Єдиний унікальний номер 728/2659/15-ц
Номер провадження 2/728/9/16
10 березня 2016 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Пархоменка П.І.
за участі:
секретаря - Горбач Н.Д.
представника позивача - адвоката ОСОБА_1
відповідач та третя особа - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог н предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 ЖЕК» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
23 листопада 2015 року ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач) з вимогою про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є наймачем квартири за адресою вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_1, у вказаній квартирі зареєстрований позивач та ОСОБА_3, який не проживає в ній з 2000 року. Крім того, 11 червня 2015 року ОСОБА_5 міська рада Чернігівської області видала відповідачу ордер на квартиру за адресою вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_2. Тому, відповідач вибув до іншого населеного пункту та в інше жиле приміщення, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК).
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до копії ордеру на службове жиле приміщення № 83 (а.с.3), який виданий на ім'я ОСОБА_3, в житлове приміщення за адресою вулиця Леніна, б. 79АДРЕСА_3 вселилися ОСОБА_3 - голова сім'ї, ОСОБА_6 - дружина, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_7 -син.
Ордером на жиле приміщення від 11 червня 2015 року № 000947 (а.с.4) підтверджується, що ОСОБА_7 разом із сім'єю з трьох чоловік отримав жиле приміщення за адресою вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_2, разом з ним в ордері зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Довідками від 27 жовтня 2015 року № 207 та № 209 (а.с.5) підтверджується, що ОСОБА_7 зареєстрований за адресою вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 за адресою вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_1, разом з позивачем зареєстрований відповідач ОСОБА_3
Також, довідкою Бахмацького РС УДМС України в Чернігівській області від 10 грудня 2015 року № 1653 (а.с.20) підтверджується, що відповідач зареєстрований за адресою вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 міської ради Чернігівської області від 29 грудня 2015 року № 03-08/2145 (а.с.26) та рішенням від 12 червня 2001 року (а.с.27) підтверджується перейменування вулиць з Леніна на Батуринська в м. Бахмач.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її сином, а відповідач колишнім чоловіком. В квартиру за адресою вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_1 вселялися відповідач, вона та позивач. Проте, приблизно з 2000-2002 років відповідач у вказаній квартирі не проживає, він створив іншу сім'ю і переїхав до м. Київ, а позивач залишився проживати в квартирі і на даний час.
З встановленого випливають наступні висновки.
Статтею 8 Європейської конвенції з прав людини (далі Конвенція) гарантовано кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві» (рішення від 18 грудня 2008 р. у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, пункт 47).
При цьому, втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення від 13 травня 2008 р. у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» (McCann v. the United Kingdom), заява № 19009/04, пункт 50).
Так, в даній конкретній ситуації визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого житла, яке в свою чергу не є абсолютним.
При цьому, можливість такого втручання передбачена національним законом. Зокрема, відповідно до частини другої статті 107 Житлового кодексу України (далі ЖК) у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Крім того, пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 (з відповідними змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК» судам роз'яснено, що відповідно до статті 107 ЖК наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Згідно із статтями 10, 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, в підтвердження своїх вимог позивачем наданий ордер на жиле приміщення від 11 червня 2015 року № 000947 (а.с.4), який підтверджує право на проживання відповідача в іншому житловому приміщенні; крім того, позивач підтвердив своє проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 в листі надісланому на адресу суду (а.с.31); вказані обставини в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_8
Такі докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вибуття відповідача на інше постійне місце проживання.
В свою чергу, відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували причини його відсутності в спірному житловому приміщенні та спростовували позовні вимоги взагалі.
Окрім іншого, виходячи з конкретних обставин справи втручання у право відповідача здійснюється з метою захисту прав і свобод позивача (його права на житло, вільне користуванням житловим приміщенням і реалізації права на отримання субсидії, про що ним зазначено в позовній заяві), що підпадає під виняток, передбачений пунктом 2 статті 8 Конвенції і підтверджує наявність вимоги щодо «законної мети».
Оскільки втручання у право відповідача на повагу до його житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві», тобто воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою, суд при співставленні «балансу інтересів» враховує, що відповідач має у користуванні інше житло і постійно проживає в ньому, не є власником житла в якому проживає позивач, а тому визнання відповідача втратившим право на користування жилим приміщенням не буде свідчити про втрату ним житла взагалі і в свою чергу буде захищати права іншого користувача такого приміщення (позивача), і це в сукупності з наведеним вище є свідченням того, що «втручання у право відповідача» є співрозмірним із переслідуваною законною метою, а відповідно є «необхідним у демократичному суспільстві».
Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, при цьому, суд позбавлений можливості визначити точний день вибуття відповідача із житлового приміщення, що є підставою для часткового задоволення позову.
Відповідно до статті 88 ЦПК підлягають стягненню з відповідача судові витрати понесені позивачем і документально підтвердженні.
Згідно із квитанцією від 28 жовтня 2015 року(а.с.1) позивачем було сплачено 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, статтями 3,4, 10, 60, 213 - 215, 224-227 Цивільно процесуального кодексу України, статтею 107 Житлового кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог н предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 ЖЕК» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою: вулиця Батуринська, б. 79АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) в повернення судового збору.
Відповідачу, який не з'явився в судове засідання, направити рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно процесуальним кодексом України до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільно процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області ОСОБА_9