36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.03.2016р. Справа № 917/329/15
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" про зняття арешту з розрахункових рахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" по справі №917/329/15
за позовом заступника прокурора Полтавської області, вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Коцюбинського,6 )
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець", вул. Дзержинського, 4, с. Великий Тростянець, Полтавський район, Полтавська область,38770
про стягнення збитків, завданих самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, в сумі 1 195 316 грн.
26.02.2016 року до господарського суду Полтавської області надійшла заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" про зняття арешту з розрахункових рахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець".
Дану заяву Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" обґрунтовує тим, що 23.02.2016 року господарським судом Полтавської області було винесено ухвалу про часткове задоволення їхньої заяви про надання розстрочки виконання рішення від 28.04.2015 року у справі № 917/329/15 та надано розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 28.04.2015 р. у справі № 917/329/15 на суму 848 362,02 грн. на 12 місяців шляхом сплати належних до стягнення сум щомісячними платежами, згідно графіку. Проте, надана судом розстрочка не може бути виконана Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець", оскільки їхні рахунки арештовані у виконавчому провадженні.
У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Положеннями п. 1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно положень ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Отже, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду та може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження").
22.09.2015 року виконуючим обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції при примусовому виконанні наказу №917/329/15 було винесено постанову №ВП48451182 про арешт коштів божника.
10.02.2016 року боржник (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець") на підставі ст. 121 ГПК України 10.02.2016 року звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про розстрочку виконання рішення суду від 28.04.2015 року у справі № 917/329/15.
Суд ухвалою від 23.02.2016 року заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" про надання розстрочки виконання рішення від 28.04.2015 року у справі № 917/329/15 задовольнив частково та розстрочив виконання господарського суду Полтавської області від 28.04.2015 р. у справі № 917/329/15 на суму 848 362,02 грн. на 12 місяців шляхом сплати належних до стягнення сум щомісячними платежами, згідно графіку.
Посилання боржника (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець") в заяві, як на підставу зняття арешту з його рахунків, на надану судом розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 28.04.2015 р. у справі № 917/329/15 та ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" судом відхиляється виходячи з наступного.
В пункті 4. ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
Крім того, відповідно п. 3.11. Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012, № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" із змінами та доповненнями) визначено, що зупинення виконавчого провадження, відкладення провадження виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставою для скасування раніше вжитих заходів до примусового виконання рішення.
Приписами ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок зняття арешту з майна за позовом особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Поставові від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.
Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-22 ГПК.
Отже, посилання відповідача на дану статтю є безпідставними.
Заява про зняття арешту з майна подається до ВДВС, який відкривав виконавче провадження та накладав арешт на майно. У разі відмови Відділу державної виконавчої служби у задоволені заяви про зняття арешту, такі дії можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом ХІV ГПК України. При цьому, за приписами господарського судочинства, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Таким чином, вимоги заявника про зняття арешту з його рахунків, накладених у виконавчому провадженні №ВП48451182 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції є неправомірними, оскільки господарський суд не наділений процесуальними повноваженнями здійснювати заходи щодо виконавчого провадження, зокрема, зняття арешту, накладеного державним виконавцем в рамках виконавчого провадження, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" суд -
В задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" про зняття арешту з розрахункових рахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" по справі №917/329/15 відмовити.
Суддя Тимощенко О.М.