ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань закриття провадження у справі
10 березня 2016 року № 813/2545/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Присташ І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові клопотання представника відповідача та третьої особи про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр (надалі ТзОВ НВЦ) «Євроінвестсервіс» до Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації, з участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,-
ТзОВ НВЦ «Євроінвестсервіс» звернулося в суд з позовом до Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення щодо розірвання договору №1 про надання послуг по підготовці матеріалів для обласного конкурсного комітету від 10.12.2013 року, оформлене листом від 20.02.2015 року «Щодо припинення дії договору».
Представником відповідача та третьої особи було подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Дане клопотання вмотивовано тим, що договір, який було розірвано, є господарським, а не адміністративним.
Позивач заперечує проти закриття провадження у справі та вважає, що згаданий договір є адміністративним з огляду на таке. Даний договір укладається в обов'язковому порядку у відповідності до вимог ч.11 ст.44 Закону України «Про автомобільний транспорт», а відтак на даний договір не поширюється принцип свободи договору притаманний суб'єктам приватного права. Також, позивач у результаті укладення договору набув ряд повноважень у сфері організації, забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань обласного конкурсного комітету з визначення перевізників на автобусних маршрутах загального користування, залучався до участі у адміністративних справах у якості співвідповідача. Крім того, на думку позивача даний договір був укладений уповноваженим суб'єктом владних повноважень в рамках безпосередньої реалізації державної політики у сфері автомобільного транспорту. Звертає увагу суду і на те, що в ухвалі суду апеляційної інстанції у цій справі від 18.08.2015 року зазначено, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.
Розглядаючи клопотання про закриття провадження, суд врахувавши обставини справи виходив з наступного.
Позивачем оскаржується рішення відповідача, оформлене листом від 20.02.2015 року «Щодо припинення дії договору», яке, як зазначено у цьому листі, обґрунтоване п.7.3 договору про надання послуг по підготовці матеріалів для обласного конкурсного комітету №1 від 10.12.2013 року.
Дана обставина вказує на те, що відповідач, припиняючи дію договору, керувався не нормами чинного законодавства, а умовами договору, який укладено між ним та позивачем.
Відтак, з метою визначення юрисдикції даної справи, суд вважає за необхідне дослідити правову природу договору.
У відповідності до вимог п.14 ч.1 ст.3 КАС України, адміністративним договором вважається дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Як вбачається зі змісту наведеної норми, законодавцем визначено ознаку адміністративного договору - зміст такого договору мають складати права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень.
Проаналізувавши зміст даного договору можна прийти до висновку, що такий є нічим іншим як договором про надання послуг по підготовці матеріалів для обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Крім того, зміст розділу 2 згаданого договору вказує на те, що права та обов'язки сторін цього договору не випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень.
При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що на даний договір не поширюється принцип свободи договору так як обов'язок його укладення передбачений законодавством, оскільки така ознака адміністративного договору не передбачена положеннями п.14 ч.1 ст.3 КАС України. Більше того, зазначена ознака не може бути визначальною для розмежування публічних чи приватних договорів, оскільки ЦК України теж містить певні норми, які є обов'язковими для суб'єктів тих чи інших договорів (для прикладу обов'язковість дотримання форм певних договорів тощо).
Не може вважатись достатньо обґрунтованим посилання позивача у своїх запереченнях на згадане клопотання, на набуття ряду повноважень у зв'язку з укладенням договору, оскільки такі, як видно це зі змісту договору, не випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень.
З наведених міркувань, суд не може покласти в основу мотивів даної ухвали посилання позивача на те, що даний договір був укладений уповноваженим суб'єктом владних повноважень в рамках безпосередньої реалізації державної політики у сфері автомобільного транспорту.
З приводу ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду у цій справі від 18.08.2015 року, слід зазначити таке. Як вбачається зі змісту згаданої ухвали судом апеляційної інстанції не досліджувались обставини правової природи договору, що в силу положень ст.72 КАС України, дозволяє суду першої інстанції дослідити ці обставини та надати їм оцінку.
Наведені обставини дозволяють суду прийти до висновку, що договір про надання послуг по підготовці матеріалів для обласного конкурсного комітету №1 від 10.12.2013 року не може вважатись адміністративним договором, а є господарським.
У відповідності до положень ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частиною 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Враховуючи те, що спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, розглядаються в іншому (господарському) порядку, а в даному випадку має місце саме такий спір, у адміністративного суду відсутні процесуальні повноваження на здійснення провадження у цій справі.
Як передбачено п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі та, в силу положень ч.2 ст.157 КАС України, роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 121, 157, 158, 160, 165, 167 КАС України, суд, -
1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр «Євроінвестсервіс» до Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
2. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.Я.Мартинюк