Справа № 817/3335/15
03 березня 2016 року 16год. 23хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Міщук Ю.П., Турянська Л.І.,
відповідача: представник не з'явився,
третя особа 1: представник Саюк А.В.,
третя особа 2: представник Іванюк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Мильчанської сільської ради Дубенського району Рівненської області
до Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної Української православної церкви Київського патріархату, Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ
про скасування рішень державного реєстратора , -
Мильчанська сільська рада Дубенського району Рівненської області звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної Української православної церкви Київського патріархату, Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності номер запису 8607422 від 04.02.2015 року, реєстраційний номер об'єкта 565901456215 та рішення про інше речове право номер запису №8607912 від 04.02.2015 року про право постійного користування земельною ділянкою.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позові. В їх обґрунтування зазначили, що приховавши від реєстратора факт зупинення дії рішення Мильчанської сільської ради №243 від 24.10.2014 року згідно з рішенням №456 від 02.02.2015 року, Галун О.М. як представник релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ, надав таке рішення для державного реєстратора як підставу для реєстрації права власності на земельну ділянку в с.Мильча та права постійного користування земельною ділянкою. Стверджували, що державний реєстратор не провів перевірку відповідності заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства, а тому такі рішення державного реєстратор підлягають скасуванню. За таких обставин, просили позов задовольнити.
Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, подав письмове клопотання, в якому зазначив, що з позовом згідний та просив розгляд справи провести без участі його представника (а.с.95).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ подала письмові заперечення на позов. В своїх поясненнях повідомила, що в 1991 році релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ зареєстрована як релігійна громада і у відповідності до рішення виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів набула права власності на культову будівлю в с.Мильча Дубенського району, а Мильчанська сільська рада в подальшому затвердила проект землеустрою для надання у користування позивачу земельної ділянки. При цьому, вважає, що рішення позивача про призупинення дії рішення сільської ради від 24.10.2015 року№423 та рішення про його відміну незаконні та такі, що прийняті з перевищенням владних повноважень.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Свято-Різдво-Богородичної Української православної церкви Київського патріархату в судовому засіданні позов підтримала.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.
Судом встановлено, що 24.10.2014 року Мильчанською сільською радою прийнято рішення №423, яким постановлено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування релігійні громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ с.Мильча для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах с.Мильча на території Мильчанської сільської ради Дубенського району Рівненської області площею 0,2410 га та видати релігійній громаді Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ с.Мильча правовстановлюючі документи на право постійного користування на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах с.Мильча (а.с.7).
02.02.2015 року позивачем прийнято рішення №456, згідно з яким вирішено призупинити дію рішення від 24.10.2015 року №423 з подальшим розглядом на позачерговій лютневій сесії (а.с.8).
11.02.2015 року виконавчим комітетом Мильчанської сільської ради, розглянувши письмове звернення релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії с.Мильча Рівненської Єпархії Української Православної Церкви, прийнято рішення «Про заходи щодо проведення опитування жителів села Мильча з питань приналежності до парафії» (а.с.10). Згідно з результатами опитування кількість селян, які проголосували за підпорядкування Свято-Різдво-Богородичного храму с.Мильча Київському патріархату становить 191 (89,7 %) та Московського патріархату - 17 (8%) (а.с.11), у зв'язку з чим діюча релгійна громада с.Мильча розділилася на Релігійну громаду Свято-Різдво-Богородичної Української православної церкви Київського патріархату та Релігійну громаду Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ.
04.02.2015 року Галун О.М. звернувся до державного реєстратора з заявою про проведення державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, що розташована в с.Мильча, Дубенський район, Рівненська область за територіальною громадою с.Мильча в особі Мильчанської сільської ради на підставі рішення Мильчанської сільської ради №423 від 24.10.2014 року (а.с.97) та заявою про державну реєстрацію права постійного користування земельною цією ділянкою за релігійною громадою Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ (а.с.127).
Цього ж дня, державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №19085796 (а.с.117) та рішення про державну реєстрацію іншого речового права №19086895 (а.с.136).
23.03.2015 року Мильчанською сільською радою Дубенського району Рівненської області вирішено відмінити рішення сільської ради від 24.10.2014 року №423 (а.с.9).
31.03.2015 року розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації за №156 зареєстровано статут Релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної Української православної церкви Київського патріархату.
Матеріали справи свідчать, що 13.08.2015 року дана громада звернулася до Мильчанської сільської ради з клопотанням надати у постійне користування земельну ділянку по вул.Тиха, 1-а, с.Мильча для обслуговування культової споруди-храму.
Надаючи правову оцінку спірним рішенням державного реєстратора №19085796 та №19086895 від 04.02.2015 року, суд виходить з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу виникнення права власності на нерухоме майно, здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством, зокрема віднесено право власності на об'єкти нерухомого майна, врегульовані нормами Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.2010 року №1952-ІV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1952).
В силу вимог ст.2 даного закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Згідно з ст.8 Закону №1952 орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
В силу вимог ч.1 ст.19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;
2) рішень судів, що набрали законної сили;
3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;
4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;
5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;
7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;
5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;
6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
В силу вимог ч.2 даної статті за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Судом встановлено, що представник релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ разом із заявами 04.02.2015 року надав державному реєстратору копію паспортних даних, копію податкового номеру, рішення органу місцевого самоврядування, а саме: рішення Мильчанської сільської ради №423 від 24.10.2014 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що підтверджується картками прийому заяв (а.с.110,133).
Таким чином, Галуном О.М. було надано усі необхідні для реєстрації права власності та постійного користування документи, передбачені чинним законодавством України, рішення Мильчанської сільської ради №423 від 24.10.2014 року було чинним та не скасованим, а тому правових підстав для відмови в реєстрації права власності на земельну ділянку у с.Мильча для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій площею 0,241 га за територіальною громадою с.Мильча в особі Мильчанської сільської ради та реєстрації права постійного користування цією земельною ділянкою за релігійною громадою Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ у державного реєстратора не було.
Твердження про відсутність у Галуна О.М повноважень судом оцінюються критично як такі, що спростовуються матеріалами справи, зокрема: відповідно до довідки канцелярії керуючого Рівненською єпархією Української Православної Церкви від 08.12.2015 року №993, указом від 20.12.2011 року за №50-у протоієрей Галун О.М. призначений настоятелем Свято-Різдво-Богородичного храму с.Мильча Дубенського району Рівненської області. Указом від 16.02.2015 року за №8 він був звільнений від настоятельства у даному храмі. Відповідно до п. 14 Статуту релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії Рівненської єпархії УПЦ с.Мильча парафію очолює настоятель, якого призначає єпархіальний архієрей. Згідно з п.«ж» даного пункту настоятель повноважно представляє парафію перед органами державної влади і управління (а.с.49-52).
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №19085796 та рішення про державну реєстрацію іншого речового права №19086895, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави вважати, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №19085796 та рішення про державну реєстрацію іншого речового права №19086895 відповідає вказаним критеріям, а тому скасуванню не підлягають.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судовий збір у відповідності до ст. 94 КАС України позивачу не присуджується.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Мильчанської сільської ради Дубенського району Рівненської області відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.