Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"29" лютого 2016 р. Справа № 911/179/16
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Бориспільського районного споживчого товариства
до Кооперативу “Узолоч”
про стягнення 16559,11 грн.
секретар судового засідання: Мамчур А.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 10.02.2016 р.
ОСОБА_2, довір. б/н від 11.01.2016 р.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Бориспільське районне споживче товариство (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Кооперативу “Узолоч” (далі - відповідач) про стягнення 16559,11 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди б/н від 27.09.2013 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 10055,40 грн. заборгованості з орендної плати, 3026,54 грн. пені, 3218,48 грн. інфляційних втрат, 258,69 грн. 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Розгляд справи відкладався.
У судових засіданнях 01.02.2016 р. та 29.02.2016 р. представники позивача позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача у судові засідання 01.02.2016 р. та 29.02.2016 р. не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.
Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 29.02.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
27.09.2013 р. між Бориспільським районним споживчим товариством (орендодавець) та Кооперативом “Узолоч” (орендар) було укладено договір оренди, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) приміщення контори РБД, загальною площею 52,9 кв.м (майно), розташоване за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 102.
У відповідності з п.п. 1.3, 1.4 договору майно оцінено в 264500,00 грн. Майно передається в оренду для здійснення орендарем торгівлі будівельними матеріалами.
Орендна плата становить за місяць оренди 2000,00 грн. (п. 3.1 договору).
Відповідно до пп.пп. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 договору підставою для сплати орендарем орендної плати за договором є цей договір оренди та акт прийому-передачі майна в оренду. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця до 5 числа поточного місяця.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що в разі несвоєчасного розрахунку згідно пп. 3.1.2 п. 3.1 договору орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Договір укладений на строк до 15.01.2015 р. (в редакції додаткової угоди від 26.08.2014 р. до договору оренди від 27.09.2013 р.).
На виконання п. 1.1 договору оренди позивач 27.09.2013 р. передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом прийняття-передачі майна в оренду від 01.10.2013 р., підписаним обома сторонами договору.
Відповідач у період з грудня 2014 р. до червня 2015 р. користувався майном позивача, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за вказаний період у сумі 10055,40 грн.
Бориспільським районним споживчим товариством та Кооперативом “Узолоч” було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 24.06.2015 р. на суму 10055,40 грн.
Проте, відповідач в порушення п. 3.1.2 договору орендну плату за період користування орендованим майном з грудня 2014 р. по червень 2015 р. не оплатив належним чином, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності з п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок заборгованості або докази внесення оплати за орендоване майно згідно з договором від 27.09.2014 р. суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
З урахуванням викладеного та встановлення судом наявності заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати в сумі 10055,40 грн., позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми основного боргу підлягають задоволенню.
Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3026,54 грн. пені.
Як зазначалось вище, п. 5.6 договору передбачено, що в разі несвоєчасного розрахунку згідно пп. 3.1.2 п. 3.1 договору орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню відповідно до вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а саме - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за загальний період з 06.03.2015 р. до 05.09.2015 р. на суму 10055,40 грн.
Між тим, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013 р. № 14, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Вказаний вище розрахунок позивача є невірним, оскільки розрахунок пені за період з 06.03.2015 р. до 05.09.2015 р. на заборгованість відповідача в сумі 10055,40 грн. був здійснений позивачем з порушенням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 3.1.2 договору орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця до 5 числа поточного місяця, а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з сплати орендної плати за грудень 2014 р. - з 06.12.2014 р., за січень 2015 р. - з 06.01.2015 р., за лютий 2015 р. - з 06.02.2015 р., за березень 2015 р. - з 06.03.2015 р., за квітень 2015 р. - з 06.04.2015 р., за травень 2015 р. - з 06.05.2015 р., за червень 2015 р. - з 06.06.2015 р.
Відповідно до розрахунку, здійсненого судом з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України за період з 06.03.2015 р. (заявлений позивачем початок періоду нарахування пені) до 05.09.2015 р. (встановлений судом кінець періоду нарахування пені) на заборгованість зі сплати орендної плати, сума пені становить 2475,85 грн., у тому числі -
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
39106.03.2015 - 27.08.201517530.0000 %0.164 %*112.48
39128.08.2015 - 05.09.2015927.0000 %0.148 %*5.21
100006.03.2015 - 27.08.201517530.0000 %0.164 %*287.67
100028.08.2015 - 05.09.2015927.0000 %0.148 %*13.32
100006.03.2015 - 27.08.201517530.0000 %0.164 %*287.67
100028.08.2015 - 05.09.2015927.0000 %0.148 %*13.32
200006.03.2015 - 27.08.201517530.0000 %0.164 %*575.34
200028.08.2015 - 05.09.2015927.0000 %0.148 %*26.63
202306.04.2015 - 27.08.201514430.0000 %0.164 %*478.87
202328.08.2015 - 05.09.2015927.0000 %0.148 %*26.94
202306.05.2015 - 27.08.201511430.0000 %0.164 %*379.10
202328.08.2015 - 05.09.2015927.0000 %0.148 %*26.94
1618.4006.06.2015 - 27.08.20158330.0000 %0.164 %*220.81
1618.4028.08.2015 - 05.09.2015927.0000 %0.148 %*21.55
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3218,48 грн. інфляційних втрат та 258,69 грн. 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача в сумі 10055,40 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3218,48 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з 06.03.2015 року до 12.01.2016 р. на заборгованість відповідача в сумі 10055,40 грн.
Відповідно до розрахунку, здійсненого судом за період з 06.03.2015 р. до 12.01.2016 р., з урахуванням встановлення початку періоду нарахування щодо кожного простроченого платежу з орендної плати, інфляційні втрати становлять 1919,76 грн., у тому числі -
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
06.03.2015 - 12.01.201620001.320640.002640.00
06.04.2015 - 12.01.201620231.191386.392409.39
06.05.2015 - 12.01.201620231.04591.032114.03
06.06.2015 - 12.01.20161618.401.02337.221655.62
06.03.2015 - 12.01.20163911.320125.12516.12
06.03.2015 - 12.01.201610001.320320.001320.00
06.03.2015 - 12.01.201610001.320320.001320.00
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 258,69 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 06.03.2015 р. до 12.01.2016 р. на заборгованість відповідача в сумі 10055,40 грн.
Відповідно до розрахунку, здійсненого судом за період з 06.03.2015 р. до 12.01.2016 р., з урахуванням встановлення початку періоду нарахування щодо кожного простроченого платежу з орендної плати, 3% річних становлять 231,16 грн., у тому числі -
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
39106.03.2015 - 12.01.20163133 %10.06
100006.03.2015 - 12.01.20163133 %25.73
100006.03.2015 - 12.01.20163133 %25.73
200006.03.2015 - 12.01.20163133 %51.45
202306.04.2015 - 12.01.20162823 %46.89
202306.05.2015 - 12.01.20162523 %41.90
1618.4006.06.2015 - 12.01.20162213 %29.40
За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Бориспільського районного споживчого товариства.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Кооперативу “Узолоч” (08341, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вишеньки, вул. Леніна, буд. 15, код 20581743) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 83, код 30497604) - 10055 (десять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп. основного боргу, 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн. 85 коп. пені, 231 (двісті тридцять одну) грн. 16 коп. 3% річних, 1919 (одну тисячу дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 1221 (одну тисячу двісті двадцять одну) грн. 81 коп. судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення підписане 09.03.2016 р.
Суддя В.М. Бабкіна