Справа № 686/11671/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
09 березня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови,
Позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Позивач в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є громадянином іншої держави - Республіка Молдова, проживає за адресою АДРЕСА_1.
Постановою начальника Хмельницької митниці ДФС 02 червня 2015 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.481 Митного кодексу України за перевищення встановленого ст.380 МК України строку тимчасового ввезення транспортного засобу VW PASSAT кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, до органу доходів і зборів більше ніж на 10 діб.
Відповідно до вказаної постанови листом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.03.2015 року № 2928/10/22-01-07-07 було повідомлено Хмельницьку митницю ДФС про затримання в ході оперативних заходів зазначеного автомобіля, що перебуває на території України з порушенням митних правил.
В результаті проведеної перевірки Митницею було встановлено, що вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України громадянином Республіки Молдови ОСОБА_2 25 січня 2014 року через пункт пропуску "Могилів - Подільський - Отач" митного поста "Дністер" Вінницької митниці Міндоходів в режимі тимчасового ввезення на строк один рік, що не заперечується самим позивачем у судовому засіданні в суді першої інстанції.
Правопорушення зафіксоване в протоколі про порушення митних правил №0012/40000/15 від 16.03.2015 року, екземпляр якого позивач отримав, про що розписався. Від пояснень відмовився в порядкуст.63 Конституції України.
Згідно листа Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.03.2015 року № 2928/10/22-01-07-07 було повідомлено Хмельницьку митницю ДФС, що працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області в ході проведення оперативних заходів було встановлено та затримано автомобіль VW PASSAT кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебуває на території України з порушенням митних правил.
Також судом встановлено, що розгляд протоколу Хмельницькою митницею неодноразово відкладався за заявами позивача та його захисника, матеріали для ознайомлення надавались у встановленому порядку. Права та обов'язки, передбачені ст.498 Митного кодексу України, в тому числі право користуватись послугами перекладача, ОСОБА_2 були роз'яснені при складанні протоколу про порушення митних правил, копію якого останній отримав, проте відмовився від підпису у ньому, що засвідчили свідки.
Не погодившись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Хмельницькою митницею ДФС правомірно та з дотриманням норм чинного законодавства України прийнято оскаржувану постанову. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 458 Митного Кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що закон розглядає протиправну дію (бездіяльність), вчинену певною особою, що призвела до порушення митних правил лише в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 481 МК України, відповідальність настає за перевищення встановленого ст. 380 МК України строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб.
Частиною 1 статті 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Згідност.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_2 21 листопада 2014 року вперше був притягнутий Львівською митницею до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.481 МК України, за перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України.
А тому, зважаючи на викладене суд вважає, що громадянин ОСОБА_2 не завершив режим тимчасового ввезення зазначеного автомобіля в строк до 25 січня 2015 року тому перевищив строк тимчасового ввезення згаданого автомобіля на митну територію України більш ніж на 10 діб, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч.3 ст.481 МК України.
Твердження позивача та його представника щодо неможливості вивезення автомобіля за станом здоров'я, що призвело до порушення митних правил не знайшло свого підтвердження, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів щодо погіршення свого стану здоров'я.
Крім цього, суд вважає, що позивачем та його представником не доведено порушення його прав та законних інтересів як громадянина іншої держави, оскільки спростовується наявністю договору про правову допомогу на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення, ознайомлення позивача з матеріалами справи і правами, визначенимист.498 Митного кодексу України, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те. що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Білоус О.В. Курко О. П.