09 березня 2016 року Справа № 876/10418/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості,
встановив:
У серпні 2015 року позивач УПФ України в м. Івано-Франківську звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 130327,18 грн..
Відповідач позовних вимог не визнав, подав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 року позов задоволено повністю. Стягнено з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на користь УПФ України в м.Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списках № 1 та № 2 за період з 01.06.2015 р. по 01.08.2015 р. в розмірі 130327,18 грн..
З цією постановою суду першої інстанції від 21.09.2015 р. не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду є необгрунтованою та прийнятою без дослідження повністю всіх доказів та обставин даної справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що позивачем супровідними листами від 16.06.2015 р. та від 16.07.2015 р. були направлені відповідачу розрахунки по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак, відповідач не погоджується із доплатами вказаними у супровідних листах та вважає, що розрахунок проведено невірно. Таким чином, зазначає апелянт, що позивач мав повідомити відповідача про зміни розміру пенсії або настання обставин, які безпосередньо впливають на суму відшкодування.
За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 21.09.2015 року.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» перебуває на обліку в позивача як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.
Суд першої інстанції об'єктивно встановив, і підтверджується копією розрахунку сум заборгованості, копіями розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 р., що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та № 2 за період червня-липня 2015 року становить 130327,18 грн. (а.с. 6, 7-35).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено не тільки підтвердження підприємствами права громадян на пільгове пенсійне забезпечення за відповідну тривалість роботи в шкідливих умовах, але й відшкодування з коштів підприємства, призначених на оплату праці витрат на виплату та доставку пенсій таким громадянам.
Порядок покриття витрат на виплату й доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2, визначено в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (№ 21-1).
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, з матеріалів справи видно, що відповідачу надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які ним отримані, однак залишені без виконання.
Наведені вище обставини відповідачем не спростовані.
Твердження апелянта щодо невірного обчислення позивачем сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій спростовуються матеріалами справи, зокрема, розрахунком сум заборгованості, копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, довідкою-розрахунком №4804/06 від 21.09.2015 р. (а.с. 6-35, 49).
Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську до публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.03.2016 року.