01 березня 2016 року (об 11 год. 55 хв.) Справа № 808/9122/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
представників позивача Клієнко Н.В., Буц О.В.,
представників відповідача Терехової Ю.О., Харченко Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія»
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації
Командитне товариство «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» (далі - КТ «ЗВВА», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000243/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00474.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали із підстав викладених у позовній заяві. Зокрема, зазначають, що до Запорізької митниці ДФС позивачем було заявлено до митного оформлення товар, митна вартість якого була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Вказують, що з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. Вважає, що підприємством було подано всі передбачені Митним кодексом України документи, що підтверджують правомірність формування позивачем митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також відповідно до ст.55 Митного кодексу України додаткові документи для усунення виявлених під час митного оформлення розбіжностей, проте відповідачем безпідставно застосовано шостий (резервний) метод ціни визначення товару. Також відзначають, що за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. До того ж, в оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації згідно МД №112050000/2015/013735 від 18.08.2015 з розрахунку 6,52 USD за 1 кг, однак митна вартість товару за цією поставкою, визначена на підставі рішення про коригування митної вартості №112050000/2015/000206/1 від 18.08.2015 була оскаржена позивачем до суду та постановою суду від 10.02.2016 по справі №808/9123/15 визнано протиправними та скасовано вказане рішення та картку відмови від 18.08.2015 №112050000/2015/00412. Ураховуючи викладене, вважають, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, просять суд їх скасувати, а адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. №69/92/08-70-10 від 18.01.2016 та надали додаткові усні пояснення. Зокрема, зазначають, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару митниця дійшла висновку, що документи які надані до митного оформлення містять розбіжності. Враховуючи виявлені розбіжності декларанту була пред'явлена письмова вимога у вигляді електронного повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. Проте, інші документи протягом строків, передбачених ст. 53 Митного кодексу України декларантом надані не були. Крім того, було проаналізовано рівень митної вартості таких товарів, що міститься в АІС Держмитслужби, в Запорізькій митниці ДФС, митне оформлення яких вже здійснено, за результати якого виявлено факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості таких товарів, імпортованих на митну територію України. Вказують, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовлявся від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість, у зв'язку із чим відповідачем здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в органі доходів і зборів та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу у відповідності з вимогами ст. 64 Митного кодексу України та оформлена картка відмови у митному оформлені. Отже, вважають дії рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та прийнятими відповідачем відповідно до норм чинного законодавства, а тому просять у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
КТ «ЗВВА» (ідентифікаційний код 05755559) є юридичною особою, яка зареєстрована 12.09.1994 та 15.04.2011 відомості про юридичну особу включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру від 09.12.2015, який міститься в матеріалах справи.
20.08.2015 між КТ «ЗЗВА» (Покупець) та АТ Електропорцелан Лоуни (Постачальник) укладено Контракт № 180, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію в обумовлені строки, у кількості та номенклатурі згідно Специфікаціям, які є невід'ємною частиною даного Контракту, згідно Інкотермс в редакції 2010 року, а Покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію та сплатити за неї грошову суму в обумовлені строки. Країна походження продукції - Чехія. Ціна на продукцію встановлюється в євро на час укладення Контракту та зазначається у Специфікації. Загальна сума Контракту складається із сум всіх підписаних Специфікацій за даним Контрактом. Ціни на продукцію залишаються незмінними протягом всього строку дії Контракту. Покупець сплачує 30% вартості протягом 7 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури та 70% за фактом готовності продукції до відвантаження, але не пізніше ніж за тиждень до передбаченого відвантаження, якщо інше не обумовлено у відповідних Специфікаціях. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника. Постачання товару здійснюється на умовах обумовлених в Специфікаціях та згідно Інкотермс в редакції 2010 року.
Згідно із Специфікацією №1 до Контракту №180 від 20.08.2015 Постачальник зобов'язувався поставити, зокрема, Ізолятори керамічні М068405 (Р2670/470-2) у кількості 7 шт., ціна 1 710,00 Євро, на загальну суму 11 970,00 Євро, на умовах поставки FCA, Merklin згідно ІНКОТЕРМС 2010.
25.08.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту №180 від 20.08.2015, відповідно до якої пункт 4.1 контракту читати в наступній редакції: Покупець оплачує 100% на протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження продукції.
Платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 33 від 03.09.2015 КТ «ЗВВА» перерахувало на користь Постачальник грошові кошти в розмірі 11 970,00 Євро за умовами контракту.
Транспортування товару відбувалося згідно укладеного 15.01.2015 договору № 1/15 на надання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню, який врегульовує взаємовідносини сторін при наданні Повіреним Довірителю посередницьких експедиційних послуг з організації та виконанню автомобільних перевозок вантажів у міжнародних напрямках, а також інших супутніх послуг.
У наданій позивачем Довідці про транспортно-експедиційні витрати №1 ФОП ОСОБА_6 повідомляє, що транспортні витрати з доставки вантажу від міста Merklin (Чехія) до кордону Словаччина-Україна (митний перехід Vysne Nemecke - Ужгород) становлять 23 689,25 грн. Від кордону Словаччина-Україна (митний перехід Vysne Nemecke - Ужгород) - до м. Запоріжжя витрати становлять 17 195,75 грн., в тому числі експедиційні послуги у розмірі 2 405,00 грн.
Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару - ізолятори керамічні М068405 (Р2670/470-2), у кількості 7 одиниць, митним брокером по електронній системі «MD Office MDDeclaration» до митного органу 04.09.2015 подана вантажна митна декларація №112050000/2015/014915, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 319 603,06 грн., що склалися із 295 913,8054 грн. вартості товару та 23 689,25 грн. транспортних витрат
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: зовнішньоекономічний договір № 180 від 20.08.2015; специфікація № 1 до контракту; рахунок - фактура (інвойс) № 65210118 від 31.08.2015; проформа-инвойс ZF50106 на суму 15 802,00 EUR; пакувальний лист № Е15/120 від 31.08.2015; сертифікат про походження товару № 330509 від 28.08.2015; міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 5403964 від 02.09.2015; довідка про транспортно-експедиційні витрати № 1 від 28.08.2015; рахунок-фактура № 28-01/08 від 28.08.2015; платіжне доручення № 33 від 03.09.2015; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю товару № 2730 від 11.08.2015; лист декларанта № 2/24-2-98 від 03.09.2015; лист б/н від 31.08.2015 p.; лист б/н від 03.09.2015; митна декларація країни відправлення MNR 15CZ540000021VZTFG2 від 31.08.2015; договір-доручення № 1/15 на надання послуг транспортно-експедіційного обслуговування від 15.01.2015; договір про надання послуг митного брокера № 1/2015 від 12.08.2015; лист про знижку б/н від 08.04.2015; пропозицію №004-2015 від 14.01.2015; сертифікат перевізника 178/2015 від 31.07.2015; прайс-лист б/н від 14.01.2015; висновок ЗТПП №ОИ-456 від 03.09.2015 про вартісні характеристики товару; накладні на відпуск зі складу PUH650144 від 24.08.2015, PUH650147 від 27.08.2015, PUH650148 від 28.08.2015.
Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару форми ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності, а саме:
1). платіжне доручення від 03.09.2015 №33 містить номер рахунка, з якого перераховуються кошти продавцю (26007001006838/978), проте в п. 12 контракту від 20.08.2015 №180 зазначені інші банківські реквізити - 16002012139521;
2). в гр. 70 «Деталі платежу» платіжного доручення від 03.09.2015 №33 зазначена специфікація №1, проте сума перерахованих коштів не відповідає даному документу. Перераховано 11 970,00 Євро, специфікація підписана на 15 802,00 Євро;
3). прайс-лист від 14.01.2015 та комерційна пропозиція від 14.01.2014 №400-2015 видані з урахуванням умов поставки FCA без зазначення конкретного географічного пункту;
4). висновок ЗТПП від 03.09.2015 №ОИ-456 надає аналіз цінової інформації за період травень-липень 2015 року (05-07.2015);
5) відповідно до умов специфікації від 20.08.2015 №1 оплата за товар здійснюється в розмірі 100% вартості протягом 7 банківських дні з моменту оформлення рахунку-фактури, але не пізніше ніж за тиждень до відвантаження товару. Рахунок на оплату №ZF50106 датований 20.08.2015, відвантаження згідно CMR №5403964 здійснено 31.08.2015, проте платіжне доручення датовано 03.09.2015,
у зв'язку із чим зазначено вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України:
каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,
про що письмово зазначено на зворотному боці декларації митної вартості.
Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.6 ст. 53 Митного кодексу України, про що свідчать відповідні відмітки на зворотному боці декларації митної вартості ДМВ-1.
Із повідомленням митного органу про необхідність подання додаткових документів, представник декларанта був ознайомлений 04.09.2015.
На вимогу митного органу про надання додаткових документів КТ «ЗВВА» зазначено, що інші документи надаватись не будуть.
Проте, 04.09.2015 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000243/1, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що у митного орану наявна інформація щодо митної вартості аналогічного (подібного) товару на рівні 6,52 USD за кг товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 МКУ проведено процедуру консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої прийнято рішення про неможливість застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст. 59, 60 МКУ. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митного органу інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 6,52 USD за кг товару (МД №112050000/2015/013735 від 18.08.2015).
За результатами проведеної консультації митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу згідно з вимогами ст. 64 Митного кодексу України згідно із наявною у митного органу інформації щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 5,8367 EUR за одиницю товару.
У оформленні МД №112050000/2015/014915 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00474 від 04.09.2015. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД.
Позивач подав митному органу нову митну від 04.09.2015 МД №112050000/2015/014991, яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до статті 55 Митного кодексу України.
Листом від 19.10.2015 № 2/24-2/114 позивач просив відмінити дію, винесеного митницею рішення про коригування митної вартості №112050000/2015/000243 від 04.09.2015, а також додатково було надано до митниці: копію листа КТ «ЗЗВА» від 19.10.2015 № 2/52-295; копію пропозиції від служби закупівель від 03.09.2015 № 2/43; копію листа ПАТ «МОТОР-БАНК» від 07.04.2015; копію додаткового узгодження від 25.08.2015 №1 до контракту від 20.08.2015 № 180; копії накладних від 24.08.2015 № PUH650144, від 27.08.2015 № PUH650147, від 28.08.2015 № PUH650148; копію розрахунку ціни від 10.11.2014 № 261-2014.
За результатом розгляду зазначених документів, листом від 26.10.2015 №1220/11/08-70-66 повідомлено КТ «ЗЗВА» про встановлені наступні зауваження та розбіжності:
- копія листа КТ «ЗЗВА» від 19.10.2015 № 2/52-295 надає інформацію щодо порядку здійснення оплати за партію товару. Підприємством повідомлено, що оплата за партію товару за специфікацією к контракту здійснюється на підставі пропозиції від служби закупівель від 03.09.2015 № 2/43. Проте, зазначена пропозиція містить посилання на товар «покришки М068405», а до митного оформлення подано «Ізолятори керамічні М068405»;
- копія листа КТ «ЗЗВА» від 19.10.15 № 2/52-295 також має посилання на лист ПАТ «МОТОР-БАНК» від 07.04.2015, який містить реквізити для оформлення платіжних доручень при здійсненні оплати в євро. Проте, платіжне доручення від 03.09.15 № 33 заповнене без урахування інформації щодо банку кореспонденту. Крім того, зазначений в листі ПАТ «МОТОР-БАНК» від 07.04.2015 банк кореспондент не відповідає банку, зазначеному у п. 12 контракту від 20.08.2015 №180;
- копія додаткового узгодження від 25.08.15 № 1 містить інформацію щодо зміни умов оплати, які були вказані в контракті від 20.08.15 № 180. Проте, умови оплати вказані також у специфікації від 20.08.15 № 1, про зміну яких інформація не надана. Також зазначено, що митне оформлення товару «Ізолятори керамічні» здійснювалося за митною декларацією № 112050000/2015/014991 від 04.09.2015, проте відповідне додаткове узгодження до митного оформлення не надавалось;
- копії накладних від 24.08.2015 № PUH650144, від 27.08.15 № PUH650 від 28.08.2015 № PUH650148 подані в якості перекладу з чеської мови українську, проте самі оригінали документів не надані. Крім того, ціни на товар вказані в чеських кронах, що не дає можливості порівняти ціни з заявленими відомостями;
- копія розрахунку ціни від 10.11.2014 № 261-2014 не може бути використана під час аналізу ціни на заявлену партію товару, враховуючи. 23.07.201: зовнішньоекономічна операція здійснюється за контрактом, укладеним у 2015 році.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем-1 з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, частиною першою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Судами встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, у тому числі прайс-лист виробника б/н від 14.01.2015; висновок ЗТПП №ОИ-456 від 03.09.2015 про вартісні характеристики товару, що саме представником відповідача не заперечене.
Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, містили розбіжності, у зв'язку із чим зазначено вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України: каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.
Положеннями частини першої статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Однак, вказані митним органом розбіжності у поданих документах, суд не вважає такими, що впливають на визначення складових митної вартості товарів та відповідно дають право митному органу на витребування додаткових документів, з огляду на наступне.
Щодо виявленої митницею розбіжності у реквізитах номерів рахунків позивачем пояснено, що у реквізитах контракту №180 від 20.08.2015 вказаний р/р КТ «ЗЗВА» 26007001006838/980, рахунок 16002012139521 є р/р банка отримувача «МОТОR-BANK» (лист від 19.10.2015 №2/52-295, реквізити для оформлення платіжних доручень під час оплати замовником в Євро від 07.04.2015).
Стосовно посилання митного органу на Специфікацію №1 від 20.08.2015 на загальну суму 15 802,00 Євро, судом встановлено, що у графі 70 «Деталі платежу Details of payment» платіжного доручення №33 від 03.09.2015 зазначено: «PREPAYMENT FOR PORCELAIN INSULATOR, CONTR. No180 D.20.08.2015, SPECIFICATION №1 D.20.08.2015». Для проведення митного оформлення поставленого за зовнішньоекономічним контрактом товару було заявлено до декларування ізолятори керамічні М068405 (Р2670/470-2), у кількості 7 одиниць, ціна 1 710,00 Євро, на загальну суму 11 970,00 Євро, що повністю відповідає п. 1 згаданої Специфікації.
Крім того, згідно Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, а саме пунктів 2.1 та 2.2 глави 2, платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою та заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Таким чином, посилання на специфікацію в платіжному дорученні не є обов'язковим.
Крім того, у Специфікації №1 від 20.08.2015 також визначено умови поставки товару - FCA, Merklin згідно ІНКОТЕРМС 2010. Вказані дані дають змогу ідентифікувати, за який товар було здійснено оплату у сумі 11 970,00 Євро та посилання відповідача на відсутність конкретного географічного пункту поставки у прас-листі та комерційній пропозиції від 14.01.2015 №400-2015, не є, на думку суду, обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся.
Як вбачається з поданого позивачем експертного висновку Запорізької торгово-промислової палати від 03.09.2015 № ОИ-456 вартість імпортованих позивачем товарів відповідає ринковій вартості цих товарів.
З метою усунення розбіжностей в умовах оплати за товар, на які посилається митний орган, КТ «ЗЗВА» під час дії гарантійних зобов'язань листом від 19.10.2015 № 2/24-2/114 надано додаткову угоду №1 до Контракту №180 від 20.08.2015, згідно якої змінено умови оплати, а саме: Покупець оплачує 100% вартості на протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження продукції. Проте, у будь-якому разі, суд вважає, що порушення стороною умов зовнішньоекономічного договору не може бути підставою для не визнання митним органом заявленої декларантом митної вартості товару, а тягне застосування штрафних санкцій, які передбачені розділом 8 контракту від 20.08.2015 №180.
Слід також зауважити, що відповідачем не доведено суду, що документи подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин першої - третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, згідно МД №112050000/2015/013735 від 18.08.2015.
Частина друга статті 64 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до частини першої статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене Митного кодексу України.
Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Отже, суд вважає, що позивачем під час митного оформлення товару подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, вказані документи містять відомості про умови поставки товару та жодним чином не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України. Натомість, митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості та застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару. Крім цього, протягом дії гарантійних зобов'язань позивачем листом від 19.10.2015 №2/24-2/114 надано додаткові документи, які митним органом враховано не було.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000243/1 від 04.09.2015 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00474 від 04.09.2015 за ВМД №112050000/2015/014991 є таким, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено частиною першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000243/1 від 04.09.2015 Запорізької митниці ДФС.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00474 від 04.09.2015 Запорізької митниці ДФС.
Присудити на користь Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» суму судового збору 1866,86 грн., (одна тисяча вісімсот шістдесят шість гривен вісімдесят шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак