Справа № 740/3387/15 Провадження № 22-ц/795/331/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Діденко О. П. Доповідач - Шевченко В. М.
29 лютого 2016 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОСОБА_1,
суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3
при секретарі:ОСОБА_4,
за участю:представника ТОВ «Вікі-Транс» - ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікі-Транс», ОСОБА_5, ОСОБА_9 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів за невиконання зобов'язання, третя особа на стороні позивача - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,-
ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду Чернігівської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2015 року.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 22 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, третя особа на стороні позивача - ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Вікі-Транс», ОСОБА_5, ОСОБА_9 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів за невиконання зобов'язання відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
На думку ОСОБА_8, оскільки чіткого визначення форми договору роздрібної купівлі-продажу норми ЦК України не містять, тому договір, укладений між сторонами, є дійсним, а сам договір не визнавався недійсним ні до початку, ні під час розгляду даної справи в суді.
ОСОБА_8 зазначає, що порушення норм процесуального права судом першої інстанції знаходить своє підтвердження в ігноруванні та не зверненні уваги на його письмове клопотання від 10 вересня 2015 року про визнання обов'язкової явки в судове засідання представника третьої особи ПАТ КБ «ПриватБанк», для особистих пояснень з приводу предмету спору і зокрема з»сування переказу ним коштів в сумі 367000 грн., чим позбавили його можливості доступу до правосуддя та скористатися судовим захистом.
ТОВ «Вікі-Транс» та ОСОБА_5 надали апеляційному суду Чернігівської області письмові заперечення, вважають, що апеляційна скарга повинна бути відхилена, а рішення суду першої інстанції залишеним без змін.
Зазначають, що згідно п.п. 1.2.1 п.1.1 р.1, п.2.1 р.2 ксерокопії Договору купівлі-продажу №0396856 від 10 липня 2015 року його сторонами є: продавець ТОВ «Вікі-Транс» в особі ОСОБА_5 та ОСОБА_9, а покупцем є ОСОБА_8, та зі змісту якого вбачається обов'язок продавця кур'єрскою службою доставки «Вікі-Делівері» доставити та передати у власність покупця мотоцикл спортивного класу - Zongshen-3A (білий) вартістю 36700 грн. протягом чотирнадцяти днів з дня здійснення передплати у розмірі повної його вартості, а в пунктах 8.1 та 8.3 зазначено, що договір укладений у двох примірниках, і після його підписання сторонами всі попередні переговори за ним, листування протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають силу.
Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видом діяльності ТОВ «Вікі-Транс» є: 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду), 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 63.91 діяльність інформаційних агентств, 74.30 надання послуг перекладу, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів. Про те, що Товариство займається будь-якого роду торгівлею в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не зазначено.
Відповідно до цієї ж копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновниками (учасниками) юридичної особи є: ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 Керівником Товарситва та єдиною особою, яка має право представляти інтереси ТОВ «Вікі-Транс» та підписувати договори від імені Товариства є ОСОБА_5 Всупереч цьому, у наданій ОСОБА_8 ксерокопії Договору №0396856 від 10 липня 2015 року, від імені ТОВ «Вікі-Транс» діє також ОСОБА_9, яка зазначена в документі як директор ТОВ «Вікі-Транс», та яка ніколи не мала права підпису на укладення від імені Товариства жодних документів та правочинів.
Також в своїх запереченнях ТОВ «Вікі-Транс» та ОСОБА_5 зазначають, що в рахунку-фактурі №0065009062 від 10 липня 2015 року в якості головного бухгалтера зазначена ОСОБА_11, яка не має жодного відношення до Товариства.
Належно повідомлений про час та місце судового засідання позивач ОСОБА_8 до апеляційного суду не з»явився, надавши письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
Судова повістка про виклик до суду відповідно до правил ст.74 ЦПК України надіслана ОСОБА_9, за адресою її місця реєстрації, окрім того було вирішено про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак за повідомленням місцевого суду остання відсутня за відомою суду адресою.
Зазначені обставини, відповідно до положень ч.2ст.305 ЦПК України не перешкоджають розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
На підтвердження своїх вимог про розірвання Договору купівлі- продажу№0396856 від 10 липня 2015 року з ТО»³кі-Транс» в особі ОСОБА_5, ОСОБА_9 як продавцями, та ним ОСОБА_8 як покупцем, і стягнення коштів з відповідачів на загальну суму 49367 грн.43 коп., в солідарному порядку за невиконання грошового зобов»язання, позивачем надано ксерокопію договору купівлі - продажу та ксерокопію другого аркуша цього ж договору роздруковану ним на кольоровому принтері, а також ксерокопії рахунку-фактури від 10.07.2015 року №0065009062 (ас.10-11,176,12,77).
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» укладення договору на відстані відбувається за допомогою засобів дистанційного зв»язку, телекомунікаційних мереж, поштового зв»язку, телебачення інформаційних мереж, зокрема Інтернет( статті 1,13 цього Закону).
Договір купівлі-продажу буде вважатися укладеним, коли сторони в належній формі досягнуть згоди з усіх істотних його умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України) та коли пропозиція укласти договір буде прийнята другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Згідно з частиною 1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття пропозиції.
Виходячи із змісту ч.2 ст.642 ЦК України волевиявлення щодо прийняття пропозиції укласти договір передбачає можливість здійснення особою яка одержала пропозицію, дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору(відвантаження товару, сплата грошей та інші дії).
Враховуючи зміст позовних вимог ОСОБА_8, обставини яким вони обґрунтовувалися, суд першої інстанції враховуючи правову кваліфікацію спору, обгрунтовано зазначив, що при здійсненні продажу товарів через мережу Інтернет, такий продаж як правило є договором роздрібної торгівлею, такі договори купівлі-продажу є публічними ( ст. ст.633,698 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Про факт придбання, замовлення товарів (послуг) у звичайний спосіб, засобом доказування є розрахунковий документ - квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон та ін.. (п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду судами цивільних справ за поновами про захист прав споживачів» роз'яснено, що вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанцію, касовий чек або інший письмовий документ. Втрата зазначених документів, недодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків.
Рахунок-фактура - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар.
Виходячи з вищенаведеного, тягар доказування факту укладення договору на відстані, придбання, замовлення товару через мережу Інтернет покладається на споживача.
За ст.65 ЦПК України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
Суд першої інстанції досліджував надані ОСОБА_8 докази на які він посилається як на факт укладення договору купівлі - продажу на відстані; враховуючи положення ч.1.2ст.58 ЦПК України, щодо належності доказів, Закон України »Про електронні документи та електронний документообіг» та положення ст.179 ЦПК України щодо предмету доказування під час судового розгляду, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що наданими останнім доказами не доведено, що відправником зазначеного договору купівлі - продажу№0396856 від 10 липня 2015 року та додатку до нього рахунок - фактура №0065009062 є відповідачі, а саме: ТОВ "Вікі-Транс", чи ОСОБА_5, чи ОСОБА_9
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зазначені у ксерокопії договору купівлі - продажу та у ксерокопії рахунку - фактури які надані позивачем, розрахункові та картковий рахунки не належать ТОВ «Вікі-Транс» та ОСОБА_5,відтиск печатки який міститься на ксерокопії договору купівлі - продажу та зразки підписів і відбитка печатки завізовано печаткою Дозвільної системи УМВС України в Запорізькій області візуально абсолютно відрізняються, як і не мають нічого спільного зразки власноручного підпису ОСОБА_5, з підписом проставленим від його імені.(ас.165,167-168).
Окрім того у наданій позивачем копії договору купівлі - продажу №0396856 від 10 липня 2015 року за яким постачальником є ТО»³кі-Транс» продавцем є ОСОБА_9, в копії рахунок - фактура додаток до договору №0065009062 від 10 липня 2015 року, директором є ОСОБА_9, хоча як встановлено матеріалами справи, остання ніколи не мала жодного відношення до ТОВ «Вікі-Транс», не була посадовою особою зазначеного товариства, єдиною особою, яка має право представляти інтереси товариства та підписувати договори від імені товариства є ОСОБА_5В.(ас.147- 161, 237-242).
Із ксерокопії Договору купівлі- продажу №0396856 від 10.07.2015 року та ксерокопії рахунку - фактури №0065009062 від 10.07.2015 року всупереч ч.1ст.7,ч.ч.1,2ст10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не вбачається, як електронної адреси відправника, так і електронної адреси отримувача, хоча законодавчо передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа із обов»язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.
Відповідно до наданої ОСОБА_8 квитанції Ніжинського відділення Чернігівського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» від 10.07.2015 року на картковий рахунок №4731217108960012 переказано готівку в сумі 36700,00 грн. де платником є ОСОБА_9 і вона ж є отримувачем зазначеної суми (а.с.72).
Як зазначив в засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ "Пртватбанк", відповідно до заяви на переказ готівки за зазначеною банківською квитанцією, ініціатором(платником) переказу коштів в сумі 36700 грн., є ОСОБА_9 як і отримувачем даного переказу, метою якого є поповнення платіжної картки останньої. Відповідальність за правильність заповнення платіжного документа законом покладається на платника грошових коштів, який здійснює відповідну операцію, правильність заповнення банком(філією) реквізитів касового документа клієнт засвідчує своїм підписом.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні фактичні дані, які свідчили б про укладення між сторонами договору купівлі - продажу на який посилається ОСОБА_8, та взяття на себе сторонами зобов»язань і виникнення між ними в силу ст.509 ЦК України цивільного правовідношення.
Суд першої інстанції у відповідності із правилами ст.212 ЦПК України оцінив наявні в матеріалах справи докази, і враховуючи правила ч.3 зазначеної статті, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність письмових документів, що підтверджують факт укладення ОСОБА_8 договору на відстані з відповідачами, та замовлення у них товару - мотоцикла спортивного класу -Zohgshen ZS250GS-3A(білий), позивачем не доведено що наданий ним договір купівлі - продажу та рахунок - фактура від 10 липня 2015 року надійшли саме від відповідачів, та що ним були вчинені дії відповідно до вказаних в договорі умов.
Враховуючи, що розірвати можна лише такий договір, який укладений у належній формі, а відсутні докази що позивач вступав в договірні відносини з ТО»³кі-Транс», ОСОБА_9, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8
Доводи апеляційної скарги на правильність оскаржуваного рішення не впливають, оскільки позивач у відповідності до ч.ч.1,3ст.10,ч.1ст.60 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів( в т.ч. розрахункового документа), на підтвердження укладення ним договору на відстані, замовлення товару через мережу Інтернет.
Сам факт знаходженням у ОСОБА_8, квитанції Ніжинського відділення Чернігівського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» від 10.07.2015 року, за яким платник ОСОБА_9 переказала на свій картковий рахунок 36700 грн ., враховуючи обраний позивачем цивільно - правовий спосіб захисту та встановлений нормами цивільного судочинства порядок розгляду цивільних справ, не підтверджує наявності факту, що сторони є учасниками зобов»язальних правовідносин.
Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм процесуального та матеріального права, постановлене рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити і рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - відхилити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: