10 березня 2016 р. Справа № 821/3653/15-а
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач, ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі відповідач, Державної податкової інспекції у м. Херсоні) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.11.2015р. № 0005741703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 11 226,26 грн., в тому числі за основним платежем 8 981,01 грн. та за штрафними санкціями 2 245,25 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 - задоволено повністю.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 13.11.2015 р. № 0005741703, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються ними за результатами річного декларування у розмірі 11226,26 грн.
В апеляційній скарзі, ДПІ у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 січня 2008 року між ОСОБА_1 (на момент укладення договору ОСОБА_1.) та відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" укладено договір про надання споживчого кредиту № 014/29/1150 (далі - Договір) терміном на 84 місяці. Сума кредиту складала - 24 300,00 дол. США.
Позивачем на виконання договірних зобов'язань сплачено ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" суму коштів у розмірі - 24 300,00 дол. США.
13 березня 2014 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" анульовано ОСОБА_1 заборгованість за пенею у розмірі 59 873,43 грн., яка виникла внаслідок порушення умов щодо вчасного внесення щомісячних платежів.
Також судом першої інстанції встановлено, що 05.10.2015 р. державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу анульованого кредитом платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.
За результатами перевірки складено акт № 691/21-03-17-03/3093412569, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015р. № 0005741703 про збільшення суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 11 226,26 грн., в тому числі за основним платежем на 8 981,01 грн. та за штрафними санкціями на 2 245,25 грн.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ про збільшення майнового стану чи приросту активів позивача розмірі, визначеному податковим органом, є безпідставними, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, судом не допущено помилкового застосування норм матеріального права, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
За приписами пункту 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст.164 ПК України).
Згідно із підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Додаткові блага у розумінні податкового законодавства відносяться до доходів загалом, зокрема, ними є матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Споживчий кредит - це кредит, що надається споживачеві на придбання продукції для особистих потреб, які безпосередньо не пов'язані з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Отримання кредиту передбачає обов'язок позичальника повернути у встановлені кредитним договором строки основну суму боргу (суму, яка була отримана від банку), а також сплатити проценти за користування кредитом. Крім цього, умовами кредитного договору часто передбачається необхідність здійснення позичальником інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, як на користь банку (комісії за відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов'язано з бажанням позичальника отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо), так і на користь третіх осіб (страхові платежі, платежі за послуги нотаріусів, інших осіб, біржові збори тощо).
Із аналізу наведених вище правових норм слідує, що "додаткове благо" включає тільки основну суму боргу, а проценти та інші платежі відносяться до вигоди виключно кредитодавця - АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач "додаткове благо" позивача визначив виходячи не з основного боргу кредиту (24 300 дол. США), а з урахуванням доходу АТ "Райффайзен Банк Аваль" у вигляді різних видів процентів інших платежів та штрафних санкцій нарахованих за Договором від 25.01.2008 р., який не можна вважати доходом позивача в разі анулювання заборгованості по пені.
Таким чином, оскільки податковим органом не визначено у акті перевірки отримання за 2014 рік "додаткового блага" саме ОСОБА_1, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримана позивачем сума 59 873,43 грн. не може вважатися складовою основної суми боргу (кредиту), отриманого позивачем (24 300,00 дол. США).
Отже, висновки ДПІ про збільшення майнового стану чи приросту активів позивача у тому розмірі, що визначений у акті перевірки, є безпідставними.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 р. у справі № К/800/7119/15.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на помилковому розумінні норм права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області (Код ЄДРПОУ 39473382) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 535 ( п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: