10 березня 2016 року м. Львів Справа № 876/12427/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А. І.,
суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,
з участю секретаря - Андрушківа І. Я.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2015 року по справі № 346/1955/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,
23 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовував посиланням на норми статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2015 року, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку, позовні вимоги за період з 01 січня 2014 року по 22 жовтня 2014 року відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії як інваліду ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 23 жовтня 2014 року із врахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції не врахував, що нарахування та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, проведено правомірно, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В судовому засіданні позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки позивач звернувся до суду 23 квітня 2015 року та не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції правильно залишив без розгляду позовні вимоги за період з 01 січня 2014 року по 22 жовтня 2014 року.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є інвалідом II групи та належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області здійснено нарахування і виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам IІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини 2 статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Необхідно зазначити, що з 01 січня 2014 року Закон України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не встановлював будь-яких змін чи обмежень у застосуванні положень статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не визначав іншого порядку і розміру виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Натомість, зміни щодо застосування статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, внесено до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» згідно із Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII, який набрав чинності з 03 серпня 2014 року.
Крім цього, Законом України від 28 грудня 2014 року N 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набрав чинності з 01 січня 2015 року, згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року N 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік», внесено зміни до Бюджетного кодексу України, якими установлено, що норми і положення статей 50, 54 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, нарахування та виплата у 2014 році державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні були здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» лише до 02 серпня 2014 року, а починаючи з 03 серпня 2014 року - в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з 23 жовтня 2014 року відповідач правомірно виплачував позивачу державну пенсію і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області задовольнити.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2015 року по справі № 346/1955/15-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А. І. Рибачук
Судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський
Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2016 року.