Справа: № 759/14967/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Миколаєць І. Ю. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
10 березня 2016 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Київський санітарно-технічний завод» про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2015 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 на пільгових умовах по списку № 2 від 28.05.2015 року неправомірною та зобов'язати призначити останньому пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 починаючи з 01.06.2015 року.
Позов мотивований правом позивача на нарахування йому пенсії на пільгових умовах у відповідності до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», враховуючи наявність стажу майже 10 років що надає право на таке нарахування.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2015 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише позивачем, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог апелянта.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що пільговий стаж роботи за списком № 2 до набрання чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 становить 9 років і 5 місяців та на даний момент позивачу виповнилося 55 років, що є недостатнім віком для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах на сьогоднішній день.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з трудової книжки позивача та довідки від 08.05.2015 року № 49-КЗ-05 виданої ПАТ «Київський санітарно-технічний завод», ОСОБА_2 з 02.08.1982 року по 17.08.2012 року працював на посаді електрозварника по 4 розряду.
29.04.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій і показників відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, відповіддю від 28.05.2015 року №947/8-П позивачу було відмовлено у призначенні такої пенсії з посиланням на відсутність наказів по підприємству про результати проведення атестації робочих місць та відсутність необхідного спеціального стажу роботи за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» та п. б. ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від останнього місця роботи мають: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше ніж 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: період роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний трудовий стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, в організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу на час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства раці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 передбачено, що при визначенні прав на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.
В період роботи позивача, посада електрогазозварника (електрозварника) відносилася до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого відповідно: постановою Ради Міністрів СССР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Кабінету Міністрів СССР від 26 січня 1991 року № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.
З листа Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 28.05.2015 року № 947/8-п вбачається, що згідно наказів наданих ПАТ «Київський санітарно-технічний завод» № 26-а від 26.12.1999 року та № 30-к від 19.07.2005 року «Про проведення атестації робочих місць, професій з особливо шкідливими і важкими умовами праці, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, за списком № 2» посада електрозварник ручного зварювання не атестована.
Відтак, пільговий стаж роботи за списком № 2 до набрання чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 становить 9 років і 5 місяців.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно п. 4 Порядку та підп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, від 25 листопада 2014 року (справи № № 21-183а13, 21-519а14) та від 14 квітня 2015 року (справа № 21-383а15).
Виходячи із системного аналізу вищевказаних нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що зазначені акти законодавства містять обмеження які перешкоджають здійснити зарахування періоду роботи позивача без атестації робочих місць до пільгового трудового стажу за списком № 2, який дає право на призначення пільгової пенсії.
Враховуючи вищевикладене, правильним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для призначення пенсії позивачу відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Київський санітарно-технічний завод» про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 10.03.2016 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.