Справа №751/94/16-ц
Провадження №2/751/190/16
Рішення
Іменем України
03 березня 2016 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Гармаш-Лящинська М. В.
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Банк «Демарк» про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Чернігівбуд», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, -
17.12.2015 року (згідно поштового конверта) ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом до ПАТ «Банк «Демарк» про стягнення 3 629 520 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.02.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Чернігівбуд» був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким останній уступив новому кредитору право вимоги за договором № 03-2010/1 від 27.08.2010 року про організацію спорудження об»єкту будівництва, укладеного між ПАТ «Чернігівбуд» та ПАТ «Банк Демарк», щодо грошової суми, розмір якої становить 3 629 520 грн. Вказує, що 26.02.2015 року направив ПАТ «Банк Демарк» повідомлення про відступлення права вимоги за основним договором, оскільки всі права вимоги за основним договором перейшли до позивача. Зазначає, що при зверненні до відповідача з заявою про виплату грошових коштів, отримав негативну відповідь про неможливість повернення належних йому коштів через скрутне становище банку, який знаходиться в стані ліквідації. Як вбачається з Правил фонду фінансування будівництва: управитель створює оперативний резервний фонд в розмірі 10% від суми залучених коштів, які не включаються до ліквідаційної маси управителя. За таких обставин та посилаючись на норми цивільного законодавства, просить стягнути з відповідача належні йому грошові кошти.
03.02.2016 року (згідно поштового конверта) ПАТ «Банк «Демарк» звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ПАТ «Чернігівбуд», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, про визнання вищезгаданого договору про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ «Чернігівбуд» та ОСОБА_1 від 23.02.2015 року - недійсним, оскільки даний договір суперечить закону та інтересам держави, спрямований на уникнення відповідальності за своїми грошовими забов»язаннями перед державою та іншими кредиторами.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові, а в задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити.
У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом ПАТ «Банк «Демарк» просила відмовити в задоволенні первісного позову, зустрічний позов підтримала у повному обсязі, додавши письмові заперечення по справі (а.с. 66)
Представник відповідача за зустрічним позовом ПАТ «Чернігівбуд» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с.84). До суду надійшли письмові заперечення з додатками, згідно яких просить первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного - відмовити. (а.с. 92-95).
Представники третіх осіб за зустрічним позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ЦВ ДВС ЧМУЮ в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином (а.с.81-83). До суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, згідно яких в задоволенні первісного позову просять вімовити, а зустрічний - задовольнити. (а.с. 87-91)
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та представника ПАТ «Банк Демарк», дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні первісної та зустрічної позовних заяв необхідно відмовити з наступник підстав.
Судом встановлено, що 27.08.2010 між ПАТ «Банк «Демарк» («Управитель») та ВАТ «Чернігівбуд» («Забудовник») було укладено договір № 08-2010/1 про організацію спорудження об'єкту будівництва (а.с.4-6), предметом якого є взаємодія сторін при організації спорудження об'єкта будівництва за рахунок коштів, отриманих Управителем в управління від Довірителя з подальшою передачею об'єктів інвестування (квартир) у власність Довірителя в порядку і на умовах, передбачених цим Договором та Правилами ФФБ. Об'єкт будівництва розташований на земельній ділянці площею 0,4439 га в кварталі вулиць Зелена, Горького, Київська, Мстиславська в м. Чернігові, яка рішенням 51 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 24.06.2010 надана КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради в постійне користування для будівництва багатоповерхових житлових будинків та з яким Забудовник уклав договір № 01/21-09 від 29.09.2009 про співробітництво з правом використання зазначеної земельної ділянки під спорудження Об'єкта будівництва. На підставі цього Договору Забудовник по замовленню Управителя зобов'язується організувати спорудження Об'єкта будівництва, своєчасно ввести його в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування та передати Об'єкти інвестування Довірителям (оформити їх право власності на Об'єкти інвестування) у встановлені в цьому Договорі строки та на умовах передбачених Правилами ФФБ, а Управитель зобов'язується за винагороду, яка сплачується Забудовником, здійснити перерахування коштів на фінансування спорудження Об'єкта будівництва.
Крім того, встановлено, що 23.02.2015 між ПАТ «Чернігівбуд», яке є правонаступником ВАТ «Чернігівбуд», («Первісний кредитор») та ОСОБА_1 («Новий кредитор») було укладено договір про відступлення права вимоги (а.с.3), відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із вищезгаданим Договором «Про організацію спорудження об'єкту будівництва» № 08-2010/1 від 27.08.2010, укладеного між первісним кредитором та ПАТ «Банк «Демарк». Право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 3 629 520 грн.
Разом з тим, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 № 4452-VI (надалі також Закон № 4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Відповідно до ст. 45 Закону N 4452-VI Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.01.2015 № 66 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Демарк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 30.01-2015 ,№ 18 "Про початок процедури ліквідації Банку "Демарк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Демарк" (далі - Банк "Демарк") з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку "Демарк" ОСОБА_4 строком на 1 рік з 30.01.2015 по 29.01.2016 включно.
Керуючись частиною третьою статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 16 квітня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_3 акціонерного товариства "Банк "Демарк" (протокол №088/15).
Судом встановлено, що 26 лютого 2015 року ОСОБА_1 звертався до Банк "Демарк" з приводу включення його до Реєстру акцептованих вимог кредиторів щодо відступленого йому права вимоги (а.с.96).
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі -Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 29 грудня 2015 р. № 247 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Банк «Демарк» до 29 січня 2017 включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення делеговано всі повноваження ліквідатора Банк «Демарк», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону, ОСОБА_4 до 29 січня 2017 включно.
Таким чином, правовідносини між Банком та Забудовником в межах виконання вказаного вище Договору спорудження регулюються спеціальним Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» № 978-IV від 19.06.2003 (надалі Закон № 978-IV від 19.06.2003).
Відповідно до ст. 23 Закону № 978-IV в разі ліквідації управителя ФФБ кошти на рахунку ФФБ не включаються до ліквідаційної маси управителя ФФБ і спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до управителя ФФБ згідно з Правилами ФФБ.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 50 Закону № 4452-VI іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю.
Також, згідно п. 4.18 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012, Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, у тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до Законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
При цьому у разі ліквідації банку - управителя фонду фінансування будівництва кошти на рахунку такого фонду фінансування будівництва спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів. Банк, що ліквідується, включає такі вимоги до сьомої черги вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом та цим Положенням.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що фактично в силу Закону відбулося припинення первісного зобов'язання Банку "Демарк" («Управителя») з виплати коштів відповідно до умов вищезгаданого договору № 08-2010/1 про організацію спорудження об'єкту будівництва та виникло зобов'язання по виплаті коштів на умовах і в порядку, встановлених законами № 978-IV та № 4452-VI в зв'язку з проведенням процедури припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Суд також звертає увагу, на те, що зазначені правовідносини за своєю правовою природою є подібними правовідносинам, врегульованим статтями 598, 604, 607, 609 ЦК України (припинення первісного зобов'язання в силу Закону в зв'язку з проведення процедури ліквідації банку та неможливості його виконання відповідно до первісних умов договору).
Більш того, на думку суду, постановлення судом рішення про стягнення з Банку "Демарк" спірних грошових коштів за вищезазначеними договорами не лише буде суперечити положенням вищезгаданого спеціального Закону, а фактично потягне за собою порушення порядку задоволення вимог кредиторів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Демарк» про стягнення 3 629 520 грн.
Щодо позовних вимог ПАТ «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 та ПАТ «Чернігівбуд» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, то суд також не знаходить правових підстав для їх задоволення.
Так, судовими рішеннями апеляційного суду Чернігівської області від 25 червня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 грудня 2015 року вже було встановлено відповідність спірного договору вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, і у зв»язку з чим, на підставі ст. 61 ЦПК України, дані обставини не підлягають доказуванню при розгляді інших справ (а.с.94-102).
Крім того, доводів ПАТ «Банк «Демарк» з приводу того, що первісним кредитором передано право вимоги на арештоване майно, суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності арешту на спірних коштах відповідного оперативного резерву.
Більш того, відповідно до ст. 519 ЦК України за недійсність переданої вимоги у забов»язанні перед новим кредитором відповідає первісний кредитор, а не боржник, який в силу ст. 518 ЦК України має право висувати проти вимог нового кредитора у забов»язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора.
Відповідно до ч. 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 3, 11, 60, 88, 209, 213, 215, 217, 218, 292 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Банк «Демарк» про стягнення коштів - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Чернігівбуд» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. Г. Деркач