Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"09" березня 2016 р.Справа № 922/637/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши матеріали
позовної заяви Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, Харківської дирекції Українського державного підприємства державного зв'язку "Укрпошта", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 21 ПЗ", м. Харків
про зобов'язання повернути майно та виселення
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Харківської дирекції Українського державного підприємства державного зв'язку "Укрпошта" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 21 ПЗ" про зобов'язання повернути орендоване державне майно та виселення.
Дослідивши подані керівником Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява (вх. № 637/16 від 04.03.2016 року) і додані до неї документи підлягають поверненню керівнику Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області без розгляду, виходячи з наступного.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.
З 15 липня 2015 року вступив в дію новий Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон), яким були внесені зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України із змінами і доповненнями, внесеними Законом (далі - ГПК України), господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
В ч. 1 ст. 29 ГПК України зазначено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в позовній заяві (вх. № 637/16 від 04.03.2016 року) зазначає, що, оскільки наявні порушення інтересів держави щодо належного користування державним майном, невжиття заходів щодо повернення майна з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, у органу прокуратури виникає обов'язок щодо здійснення представницької діяльності.
Втім, суд вважає, що зазначені керівником Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області обставини не підтверджують наявності підстав для представництва, зазначеному в ст. 23 Закону. В даному випадку, керівником Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області жодних доказів з цього приводу не надано, крім того обґрунтувань щодо неможливості Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Харківської дирекції Українського державного підприємства державного зв'язку "Укрпошта" представляти самостійно свої інтереси в суді, керівником Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області також не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що керівником Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської не дотримано вимог ст. 23 Закону щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів позивачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Харківської дирекції Українського державного підприємства державного зв'язку "Укрпошта".
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.3 ст. 63 ГПК України.
Крім того, суд зазначає, що вищезазначені матеріали подані з порушенням вимог чинного законодавства, що ставляться до звернення з позовними заявами до суду, а саме п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, матеріали додані до позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пунктом 2.2. зазначено, що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Зокрема, господарським судам слід враховувати, що: 2.2.1. Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що вона містить одну вимогу майнового характеру, а саме: вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 21 ПЗ" повернути Харківській дирекції Українського державного підприємства державного зв'язку "Укрпошта" нежитлові приміщення кім. №86,87,128-135, у цокольному поверсі 8-поверхової будівлі пошти, пам'ятка архітектури, (згідно додаткової угоди до основного договору оренди № 1 від 09.02.2010 року) загальною площею 88,2 кв. м. розташовані за адресою: м. Харків, Привокзальна площа, 2 шляхом підписання акту прийому-передачі та одну вимогу немайнового характеру, а саме: вимога про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 21 ПЗ" з нежитлових приміщень кім. №86,87,128-135, у цокольному поверсі 8-поверхової будівлі пошти, пам'ятка архітектури, (згідно додаткової угоди до основного договору оренди № 1 від 09.02.2010 року) загальною площею 88,2 кв. м. розташовані за адресою: м. Харків, Привокзальна площа, 2.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206700,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1378 грн.).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що на підтвердження оплати даного позову, заявник надав платіжне доручення № 217 від 01.03.2016 року про сплату судового збору в сумі 2 756,00 грн., тобто за дві вимоги немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, згідно додаткової угоди №3 від 21.05.2013 року до договору оренди №3309-Н від 16.03.2007 року встановлена вартість нежитлових приміщень, яка становить 585 800,00 грн. Тобто, керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області повинен був сплатити судовий збір за одну майнову вимогу у сумі - 8 787,00 грн.
Отже, судом встановлено, що керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області не сплатив судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
Вказані обставини згідно п. 4 ст.63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Дотримання вимог викладених в ст.ст.54-58 ГПК України є обов”язком позивача, позов повинно бути подано в установленому законом порядку.
Керуючись ст. ст. 56, 57, п. п. 3, 4 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути позовну заяву керівнику Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (вх. № 637/16 від 04.03.2016 року) та додані до неї документи всього на 43 аркушах, в тому числі платіжне доручення № 217 від 01.03.2016 року про сплату судового збору в сумі2 756,00 грн. без розгляду.
Суддя ОСОБА_1
922/637/16
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).