11 березня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/1577/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву відділу державної виконавчої служби Великолепетиського районного управління юстиції Херсонської області про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки в рахунок погашення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 43694,20 грн.,
встановив:
Відділ державної виконавчої служби Великолепетиського районного управління юстиції Херсонської області (далі-заявник) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі-Каховська ОДПІ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1О.) про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки в рахунок погашення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 43694,20 грн.,
Від представника Каховської ОДПІ надійшла заява про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.
Заявник та ФОП ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно ч. 3 ст. 170 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, та розгляд заяви проведено за їх відсутності.
Статтею 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження
Розглянувши заяву про роз'яснення рішення суду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз'яснення якої утруднене виконання такого рішення. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 р. задоволено позов Каховської ОДПІ до ФОП ОСОБА_1 та постановлено: стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та за рахунок готівки в рахунок погашення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 43694 (сорок три тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 20 коп. в дохід державного бюджету на р/р 31115029700083 УДКСУ у Великолепетиському районі Херсонської області, ЄДРПОУ 37703668, код платежу 14010100, МФО 852010.
Постановою суду у даній справі описано та встановлено правомірність нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання, а також факт наявності у ФОП ОСОБА_1 несплаченого узгодженого податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 43694,20 грн., а в резолютивній частині чітко вказано як саме, з кого, яку суму, та на який рахунок судом зобов'язано стягнути податковий борг.
Таким чином, суд доходить до висновку про те, що зміст постанови № 821/1577/15-а та резолютивна частина вказаної постанови є зрозумілим, в тому числі і для заявника
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, вбачається, що заявник просить роз'яснити рішення суду та порядок його виконання, тобто фактично просить вказати, як виконувати судове рішення, що не є роз'ясненням змісту рішення.
Отже, заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення саме порядку виконання судового рішення, що суперечить принципам роз'яснення рішення суду, які передбачені ст.. 170 КАС України та вищезгаданою постановою Пленуму ВАС України
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення суду у справі № 821/1577/15-а є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, тому суд не вбачає необхідності у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст. ст. 165, 170 КАС України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви відділу державної виконавчої служби Великолепетьського районного управління юстиції Херсонської області про роз'яснення рішення суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.
В разі складення ухвали у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.