02.03.2016 року Справа № 904/8977/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів: Широбокової Л.П., Герасименко І.М.,
секретар судового засідання: Однорог О.В.,
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 01.10.2015 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, директор, наказ №9-К від 18.03.2015 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-1" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 року у справі №904/8977/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світеп", м.Новомосковськ, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-1" м. Дніпропетровськ
про стягнення 219 367 грн. 52 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світеп" (надалі - ТОВ "Світеп"), з урахуванням уточнень позовних вимог, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-1" (надалі - ТОВ "СМУ-1") на свою користь 201 290 грн. 03 коп. заборгованості, 18 077 грн. 49 коп. пені, 15 612 грн. 16 коп. 3% річних, 167 418 грн. 99 коп. інфляційних збитків та понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 року у справі №904/8977/15 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено частково; з ТОВ "СМУ-1" на користь ТОВ "Світеп" стягнуто 201 290 грн. 03 коп. основного боргу, 15 612 грн. 16 коп. 3% річних, 167 418 грн. 99 коп. інфляційних втрат та 6 035 грн. 99 коп. судового збору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його частково скасувати, прийняти нове рішення, яким в частині вимог щодо стягнення інфляційних збитків та 3 % річних в позові відмовити.
Позивач просить суд закрити провадження у справі на підставі ст. 306 Цивільного процесуального кодексу України в зв'язку з укладанням між сторонами мирової угоди від 23.02.2016 року.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Між ТОВ "Світеп" (постачальник) та ТОВ "СМУ-1" (покупець) укладений договір поставки матеріалів № 76 від 23.11.2012 року (надалі - договір), за умовами якого постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити покупцю, а покупець - прийняти та оплатити вікна та двері металопластикові двокамерні енергозберігаючі.
Сума договору складає об'єм поставки дверей: 24, 58 м. кв. за ціною 2322 грн./м. кв. - на суму 57 074 грн. 76 коп. в т.ч. ПДВ 20%; 21 м. кв. за ціною 1054 грн. 02 коп./м. кв. на суму 22 134 грн. 42 коп. у т.ч. ПДВ 20%: вікна - 427, 976 м. кв. за ціною 1 054 грн. 02 коп./ м. кв. у т.ч. ПДВ 20%. Сума договору складає 530 304 грн. 60 коп. у т.ч. ПДВ 20% 88 384 грн. (п.1.2 договору).
Умови поставки - доставка на об'єкт (п.2.2 договору)
Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України за фактом поставки (п. 3.1 договору).
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 530 308 грн. 09 коп., що підтверджується видатковими накладними №PH-0000248 від 15.04.2013 року на суму 112 427 грн. 71 коп., №PH-0000379 від 14.05.2013 року на суму 58 590 грн. 34 коп., №PH-0000432 від 31.04.2013 року на суму 57 919 грн. 98 коп.,№PH-0545 від 17.07.2013 року на суму 12 080 грн. 02 коп., №PH-0872 від 31.10.2013 року на суму 43 000 грн. 85 коп., №PH-0879 від 08.11.2013 року на суму 15 009 грн. 06 коп., №PH-0885 від 11.11.2013 року на суму 57 820 грн. 38 коп., №PH-0889 від 12.11.2013 року на суму 57 865 грн. 72 коп., №PH-0895 від 14.11.2013 року на суму 56 366 грн. 88 коп., №PH-0905 від 15.11.2013 року на суму 59 227 грн. 15 коп.
Позивач посилається на часткову оплату відповідачем отриманої продукції, до стягнення ним пред'явлений борг у сумі 201 290 грн. 03 коп.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідачем не подано доказів оплати позивачу заборгованості у заявленому розмірі, тому місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з нього боргу в сумі 201 290 грн. 03 коп.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків за період: грудень 2013 року - вересень 2015 року в сумі 167 418 грн. 99 коп. та 3 % річних за період: з 01.12.2013 року по 30.11.2015 року в сумі 15 612 грн. 16 коп. колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Заперечення апелянта відносно того, що у стягненні 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити, оскільки нарахування останніх не передбачено умовами договору, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки наслідки порушення грошового зобов'язання у вигляді сплати боржником інфляційних збитків та 3% річних встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України та узгодження сторонами їх застосування у договорі не є обов'язковим.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 18 077 грн. 49 коп. за період з 04.03.2015 року по 05.10.2015 року.
За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Оскільки сторонами у договорі застосування наслідків порушення покупцем грошового зобов'язання у вигляді сплати пені не визначено, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Стосовно укладеної сторонами мирової угоди на стадії апеляційного провадження справи слід зазначити наступне.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
В суд першої інстанції сторони із заявою про затвердження мирової угоди не звертались, тому у апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права оскаржуваного рішення.
Закриття ж провадження у справі нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-1" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 року у справі №904/8977/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Герасименко
(Повний текст постанови складено 09.03.2016 року)