Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" березня 2016 р.Справа № 922/200/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянувши справу
за позовом Заступника прокурора Харківської області, м.Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України Харківській області, м.Харків
до НТК "Джинн", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м.Харків
про визнання недійсним договору та повернення майна
за участю представників:
прокурор - не з'явився;
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
3-ї особи - не з'явився.
26.01.2016 р. прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним договорів оренди №36 від 01.04.1999, №5842-Н від 17.09.2014 та додаткових угод до них, укладених між позивачем та НТК "Джинн" (відповідачем), про повернення майна - звільнення нежитлових приміщень площею 310,10 кв.м., які розташовані за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 79/1 та повернення їх позивачу. Крім того судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.02.2016 р., залучивши Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
17.02.2016 р. прокурор надав до суду заяву про відмову від позову (вх.№5489).
17.02.2016 р. позивач надав до суду заяву про відмову від позову (вх.№5490).
19.02.2016 р. відповідач надав до суду відзив (вх.№5889), в якому проти позову заперечував повністю з доказами належного виконання спірних договорів оренди.
23.02.2016 р. 3-я особа надала до суду наступні документи: заяву про приведення у відповідність позову (вх.№5981), відзив (вх.№5983), заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності (вх.№5985).
23.02.2016 р. відповідач надав до суду документи для долучення до матеріалів справи (вх.№6037), відзив (вх.№6041), заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності (вх.№6042).
Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2016 р. було відкладено розгляд справи на 03.03.2016 р.
Учасники судового процесу в судове засідання 03.03.2016 р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, суд припиняє провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову та його відмову прийнято судом.
За таких обставин, провадження по справі №922/200/16 підлягало би припиненню, відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України за умови, що заяву про відмову від позову підписано уповноваженою особою.
Щодо повноважень особи, що підписала позовну заяву, суд встановив наступне.
Зі змісту ч.2 ст.2 ГПК України вбачається, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді у разі їх порушення або загрози порушення виключно у випадках, якщо: 1) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень не здійснює захист цих інтересів; 2) здійснює такий захист неналежним чином; 3) такий орган взагалі відсутній.
Згідно з абз.3 ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Як визначено абз.1-3 частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Втім, наявність підстав для представництва в суді при зверненні до суду з даною позовною заявою прокурором не обґрунтовано.
Так, посилання прокурора при зверненні до суду на відсутність органу владних повноважень, який має здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у даній справі не обґрунтовано та не підтверджено належним чином, оскільки, з огляду на положення ст.ст.18-1, 25, 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”, відповідними повноваженнями наділено Харківську міську раду. Визначення прокурором Харківської міської ради в якості відповідача відповідні обставини не спростовує.
Також, прокурором не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження інших визначених ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" обставин, з якими вказана норма закону пов'язує можливість представництва прокурором інтересів держави у суді. А саме - обставин нездійснення такого захисту Харківською міською радою або неналежного його здійснення. З огляду на положення частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що регламентує порядок обґрунтування наявності таких обставин (абз.2 ч.3 вказаної статті), прокурор попередньо, до звернення до суду, зобов'язаний повідомити про це Харківську міську раду. Прокурором доказів такого повідомлення, а отже - виконання вказаної норми закону- не надано. Подана до суду позовна заява таким повідомленням вважатися не може, оскільки фактично констатує ініціювання прокурором судового розгляду.
Отже, прокурором при зверненні до суду з вказаною позовною заявою не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у суді у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.1 ст.29 ГПК України, невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Крім того, судом встановлено, що позовну заяву підписано заступником прокурора області старшим радником юстиції ОСОБА_1, проте, не надано до суду документів, що підтверджують його повноваження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Під час порушення провадження по справі та в процесі розгляду справи, згідно з ст.65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Відповідно до вимог ст.32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п.4.1 та п.4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": Перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Принципова відмінність наслідків цих дій полягає у тому, що у першому випадку повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, а у другому (після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду) позивач має право знову звернутись до господарського суду з тим же позовом у загальному порядку.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що спір не може бути розглянутий по суті, в зв'язку з тим, що повноваження заступника прокурора О.Стратюка не підтверджено належними та допустимими доказами, приходить до висновку, що позов підписано не уповноваженою особою, а тому вважає доцільним залишити позов й заяву про відмову від позову, яку підписано теж ОСОБА_1, без розгляду, відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.
Отже, усі надані сторонами заяви та клопотання, що були заявлені під час розгляду справи, теж залишаються без розгляду.
За таких обставин, суд, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, п.1 ч.1 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України,
Позов залишити без розгляду.
Суддя ОСОБА_2