10 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 665/40/13-а
Категорія:11.5Головуючий в 1 інстанції: Томашевський В.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді - доповідача Косцової І.П.
суддів Турецької І.О.
Стас Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 про роз'яснення порядку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року та ухвали від 14 травня 2015 року по справі №665/2429/14-а за заявою ОСОБА_4 до Генічеського районного суду Херсонської області, третя особа: голова Генічеського районного суду Херсонської області Калімбет Леоніда Івановича про заміну способу і порядку виконання судового рішення, -
23 грудня 2015 року на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_4 про роз'яснення порядку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05. 2014 року та ухвали від 14.05 2015 року.
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року у справі №665/40/13-а її поновлено на посаді помічника судді Генічеського районного суду Херсонської області з 22 липня 2008 року та стягнуто з Генічеського районного суду Херсонської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50 830,52 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05. 2015 року змінено спосіб і порядок виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року, зокрема, зазначено, що виконання постанови має бути здійснено шляхом стягнення на користь ОСОБА_4 визначених у постанові суду сум з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області.
08.07.2015 року з розрахункового рахунку ТУ ДСА України в Херсонській області зазначені кошти списані в безспірному порядку Управлінням Державної казначейської служби України в Херсонській області, проте, за повідомленням боржника, з вказаних сум не проводилось нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податку з доходів фізичних осіб.
У звязку з цим заявник наголошує, що середній заробіток за час вимушеного прогулу прирівнюється до заробітної плати, отже він має бути так само оподаткований та з нього нараховані та сплачені всі обов'язкові платежі та податки. Відшкодування моральної шкоди включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу на підставі підпункту 164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Оскільки сплата податкових зобов'язань та обов'язкових платежів з цих сум в подальшому вплине на обчислення трудового стажу та розмір соціальних виплат, а ТУ ДСА України в Херсонській області відмовляється сплатити до Бюджету зазначені виплати, заявник просить роз'яснити, хто має нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування та податок з доходів фізичних осіб з сум, стягнутих на її користь судовим рішенням та у який спосіб це має бути виконано (добровільно чи примусово).
Розглянувши матеріали справи в межах доводів заявника, колегія суддів приходить до висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Порядок роз'яснення судового рішення врегульовано статтею 170 КАС України. Зокрема, положеннями цієї правової норми закріплено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відповідно до ч.2 цієї статті подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, судові рішення у даній справі виконано в повному обсязі, виконавчий лист повернуто до Чаплинського районного суду Херсонської області у звязку з виконанням.
Таким чином, законні підстави для роз'яснення судових рішень відсутні.
Поряд з цим, прагнучи запобігти ситуації, за якої у скаржника може з'явитися враження про формалізм з боку судових органів при вирішенні поставленого питання та недостатній захист її інтересів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
В свою чергу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, згідно пп.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України, це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно п.164.6 ст.164 Податкового Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є саме нарахована заробітна плата (у тому числі, середній заробіток за час вимушеного прогулу), яка спочатку має бути зменшена податковим агентом на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.
Водночас, в постанові Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"(абз.5 п.6) зазначено, що, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Оскільки, як вбачається з тексту постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року у справі №665/40/13-а, середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральна шкода обраховані без урахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, зазначені суми підлягали утриманню та сплаті до бюджету податковим агентом, а саме, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області від імені та за рахунок ОСОБА_4 з доходів, що виплачуються останній з нарахованих сум (в даному випадку, стягнутих судовим рішенням).
Однак, враховуючи ту обставину, що визначені постановою суду суми були списані з розрахункового рахунку ТУ ДСА України в Херсонській області в безспірному порядку без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, вони не можуть бути додатково стягнуті та сплачені за рахунок ТУ ДСА, а підлягають сплаті самою ОСОБА_4 за її рахунок, або ж, за її заявою, додатково утримані податковим агентом в майбутніх податкових періодах з її заробітної плати.
Керуючись ст. ст. 170, 205 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення порядку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року та ухвали від 14 травня 2015 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя - доповідач: Судді :/підпис/І.П. Косцова І.О.Турецька
/підпис/Л.В. Стас