ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
04.03.2016
Справа № 910/3697/16
Суддя Бондарчук В.В., розглянувши
позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Науково-дослідного економічного інституту
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана"
про стягнення 149 297, 70 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378, 00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700, 00 грн.). За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 378, 00 грн.).
Так, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву заявлено 1 (одну) вимогу майнового характеру, а саме стягнення заборгованості у розмірі 149 297, 70 грн., тобто розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем становить - 2 239, 47 грн.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.
Одночасно з поданням позову, Регіональне відділення Фонду державного майна України просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з фінансуванням останнього з Державного бюджету України та відсутністю надходжень грошових коштів на сплату судового збору.
Так, відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування, передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір” підстав для звільнення його від сплати судового збору або відстрочення його сплати.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про судовий збір” та не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду слід звернути увагу також на те, що відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Копії доказів, доданих до позовної заяви не відповідають вищевказаним вимогам.
Враховуючи наведене та керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Бондарчук В.В.