м. Вінниця
29 лютого 2016 р. Справа № 127/27090/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян М.Б.,
за участі секретаря судового засідання: Щербацької О.С.
представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: Кирилюка Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до: департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області
про: скасування приписів та постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду з Вінницького міського суду Вінницької області надійшла адміністративна справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про скасування приписів та постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що не погоджується з висновками департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області викладеними у акті перевірки № 1151-ПП від 11 листопада 2015 року та, відповідно, із прийнятими приписами № 66-14 від 11 листопада 2015 року та приписом б/н від 11 листопада 2015 року вважає їх протиправними та просить скасувати. 11 листопада 2015 року відповідачем складено протокол та 18 листопада 2015 року винесено постанову № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Не погодившись із складеними приписами органу державної влади та постановою про адміністративне правопорушення, а також із діями відповідача щодо проведення перевірки, позивач звернулась до суду із позовною заявою, у якій просить скасувати приписи та постанову про адміністративне правопорушення.
22 лютого 2016 року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог.
З урахуванням статей 51 та 137 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнята заява про зміну позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки площею 0,0744 га. У 2005 році було змінено цільове призначення на частину земельної ділянки 0,0300, а саме для ведення комерційної діяльності, що розташована по АДРЕСА_1 відповідно до рішення Немирівської міської ради Вінницької області 4 скликання 21 сесії від 28 липня 2005 року (а.с. 7). На зазначеній земельній ділянці площею 0,0300 га розташований магазин.
У вересні 2015 року ФОП ОСОБА_3 звернулась до відділу містобудування та архітектури Немирівської райдержадміністрації із заявою на розробку документації, оскільки запланувала встановити тимчасову споруду до існуючого магазину. У зв'язку з чим 08 жовтня 2015 року отримала паспорт прив'язки групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1. На підставі зазначеного паспорту прив'язки у листопаді 2015 року розпочала встановлення споруди за адресою АДРЕСА_1
11 листопада 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Костенком Віктором Олександровичем проведено позапланову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1151-ПП від 11 листопада 2015 року висновками якого встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 у листопаді 2015 року розпочала будівництво нежитлової будівлі комерційного призначення по АДРЕСА_1 без розробленої та погодженої в установленому порядку проектної документації та зареєстрованої належним чином декларації про початок виконання будівельних робіт чим порушила вимоги ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п.п. 2. п. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с. 21).
11 листопада 2015 року відповідачем винесено припис № 66-14 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень вимагається припинити виконання будівельних робіт; об'єкт привести у відповідність до вимог чинного законодавства та у разі неможливості, територію привести до першоначального вигляду через знесення та припис про зупинення та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомленням, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, яким з метою усунення виявлених порушень вимагається припинити виконання будівельних робіт до 26 листопада 2015 року; об'єкт привести у відповідність до вимог чинного законодавства та у разі неможливості, територію привести до першоначального вигляду через знесення (а.с. 23).
11 листопада 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Костенком Віктором Олександровичем складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності про те, що ФОП ОСОБА_3 у листопаді 2015 року розпочала будівництво нежитлової будівлі комерційного призначення по АДРЕСА_1 без розробленої та погодженої в установленому порядку проектної документації та зареєстрованої належним чином декларації про початок виконання будівельних робіт чим порушила вимоги ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п.п. 2. п. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с. 24-25).
18 листопада 2015 року головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Костенко В.О. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 листопада 2015 року постановив визнати ФОП ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накласти штраф у розмірі 24804 грн. 00 коп. (а.с. 25-27).
Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджений Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами Інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами, а саме посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва.
Частина 3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
Статтею 32 Закону визначено, що усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Згідно ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
Як випливає із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні ФОП ОСОБА_3 розпочала будівництво нежитлової будівлі комерційного призначення та на даний час зведено цегляну кладку задньої стіни, фундамент під передню вітринну стіну та покрівлю по АДРЕСА_1.
Так, представник позивача стверджує, що зазначене будівництво є встановленням тимчасової споруди.
Однак, суд не погоджується із твердженнями представника позивача з урахуванням наступного.
Правовий режим тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регламентований статтею 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ч. 2 вказаної статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Згідно з ч. 4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21 жовтня 2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1330/20068 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (надалі - Порядок № 244), який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Як встановлено в судовому засіданні 08 жовтня 2015 року ФОП ОСОБА_3 отримала паспорт прив'язки групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1. Паспорт прив'язки включає топографічну зйомку земельної ділянки в АДРЕСА_1 для розробки проекту тимчасової споруди під об'єкт торгівлі, схему розміщення групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 , план благоустрою території, оздоблення та кольорове вирішення фасадів, паспорт оздоблення та кольорового рішення фасадів (а.с. 11-17).
На підставі зазначених документів позивачем зведено цегляну кладку задньої стіни, фундамент під передню вітринну стіну та покрівлю.
Згідно з поясненнями представника позивача, вказана тимчасова споруда зведена з полегшених конструкцій, а тому не відносяться до капітальних будівель, будівництво яких потребує оформлення/реєстрації документів, передбачених ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.
Однак, суд критично відноситься до зазначених пояснень представника позивача, оскільки встановлена споруда зведена на фундаменті, а відтак не відносяться до тимчасових споруд.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_3 проведено будівництво до магазину, який знаходиться по АДРЕСА_1 без декларації про початок виконання будівельних робіт, а відтак позивачем допущено порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме вимог ст.ст. 34, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відтак, з огляду на матеріали справи, суд вважає, що позивачем не наведено ґрунтовних аргументів, які б підтверджували неправомірність дій відповідача, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Суд відмічає, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 70 КАС України, які б підтверджували протиправність прийняття оскаржуваного припису.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним припису.
Відповідно до статті 71 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з дотриманням вимог ч. 3 статті 2 КАС України, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З урахуванням вимог ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна