36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.02.2016 Справа № 917/18/16
За позовом Державного підприємства "Дослідне господарство імені ОСОБА_1 державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України", 37644, Полтавська область, Миргородський район, с. Великий Байрак, вул. Миру, 10
До відповідача ОСОБА_2 (фермерське) господарство "АГРО", 37671, Полтавська область, Миргородський район, с. Ярмаки
Про стягнення 23 980,00 грн. заборгованості відповідача за отриманий товар (насіння гречки "Слобожанка" та мішки) за умовами Договору купівлі-продажу від 20.06.2013 р. та 15 882,64 грн. пені за порушення договірних зобов'язань в частині розрахунків за придбані матеріальні цінності
Суддя Бунякіна Г.І.
Представники :
від позивача : ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання);
від відповідача : не з'явилися (див. протокол судового засідання).
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 04.02.2016 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами та неявку відповідача.
Суть спору: розглядається позовна заява Державного підприємства "Дослідне господарство імені ОСОБА_1 державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України", с. Великий Байрак про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "АГРО", с. Ярмаки 23 980,00 грн. заборгованості відповідача за отриманий товар (насіння гречки "Слобожанка" та мішки) за умовами Договору купівлі-продажу від 20.06.2013 р. та 15 882,64 грн. пені за порушення договірних зобов'язань в частині розрахунків за придбані матеріальні цінності.
Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.
Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання вдруге не забезпечив. Процесуальні документи, які направлялися за вказаною у позовній заяві адресою та адресою засновника, повернулися до суду з відмітками поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".
У п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення сторін про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання ним вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, заслухавши представника позивача, суд,
встановив :
20.06.2013 р. між Державним підприємством "Дослідне господарство імені ОСОБА_1 державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" (продавець) та ОСОБА_2 (фермерським) господарством "АГРО"(покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № б/н (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору (п. 1.1).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- відомості про товар - найменування насіння гречки "Слобожанка", 1 р., одиниця виміру - тонни, кількість товару - 5 тонн (п. 1.2 Договору);
- загальна вартість товару, що продається за цим договором, становить 45 250,00 грн.. Продавець здійснює оплату товару на умовах відстрочки платежу (п. п. 3.1. - 3.2. Договору);
- продавець повинен повністю передати товар покупцю протягом 60 днів з моменту укладення договору. Продавець повинен передати покупцю документи на товар - накладну, рахунок (п. п. 2.1, 2.2 Договору);
- за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми неоплати (недооплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання щодо оплати (п. 5.3 Договору).
Позивачем згідно умов договору поставлено відповідачу насіння гречки Слобожанка 1 р. в кількості 5 тонн. Відповідач прийняв товар частково у кількості 2 650,00 кг та мішків у кількості 65 штук на загальну суму 23 980,00 грн. Вказане підтверджується накладною № 52 від 20.06.2013 р. та рахунком-фактурою № 39 від 20.06.2013 року (копії залучено до матеріалів справи, а. с. 14-15). Відповідач вказаний товар прийняв, про що свідчить підпис повноважної особи відповідача (ОСОБА_4А.) на вищезазначеній накладній та надана відповідачем на адресу позивача довіреність ЯГА № 776225 від 20.06.2013 року щодо надання повноважень на прийняття ТМЦ особою, якою підписано накладну на отримання товару від імені СФГ "Агро" (а. с. 16).
В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав.
16.04.2014 року позивач направив відповідачу претензію № 249 з пропозицією сплатити отриманий товар та пеню за несвоєчасну оплату (а. с. 17). Будь-якого реагування на неї не надходило, на дату подачі позову заборгованість не погашена.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 23 980,00 грн. заборгованості відповідача за отриманий товар (насіння гречки "Слобожанка" та мішки) за умовами Договору купівлі-продажу від 20.06.2013 р. та 15 882,64 грн. пені за порушення договірних зобов'язань в частині розрахунків за придбані матеріальні цінності.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
(1) Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо передачі товару Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України прийнятий товар не оплатив. Дана обставина відповідачем не спростована.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 23 980,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
(2) Стосовно стягнення 15 882,64 грн. пені суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 5.3 Договору купівлі-продажу від 20.06.2013 р. сторони передбачили, що за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми неоплати (недооплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання щодо оплати
Згідно статті 4 ОСОБА_5 України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, позивачем неправомірно заявлено до стягнення завищений розмір пені, оскільки вказаною нормою визначено присікальний строк - пеню слід нараховувати за період з 04.04.2014 року по 04.11.2014 року (за 6 місяців).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 15 882,64 грн. пені, суд прийшов до висновку про часткове задоволення цієї вимоги у розмірі 2 746,86 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 13 135,78 грн. пені задоволенню не підлягають за вищенаведеного (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_5 9.1.3" та додано до матеріалів справи).
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 23 980,00 грн. заборгованості відповідача за отриманий товар (насіння гречки "Слобожанка" та мішки) за умовами Договору купівлі-продажу від 20.06.2013 р. та 2 746,86 грн. пені за порушення договірних зобов'язань в частині розрахунків за придбані матеріальні цінності підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У стягненні 13 135,78 грн. пені у позові слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 22, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "АГРО" (37671, Полтавська область, Миргородський район, с. Ярмаки, ідентифікаційний код 30526755) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство імені ОСОБА_1 державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" (37644, Полтавська область, Миргородський район, с. Великий Байрак, вул. Миру, 10, ідентифікаційний код 00845861) - 23 980,00 грн. заборгованості відповідача за отриманий товар (насіння гречки "Слобожанка" та мішки) за умовами Договору купівлі-продажу від 20.06.2013 р., 2 746,86 грн. пені за порушення договірних зобов'язань в частині розрахунків за придбані матеріальні цінності та 816,64 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення 13 135,78 грн. пені - у позові відмовити.
4. Копію рішення направити сторонам за вказаними у вступній частині адресами.
Суддя Г.І.Бунякіна