09 березня 2016 року Справа № 876/1025/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Квантор» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області до публічного акціонерного товариства «Квантор» про стягнення заборгованості,
встановив:
У грудні 2014 року позивач УПФ України в Збаразькому районі Тернопільської області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ПАТ «Квантор», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 5511,10 грн. для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за червень-жовтень 2014 року.
Відповідач позовних вимог не визнав, подав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнено з ПАТ «Квантор» на користь УПФ України в Збаразькому районі Тернопільської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за червень-жовтень 2014 року в розмірі 5511,10 грн..
З цією постановою суду першої інстанції від 22.12.2014 р. не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду прийнята з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм законодавства, а тому постанова підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що позивачем ставиться вимога про відшкодування 5511,10 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії пенсіонерці ОСОБА_1, пенсія якій призначена у віці 50 років при загальному пенсійному віці 55 років, до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, підприємством сплачувалось відшкодування по призначенню пільгової пенсії до досягнення ОСОБА_1 55 років, а оскільки в Україні закон зворотної дії немає і поширюється тільки на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, тому вважає апелянт, безпідставним збільшення позивачем періоду відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1. Також звертає увагу апелянт на те, що в судове засідання позивачем не були надані документи, що підтверджують його витрати на доставку і виплату пільгової пенсії.
За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 22.12.2014 року.
Позивач УПФ України в Збаразькому районі Тернопільської області подав заперечення на апеляційну скаргу, де вказує на безпідставність апеляційних вимог, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції від 22.12.2014 року.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач ПАТ «Квантор» перебуває на обліку в позивача як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 7-9).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.
Суд першої інстанції об'єктивно встановив, і підтверджується копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень-жовтень 2014 р., що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій становить 15393,49 грн. (а.с. 11-15).
Також встановлено, що ПАТ «Квантор» частково відшкодовано витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період червня-жовтня 2014 р. по пенсіонерах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 9882,39 грн.. Таким чином, заборгованість ПАТ «Квантор» за червень-жовтень 2014 року становить 5511,10 грн. по пенсіонерці ОСОБА_1, що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 10).
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону (в редакції, яка діяла до 27.04.2013 року включно), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років; жінки - після досягнення 55 років.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» (який набрав чинності з 28.04.2013 року) в абзаці четвертому пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» слова і цифри «статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» замінено словами і цифрами «статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 28.04.2013 року відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (чинного з 01.10.2011 року), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, об'єктом оподаткування якого є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи наведене, Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом, який регулює порядок справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому починаючи з 28.04.2013 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, до набуття відповідними особами права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, враховуючи положення частини першої статті 58 Конституції України, на думку суду, підприємства не повинні відшкодовувати кошти на виплату і доставку пільгових пенсій, якщо жінки до 27.04.2013 року (включно) досягли віку, встановленого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто 55 років.
Так, судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що працівник ПАТ «Квантор» ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 29.04.2013 року. Право на призначення пенсії за віком у ОСОБА_1 настає 29.04.2015 року, на даний час вона отримує пенсію на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки гр. ОСОБА_4 не досягла 55 років до 27.04.2013 року - внесення змін до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а тому відповідач ПАТ «Квантор» має відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення зазначеною особою віку, що передбачений статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Наведені вище обставини справи апелянтом не спростовані.
Відносно тверджень апелянта про те, що позивачем не були надані документи, що підтверджують його витрати на доставку і виплату пільгової пенсії, то такі спростовуються наявними в матеріалах справи копіями розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Порядок покриття витрат на виплату й доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2, визначено в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (№ 21-1).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ «Квантор» повинне відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії за період червня-жовтня 2014 року у розмірі 5511,10 грн..
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Квантор» - залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області до публічного акціонерного товариства «Квантор» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.03.2016 року.