.2015 року слід скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
постановив :
Апеляційну скаргу Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону - задоволити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області до Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону про стягнення заборгованості - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області - задоволити.
Стягнути з Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 436765,93 грн..
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.03.2016 року.