25 вересня 2015 р. Справа № 804/8175/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЦарікова О.В.,
при секретаріБезрученко К.В.,
за участю:
представника позивача: представника відповідача: Клімовської О.В., Качмара В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіксальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000942201 (форми «Р»),
06 липня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000942201 (форми «Р»).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогума» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, Приватним підприємством «Південбурводбуд» за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, за результатами якої складений акт від 02.06.2015 № 85/04-83-22-02.
В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з придбання товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогума» та у Приватного підприємства «Південбурводбуд» у періоді, що перевірявся, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 204449,68 грн.
Позивач зазначає, що факти, викладені у вищевказаному акті перевірки, не відповідають дійсності, оскільки ґрунтуються лише на відсутності товарно - транспортних накладних, однак за умовами договорів, укладених з контрагентами позивача, товар поставляється на склад покупця. Окрім того, господарські правовідносини між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджуються первинними документами, які надавалися податковому органу під час перевірки.
З урахуванням результатів перевірки, податковий орган виніс оскаржене податкове повідомлення - рішення від 17.06.2015 №0000942201 (форми «Р»), з яким позивач категорично не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Разом з тим, позивач наголошує на тому, що всі взаємовідносини із Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогума», Приватним підприємством «Південбурводбуд» були реальними, зобов'язання між сторонами виконані в повному обсязі та підтверджуються всіма необхідними первинними документами. За таких обставин, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000942201 (форми «Р»).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 804/8175/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2015.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що в ході перевірки взаємовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогума» та Приватним підприємством «Південбурводбуд» податковим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між вказаними підприємствами. Підставою для такого висновку стала відсутність документів на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Дніпрогума» до позивача та відсутність у підрядника - ПП «Південбурводбуд» трудових ресурсів та виробничих можливостей для фактичного виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду від 04.04.2014 №04/04, укладеним із Державним підприємством «Криворізька теплоцентраль». Отже, об'єкти оподаткування у вказаних взаємовідносинах відсутні, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість у серпні 2014 року на суму 22092,05грн. та у січні 2015 року на суму 182357,63грн. За наведених обставин, оскаржене податкове повідомлення - рішення від 17.06.2015 №0000942201 (форми «Р») винесене податковим органом правомірно, обґрунтовано, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, просив відмовити в його задоволенні повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» (ідентифікаційний код 00130850) (далі - ДП «Криворізька теплоцентраль») зареєстроване як юридична особа 23.01.1992, на податковий облік взято 03.02.1992 за № 104, перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 03.11.2005 № 4847554.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 13.05.2015 № 296, Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогума» (далі - ТОВ «Дніпрогума) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, Приватним підприємством «Південбурводбуд» за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, результати якої оформлені актом від 02.06.2015 № 85/04-83-22-02.
На підставі вказаного акта податковим органом винесене податкове повідомлення -рішення від 17.06.2015 № 0000942201 (форми «Р»), за яким ДП «Криворізька теплоцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 204449,68 грн. - за основним платежем та нараховані штрафні санкції у розмірі 102224,84 грн.
Підставою для визначення позивачу за оскарженим податковим повідомленням -рішенням від 17.06.2015 № 0000942201 (форми «Р») грошових зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки перевіряючих про порушення: п. 185.1 ст185, п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п.п. 198.2, п.п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ (за рахунок завищення податкового кредиту) у розмірі 204449, 68 грн., в т.ч. за серпень 2014 року в розмірі -22092,05 грн., в січні 2015 року - 182357, 63 грн.
Зі змісту акта від 02.06.2015 №85/04-83-22-02 встановлено, що порушення зазначених норм Податкового кодексу України полягало у неправомірному включенні до складу податкового кредиту за липень 2014 року суми податку на додану вартість, сплаченої за операціями з придбання у ТОВ «Дніпрогума» товарів на суму у розмірі 2916,67 грн., за серпень 2014 року на суму 22092,05 грн. та вартості послуг за договорами підряду з ПП «Південбурводбуд» у січні 2015 року на суму 88871,82грн. та у лютому на суму 934850,81 грн.
В обґрунтування позиції щодо відсутності права на формування позивачем податкового кредиту за вказаними операціями податковий орган вказує на те, що вони не мали реального характеру.
Дослідивши надані сторонами докази та обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена у акті перевірки від 02.06.2015 № 85/04-83-22-02 щодо нереальності господарських операцій позивача із ТОВ «Дніпрогума» та ПП «Південбурводбуд», у зв'язку з наступним.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як -от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.
Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ДП «Криворізька теплоцентраль» із ТОВ «Дніпрогума», ПП «Південбурводбуд» і реальність зміни майнового стану першого.
Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Південбурводбуд» укладено договір підряду від 04.04.2014 № 04/04.
Суд зазначає, що податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Південбурводбуд» позивачем у січні 2015 року сформований за договором від 04.04.2014 № 04/04.
Відповідно до договору від 04.04.2014 № 04/04 ПП «Південбурводбуд» (підрядник) взяв на себе зобов'язання з виконання робіт по виносу на поверхню прямого та зворотнього трубопроводів діаметром 820 мм, довжиною 211 м 1-го виводу котлотурбінного цеху по вул. Електрична 1, а замовник зобов'язався створити підрядникові необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи й оплатити їх відповідно до умов Договору.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що роботи здійснюються з матеріалів замовника та матеріалів підрядника за цінами погодженими із замовником.
Вартість робіт погоджена на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за січень 2015 року та відповідних кошторисів.
Роботи виконані згідно проектної документації на Реконструкцію 1-го виводу РК -1 з винесенням теплової мережі діаметром 820 на відмітку +1,600, яка міститься в матеріалах справи.
Виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2015 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 80-83, 86-90, 93-96, 100 - 103, 106 -111, 114 - 119, т.1).
Виконавцем складені та видані ДП «Криворізька теплоцентраль» податкові накладні від 15.01.2015 №1 на суму 138694,62грн. (в т.ч. ПДВ - 23115,77), від 15.01.2015 № 2 на суму 394536,28 грн., (в т.ч. ПДВ - 65756,05 грн.), від 31.01.2015 № 3 на суму 560914,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 93485,81 грн.).
На момент господарських операцій з позивачем ПП «Південбурводбуд» останній був платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.02.2013 № 320974204812.
У підрядника наявна ліцензія Серії АВ № 556563 на виконання будівельних та монтажних робіт, видана Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області строком дії з 05.11.2010 по 05.11.2015.
Матеріали підряднику передавалися за актами списання, що наявні в матеріалах справи.
У відповідності до положень ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Як встановлено ч. 1 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦК України).
В даному випадку, з урахуванням специфіки договірних відносин (за договором підряду від 04.04.2014 № 04/04) підписаний сторонами акт виконаних будівельних робіт є тим документом, який засвідчує виконання робіт належним чином та виконання підрядником взятих на себе зобов'язань.
Щодо взаємовідносин із вказаним контрагентом в акті від 02.06.2015 № 85/04-83-22-02 зазначено, що фактично згідно податкової звітності та проведеним аналітичним дослідженням у ПП «Південбурводбуд» за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності.
Дані доводи податкового органу оцінюються судом критично, оскільки нереальність господарських операцій з придбання платником податку послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами - постачальниками товарів (послуг) фінансово - господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства - контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит. Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі № К/9991/16662/12 (номер судового рішення № 44833937).
Як встановлено судом, позивач за взаємовідносинами з ПП «Південбурводбуд» сформував податковий кредит у січні 2015 року на суму 182357,63 грн. на підставі зазначених вище податкових накладних.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 01.07.2014 між ДП «Криворізька теплоцентраль» (покупцем) та ТОВ «Дніпрогума» (постачальником) укладений договір поставки № 60, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця гумово - технічні вироби в асортименті та сальникова набивка, у відповідності до специфікацій, які є додатками до договору, що підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються печатками і є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.
Згідно п. 2.1 Договору, загальна сума Договору на момент його укладення з урахуванням умов поставки згідно п. 3.1 цього Договору 300000,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 60000,00 грн., всього з ПДВ - 360000,00 грн. та визначається в специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.
У специфікаціях №1 - № 13 до Договору поставки від 01.07.2014 № 60 наведений детальний перелік продукції, яка постачається: партоніт, техпластина, набивка, азбест хризолітовий.
В акті від 02.06.2015 № 85/04-83-22-02 податковий орган зазначає, що в ході перевірки не підтверджено факт придбання товару ДП «Криворізька теплоцентраль» у ТОВ «Дніпрогума», у зв'язку з тим, що першим не було надано до перевірки документи, які підтверджують факт приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та проведення розрахунків між учасниками транспортного процесу, відсутня будь - яка товарно -транспортна документація, відсутнє документальне підтвердження оприбуткування, складського оперативного та бухгалтерського обліку, а також документів для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а саме: перевіркою встановлено відсутність юридичних документів, що підтверджують факт реалізації товару ТОВ «Дніпрогума» на адресу ДП «Криворізька теплоцентраль».
Суд зазначає, що вказані доводи перевіряючих не відповідають дійсності, з огляду на таке.
Відповідно до п. 3.1 Договору товар поставляється на умовах DDP: (склад № 2, ТОВ «Делівері», вул. Тихвінська, 1А).
У специфікаціях до договору умови поставки також визначені як DDP (склад перевізника).
Судом встановлено, що товар відпущений за наступними видатковими накладними: від 01.08.2014 № РН-0002323, від 01.08.2014 № РН-0002324, від 01.08.2014 № РН-0002322, від 01.08.2014 № РН-0002321, від 20.08.2014 № РН-0002592, копії яких містяться в матеріалах справи.
Прибуткування товару позивачем здійснено за прибутковими накладними від 01.08.2014 № 1958, № 1959, № 1960, № 1961, від 20.08.2014 № 2175.
Оплата на адресу ТОВ «Дніпрогума» проведена на підставі платіжних доручень від 05.08.2014 №371 на суму 10597,95грн., від 05.08.2014 №372 на суму 8668,97 грн., від 07.08.2014 №558 на суму 4022,22 грн., від 12.08.2014 №585 на суму 10046,40 грн., від 18.08.2014 №758 на суму 2700,00 грн., від 20.08.2014 №821 на суму 2000,00 грн., від 21.08.2014 №857 на суму 2000,00 грн., від 30.01.2015 №135 на суму 20000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Товар за видатковими накладними отриманий співробітницею позивачем - ОСОБА_5 на підставі довіреностей: від 29.07.2014 № 402, від 31.07.2014 № 409, від 20.08.2014 № 452, видачу наведених довіреностей зазначеній особі підтверджують відповідні записи у книзі обліку довіреностей.
Постачальником ТОВ «Дніпрогума» складені та видані позивачу податкові накладні: від 01.08.2014 № 8 на суму 7700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1283,33 грн.), від 01.08.2014 № 6 на суму 10046,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 1674,40 грн.), від 01.08.2014 № 5 на суму 4021,92 грн. ( в т.ч. ПДВ - 670, 32 грн.), від 01.08.2014 № 7 на суму 100800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16800,00 грн.), від 20.08.2014 № 257 на суму 9984,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 1664,00 грн.).
Використання придбаного у ТОВ «Дніпрогума» товару позивачем підтверджується актами списання матеріалів та накладними вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, які містяться в матеріалах справи.
На момент господарських операцій позивача з ТОВ «Дніпрогума» останній був платником податку на додану вартість.
За наслідками взаємовідносин ТОВ «Дніпрогума» позивачем сформований податковий кредит у розмірі 22092,05 грн.
Під час перевірки контролюючим органом встановлено (стор. 16 акту), що розбіжність між даними податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ «Дніпрогума» та даними, задекларованими ДП «Криворізька теплоцентраль» відсутня.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що придбані у ТОВ «Дніпрогума» матеріали були частково передані ПП «Південбурводбуд» та використані останнім при виконанні робіт за договором підряду від 04.04.2014 № 04/04, що підтверджується актами списання (а.с. 186 - 253, т. 1; а.с. 1 - 43, т. 2).
Таким чином з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що отримані ПП «Південбурводбуд» позивачем підрядні роботи використані в ході провадження своєї господарської діяльності.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 ( далі - Положення).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.
Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).
Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Судом під час розгляду справи встановлено, що описані вище господарські операції позивача із контрагентами - ТОВ «Дніпрогума» та ПП «Південбурводбуд» підтверджуються первинними документами: договорами, видатковими накладними, накладними на списання, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на вищевикладене, дослідивши надані позивачем первинні документи, суд дійшов висновку, що сума податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Дніпрогума» у розмірі 22092,05 грн. та ПП «Південбурводбуд» у розмірі 182357,63 грн. сформована позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного оскарженого податкового повідомлення - рішення № 0000942201 від 17.06.2015 (форми «Р») вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000942201 (форми «Р») задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 17.06.2015 № 0000942201 (форми «Р»).
Стягнути з Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений 30 вересня 2015 року.
Суддя О.В. Царікова