ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.02.2016
Справа №910/32450/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФОРВАРДІНГ»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ГРУП»
про стягнення 13 151, 84 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на свою користь суму основного боргу в розмірі 11 906, 40 грн. 3% річних в розмірі 74, 37 грн., індексу інфляції в розмірі 80, 25 грн. та пеню в розмірі 1 090, 82 грн. за неналежне виконання договору транспортного експедирування від 16.02.2015 №0004-02/15-fg.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 1/2, приміщення 2.
Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
На призначені судові засідання 04.02.2016р., 25.02.2016р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив. Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).
Отже, за встановлених обставин справи відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.
Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
16 лютого 2015 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір транспортного експедирування №0004-02/15-fg (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Експедитор (Позивач) зобов'язався за плату і за рахунок Клієнта (Відповідача) надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Відповідача, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
На виконання умов укладеного між сторонами договору та на підставі Заявки на перевезення вантажу, Позивач надав Відповідачу послуги, зазначені в п. 6 Заявки на перевезення та сплатив грошові кошти у відповідності до розділу 3 Договору.
Відповідно до п. 2.1.7. Договору, Позивач має право отримувати від Відповідача відшкодування погоджених з ним додаткових витрат, які виникають у Позивача при виконані Договору.
Пункт 10 Заявки містить перелік можливих витрат, які не входять до основних послуг, в тому числі як можлива витрати зазначений і демередж.
Під час виконання умов Договору, Позивачем було зафіксоване поверхнормативне використання транспортного засобу (контейнерів ARKU5028320, ARKU5022338).
На підтвердження сплати Позивачем штрафної санкції в розмірі 11 906, 40 грн. за простій та понаднормативне використання контейнерного обладнання ARKU5028320, ARKU5022338 в період з 29.04.2015 по 30.04.2015 в матеріалах справи міститься відповідний Акт виконаних робіт від 02.06.2015, рахунок №884 від 02.06.2015, платіжне доручення №505 від 02.06.2015 та виписка по рахунку Позивача про оплату за демередж згідно рахунку №884 від 02.06.2015.
Тобто, Позивачем належними доказами доведені його додаткові витрати, які виникли при виконанні Договору, а саме сплата штрафної санкції в розмірі 11 906, 40 грн. за простій та понаднормативне використання контейнерного обладнання ARKU5028320, ARKU5022338.
У зв'язку, з понесеними вище витратами під час виконання Договору, Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000084 від 05.05.2015 за демередж ARKU5028320, ARKU5022338 на суму 11 906, 40 грн.
Відповідно до п. 2.4.13. Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн (штраф за поверх нормоване використання контейнерного устаткування) у відповідності до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів.
Проте, Відповідачем зобов'язання за Договором в частині оплати виконаних робіт/наданих послуг не виконані, чим порушені умови п. 3.1. Договору, відповідно до якого оплата штрафів та проведення інших платежів в інтересах Відповідача та пов'язаних з виконанням Договору, Позивач виставляє Відповідачу додатковий рахунок, який підлягає сплаті Відповідачем в строк, передбачений п. 3.2. Договору, тобто протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку.
22.09.2015 Позивач направив Відповідачу документи по виконаним послугам згідно Договору, зокрема, рахунок-фактуру від 05.05.2015 №СФ-00000084 та претензію з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 11 906, 40 грн. за демередж ARKU5028320, ARKU5022338.
28.09.2015 Відповідач отримав вище зазначені документи, що підтверджується копією повідомлення про вручення, яка міститься в матеріалах справи.
Станом на день звернення Позивача до суду, Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору не виконав, заборгованість в розмірі 11 906, 40 грн. на користь Позивача не сплатив.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Договір транспортного експедирування №0004-02/15-fg від 16.02.2015, укладений між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування, а відповідно вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг.
Відповідно до п. 2.1.7. Договору, Позивач має право отримувати від Відповідача відшкодування погоджених з ним додаткових витрат, які виникають у Позивача при виконані Договору.
Матеріалами справи підтверджується, що під час виконання умов Договору, Позивачем було зафіксоване поверхнормативне використання транспортного засобу контейнерів ARKU5028320, ARKU5022338 (демередж) та понесення Позивачем витрат за демередж в розмірі 11 906, 40 грн., у зв'язку з чим, Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000084 від 05.05.2015 за демередж ARKU5028320, ARKU5022338 на суму 11 906, 40 грн.
Однак, Відповідач не сплатив на користь Позивача грошову суму в розмірі 11 906, 40 грн. за демередж, чим порушив умови Договору, а строк виконання грошового зобов'язання в розмірі 11 906, 40 грн. на момент винесення рішення у справі настав.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.2. Договору Відповідач повинен був сплатити рахунок Позивача протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його виставлення.
Проте, матеріали справи свідчать, що Відповідач свого обов'язку зі сплати грошових коштів на користь Позивача в розмірі 11 906, 40 грн. за демередж контейнерів ARKU5028320, ARKU5022338 не виконав.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором транспортного експедирування №0004-02/15-fg від 16.02.2015 в сумі 11 906, 40 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3.4. Договору, за прострочення оплати рахунку Позивача, Відповідач сплачує пеню в розмірі 5% від невиплаченої суми за кожний день прострочення платежу.
Отже, порушення Відповідачем строків оплати, передбачених п. 3.2. Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до Договору та вірно, керуючись Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тобто менша, ніж встановлена сторонами у Договорі.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення.
Таким чином, за прострочення терміну платежу з Відповідача належить стягнути пеню у сумі 1 090, 82 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого Позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 74, 37 грн. 3% річних та 80, 25 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено належність і допустимість доказів, зазначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належним чином та відповідними доказами по справі було доведено обґрунтованість його позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по судовому збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ГРУП» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 1/2, приміщення 2; Код: 39174438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФОРВАРДІНГ» (67500, Одеська обл., смт. Комінтернівське, пр.-т 40 річчя Визволення, 2Б; Код: 38534302) суму основного боргу в розмірі 11 906 (одинадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 37 коп., індексу інфляції в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 25 коп., пеню в розмірі 1 090 (одна тисяча дев'яносто) грн. 82 коп. та судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено:09.03.2016
Суддя І.І.Борисенко